Спонукання учнів до осмислення логіки і послідовності у викладі навчального матеріалу, до виділення в ньому головних і найбільш суттєвих положень (з обов’язковим навчанням логічним прийомам виконання відповідних завдань):
пояснення, побудоване на логічних методах індукції (приклад – теорія) та дедукції (теорія - приклад), висновки, підсумки, теоретичне завбачення, аналогія, підтвердження прикладом;
звертання уваги учня на логіку у викладі матеріалу, його структурування, висновки.
навчання учнів тезисному конспектуванню, аналізу літератури, прийомам аналізу, синтезу, порівняння, класифікації інформації.
Надання учню пізнавальних завдань, які можуть бути вирішені у ході прослуховування викладу:
сформулювати основні питання, тобто скласти план матеріалу.
самостійно сформулювати висновки.
навести приклади для ілюстрації засвоєних положень.
знайти факти-докази до засвоєних положень.
побудувати блок-схему основних понять теми.
сформулювати питання до теми (наприклад, типу «якщо …, то»).
порівняти нові факти і положення з тими, що вивчалися раніш.
Надання різноманітних пізнавальних завдань за наочним матеріалом:
пояснити схему, малюнок чи інший засіб.
завдання, що починаються дієсловами: “показати”, “підкреслити”, “знайти схожість чи відзнаку”.
скласти розповідь за малюнком.
створити опорну схему, малюнок, таблицю.
В методах самостійного опрацювання навчального матеріалу при роботі з підручником - завдання на осмислення логіки викладу:
виділити основну думку.
прослідкувати за переконаністю її обгрунтування.
скласти план тексту.
знайти необхідний матеріал в тексті.
визначити логіку роздумів.
визначити послідовність і етапи доказу формули.
співвіднести положенням, що доводиться, конкретні приклади і факти.
законспектувати основні положення.
Стимулювання обговорення навчального матеріалу:
запитання до аудиторії: прямі – потребують відповіді конкретного учня; проблемні – викликають дискусію, не мають однозначної відповіді; риторичні – не потребують відповіді, бо відповідь – загальновідома; навідні - потребують не односкладних стверджувальних або заперечних відповідей, а розгорнутих міркувань, певних висновків і порівнянь, у результаті яких учні відрізняють істотні ознаки досліджуваних предметів і явищ і таким шляхом набувають нові знання.
висунення проблемних ситуацій, або пізнавальних задач, вирішення яких – пошук виходу з проблеми;
умисна помилка - пропущене слово у визначенні, невірна формула ті ін. (учні не повинні здогадуватись про умисність помилки, і бути в змозі її помітити).
роздуми в слух (викладач коментує свої дії).
дискусія – провокування обміну думками поміж слухачами (викладач виграє роль керівника обговорення, не дає обговоренню вийти за межі теми).
ігрова ситуація – утворення змагання поміж учнями, наприклад, попередній розподіл навчального матеріалу поміж учнями, які і проводять заняття (рідко застосовується при наданні інформації, бо потребує багато часу, але здатна значно активізувати слухачів).
експрес-опитування – швидке повторення тільки що викладеного матеріалу без оцінювання.
Емоційний компонент безпосередньо впливає на формування так званих оцінних знань, тобто таких, які характеризують суспільне або особисте значення для людини навчального матеріалу. В будь-якій формі надання навчального матеріалу поряд зі знанням про поняття, терміни і факти повсякденної дійсності і науки, теорії та засоби виконання пізнавальних дій, переноситься і досвід емоційно-ціннісного ставлення, тобто відношення самого вчителя до світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів. Крім того, емоційне реагування супроводжує процес навчально-пізнавальної діяльності учня, повідомляючи вчителю і оточуючим про особисте ставлення учня до навчальних завдань і матеріалу, тобто забезпечує зворотний зв’язок, повідомлення про хід і результати вчення. Разом з цим емоційне реагування може здійсняти і негативний вплив на процес навчання. Для управління своїми емоціями доцільно враховувати такі правила:
Актуально про педагогіку:
Нетрадиційні методи навчання письмового мовлення у дітей
Приводом для звернення до логопеда здебільшого є рекомендація вчителя, вихователя або ініціатива батьків, які помітили в дитини труднощі в оволодінні письмом. Спеціаліст уточнює характер труднощів, визначає ступінь відставання у формуванні цих навичок, оцінює стан інтелектуального розвитку, вивчає ...
Принципи навчання української мови, методи та прийоми розвитку творчих
здібностей учнів у роботі над текстом
Оскільки методична система вправ, розроблена нами в наступних питаннях, ґрунтується на принципах початкового навчання рідної мови, то ми вважаємо доцільним охарактеризувати їх. Зокрема, акцентуємо увагу на загальнодидактичних принципах навчання рідної мови в початковій школі, які виділив М.С. Вашул ...
Класифікація страхів
В психології та педагогіці існують різні класифікації страхів. Так наприклад Овчарова Р.В. виділяє наступні види страхів: Вікові страхи - у емоціонально чуттєвих дітей як відображення їх психічного та особистого розвитку. Виникають вони під дією наступних фактів: наявність страхів у батьків, тривож ...