Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

Статті і корисна інформація » Мотивація, стимулювання і активізація навчання » Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

Сторінка 3

Врахування при розробці засобів наочності розміру аудиторії за рахунок їх: яскравості; контрастності; оптимальних розмірів об’єкта в цілому і окремих його елементів.

Висока якість виконання модельованих і зображених засобів наочності.

Динамічність засобів, що використовуються (наприклад, зображення схеми на дошці дозволяє прослідкувати за етапами її утворення і логікою викладача).

Вдале словесне супроводження засобів наочності (незаважання спостереженню).

Наведення прикладів, яскравих фактів (розмовний тон, життєвість ситуацій).

Використання епітетів, звичайних порівнянь і аналогій.

Ілюстрація положень науки подіями сучасності, з використанням прикладів з техніки, літератури, історії, повсякденного життя.

Словесний опис ситуації, пейзажу, людини, картини та інш.

Екскурс в історію науки, терміну.

Розумові експерименти на основі уявлених ситуацій.

Сьогодні в концепції навчання відбуваються певні зміни стосовно значущості пам’яті в процесі навчання. Якщо раніш якість навчання вимірялася обсягом і міцністю набутих учнями за роки навчання знань про об’єкти і явища навколишнього середовища, то сьогодні першочергове значення в формуванні пізнавальних здібностей займає розвиток мислення учня, а в структурі знань – формування досвіду його творчої діяльності і емоційно-ціннісного ставлення. Разом з цим, запам’ятовування навчальної інформації все ж має велике значення для учнів. Збереження уважності до навчального матеріалу, а також ефективність його сприйняття залежить від минулого досвіду індивіда, встановлення зв’язків поміж актуальною інформацією та інформацією, що зберігається у його пам’яті. Крім того, саме пам’ять забезпечує дотримання найбільш загальних правил при виконанні завдань, що виконуються, їх послідовності. Тобто в завдання вчителя входить організація ефективного запам’ятовування учнем навчального матеріалу, яке також повинне підпорядковуватись психічним механізмам протікання цього процесу.

При реалізації процесу запам’ятовування, збереження і відтворення інформації корисно пам’ятати наступні закономірності:

трансформація зорових образів при збереженні їх у пам’яті: спрощення (зникнення деталей), перебільшення окремих деталей, перетворення фігури у більш симетричну (одноманітну).

найкраще запам’ятовування і відтворення образів незвичних, неочікуваних, а також близько пов’язаних з інтересами того, хто запам’ятовує.

менша точність відтворення образної пам’яті і довільність керування нею на відміну від символічної, але даний вид пам’яті допомагає у функціонуванні інших її форм (наприклад, пригадуванню інформації з конспекту часто допомагає уявлення цього конспекту, потрібної сторінки, розташування тексту на ній та інше) – доповнення словесної образною.

Характерними особливостями словесно-логічної пам’яті є більша довільність запам’ятовування і точність відтворення навчального матеріалу. Однак і при словесному збереженні інформації можуть спостерігатись її викривлення. Краще запам’ятовується початок і кінець повідомлення. Найбільш цікаві відомості у подальшому переказі переноситься на початок. Обсяг тексту, що переказується, – скорочується, в ньому зберігається тільки головне і цікаве для людини.

Емоційна пам'ять забезпечує запам'ятовування і пригадування почуттів при повторному впливові тієї ситуації, в якій відповідна емоційна реакція виникла вперше. Особливості цієї пам’яті – в швидкості формування слідів, особливої їх міцності і мимовільності відтворення. Глибокі, емоційно забарвлені враження людина зберігає найтриваліше. Поряд із збереженням почуттєвого стану, який супроводжує певну інформацію, емоційна пам’ять забезпечує швидке і міцне запам’ятовування і самої інформації, але не гарантує її точність. Тому сильні, яскраві враження в нормальних обставинах сприяють запам’ятовуванню. Глибоке ж потрясіння, яке може викликати загроза покарання у випадку невдач, здатне значно послабити або навіть повністю знищити те, що запам’ятовувалося.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Рекомендації щодо розвитку уяви дошкільнят
дошкільний уява дитячий гра Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого ...

Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів
Поняття «проблемне навчання» одержало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д’юї, що заснували експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку ...

Система дидактичних принципів виховання та її реалізація у сучасній школі
Сучасні принципи зумовлюють вимоги до всіх компонентів навчального процесу — цільового, стимуляційно-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулювального й оцінно-результативного. Вони виступають в органічній єдності, утворюючи певну структуру основних положень організації ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com