Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

Статті і корисна інформація » Мотивація, стимулювання і активізація навчання » Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

Сторінка 4

Відділ короткочасної пам'яті має обмежений обсяг. Експериментальними дослідженнями встановлено, що для осмисленого запам'ятовування обсяг інформації повинен знаходитися в межах 5 – 9 значущих одиниць (7 2). Це підтверджується і народною мудрістю, що з давніх часів виділяла число 7: “Семь раз отмерь, один отрежь”, “Семь бед, один ответ”, «Семеро одного не ждут», «Семь пятниц на неделе», «Семи пядей во лбу», «Сельмая вода на киселе», «Семь чудес света», «Семь дней недели» и т.д.

Вчитель може значно допомогти учням в організації процесу запам’ятовування і відтворення навчального матеріалу: підготувати певним чином навчальний матеріал, надати спеціальні завдання, що створюють умови для збереження навчальної інформації у пам’яті, навчити учнів прийомам ефективного запам’ятовування та інше. Прийоми організації процесу запам’ятовування інформації:

повторення: підкріплення не пізніше, ніж через 40-50 хв. після вивчення і подальше періодичне відтворення у різних формах (механічного відтворення, переказу, переформулювання).

розбиття складної інформації на структурні одиниці, порції, логічно пов’язані поміж собою і їх засвоєння в межах одного заняття, без тривалої перерви;

довільне запам’ятовування через вольові зусилля: чітке завдання щось запам'ятати, нагадування про різні переваги запам’ятовування (штучне підвищення цінності), встановлення часовий контекст запам’ятовування (розрахунок на триваліше запам’ятовування, як правило, забезпечує його міцність).

досягання повного і глибокого розуміння матеріалу, логіки його побудови через упорядкування засвоюваного матеріалі, виділення і запам’ятовування суттєвого, не перевантажуючи пам'ять другорядними деталями.

досягнення мимовільного запам’ятовування через емоційне забарвлення матеріалу - виказування деякої незгоди з інформацією, подиву, задоволення.

привнесення штучних зв’язків у нелогічний матеріал, який важко запам’ятати (іноземні слова, номери телефонів, важковимовні поняття та інш.):

метод локального прив’язування (матеріал асоціюється з певним розташуванням у просторі);

метод словесних посередників (матеріал прив’язується до ряду осмислених слів);

метод розбиття на групи (розбиття ряду об’єктів на частки і поєднання часток в ритмічну структуру при вимові назв об’єктів через інтонаційне виділення або виклад у формі віршів.

запам’ятовування опорних слів, дат, з якими пов’язується те, що заучується (при цьому подальше пригадування залежить від того, наскільки часто зустрічалося дане слово чи дата у минулому досвіді людини).

метод асоціацій - утворення зв’язків матеріалу, що запам’ятовується, з зоровими образами (умовами завчання, уявленнями, що викликав матеріал та іншим).

Необхідною основою для сприйняття і засвоєння навчального матеріалу, його переходу в знання є розумова діяльність або мислення. Саме мислення відіграє провідну роль у процесі навчання.

Як відомо, мислення забезпечує вищий рівень пізнання людиною об'єктивної реальності і свого внутрішнього світу. Завдяки мисленню забезпечується одержання нового пізнавального результату, пізнання виходить за межі безпосереднього почуттєвого сприйняття і наявного в людини індивідуального досвіду, виявляються і враховуються глибинні, приховані зв'язки і відношення в предметах і явищах об'єктивної і суб'єктивної реальності, у практичній діяльності. Близько з мисленням пов’язане і уява – психічний процес, що полягає у створенні нових образів (уявлень) на основі попереднього досвіду. Це своєрідна форма відображення дійсності, що полягає у розумовому відході від того, що безпосередньо сприймається, сприяє передбаченню майбутнього.

Для забезпечення ефективності реалізації мислення і уявлення необхідно усвідомлювати особливу роль самоорганізації, знати прийоми і правила активізації розумової діяльності:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ...

Система завдань, спрямованих на розвиток комунікативних умінь учнів з урахуванням міжпредметних зв’язків
Комунікативний підхід до навчання української мови в початкових класах став домінуючим у сучасній методиці й практиці шкільного навчання, що насамперед передбачає засвоєння її безпосередньо через спілкування. Отже, основна увага вчителя зосереджується на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Одноч ...

Розробка уроку по предмету «Я і Україна» із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Тема. Рослини - частина живої природи (3 клас) Мета. Ознайомити дітей з різноманітністю рослинного світу, зовнішньою будовою рослин; ознаками, за якими їх відносять до живої природи; дати поняття про дикорослі і культурні рослини; розвивати у дітей пам’ять, спостережливість; виховувати любов до при ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com