Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

пересування по аудиторії (не занадто);

актуалізуючі слова («Послухайте!», «Це цікаво!», «Запишіть, будь ласка!»).

Первісним комплексним психічним процесом, який зустрічає навчальну інформацію, до якої була привернута увага, є сприйняття.

Сприйняття – це психічний процес цілісного відображення предметів і явищ об’єктивного світу при їх безпосередньому впливі на органи відчуття. Це результат поєднання окремих почуттів. Воно припускає виділення з комплексу окремих відчуттів основних і найбільш суттєвих, з одночасним відвертанням від несуттєвих. Хоч відчуття також пов’язане з певним психофізичним станом людини, сприйняття – більш суб’єктивне. Воно залежить від попереднього досвіду людини. Існують декілька закономірностей сприйняття, про які корисно пам’ятати:

людина завжди сприймає більше, ніж усвідомлює, або, якщо людина чогось не усвідомлює, то це не значить, що вона це не сприймає.

людина скоріше сприйме знайомі об’єкти;

людина сприймає оточуючі її знайомі об’єкти як незмінні;

людина часто сприймає те, що очікує сприйняти;

при сприйнятті доповнюється нестача певних почуттів;

сприйняття завжди прагне виділити знайоме в незнайомому;

сприйняття може бути помилковим (ілюзорним);

сприйняття залежить від уважності людини.

Існують і певні принципи досягання ефективного сприйняття якоїсь інформації:

Активність. Вона забезпечує різноманіття відчуттів, які надходять до нервової системи людини, а отже й повноцінність сприйняття. Крім того, практична діяльність служить засобом зворотного зв’язку з об’єктом сприйняття, перевірки правильності образів, що сформувалися.

Оптимальний обсяг інформації, яка надходить до мозку з зовнішнього і внутрішнього середовища. Недостатня кількість інформації з зовнішнього середовища може викликати явище “сенсорного голодування”, а надто велика – перенавантаженість нервової системи.

Використання максимальної кількості інформаційних каналів. В реальному житті людина відчуває інформаційне навантаження майже на всі сенсорні канали, що формує комплексний, багатоканальний засіб сприймання. А, наприклад, в навчанні, слуховий канал використовується частіше, ніж зоровий. Разом з цим, відомо, що зоровий аналізатор має в декілька разів більшу, ніж у слухового, пропускну здатність, а зорові уявлення дуже стійкі.

Організація процесу сприйняття. Формування цілісного образу об’єкта сприйняття – процес складний. Досвід свідчить про те, що на початку сприймання корисно організувати дрібне, всебічне і послідовне обстеження об’єкта (його виявлення). Надалі процес сприймання повинен доповнюватись підключенням механізмів мислення і пам’яті, коли серед великої кількості зовнішніх ознак об’єкта починають виділятись знайомі властивості (узнавання), відбувається узагальнення первісних ознак і встановлюється приналежність даного об’єкта до певного типу об’єктів (ідентифікація).

До прийомів активізації сприйняття відносять:

Пред’явлення різноманітних засобів прямої наочності:

натуральних – реальні предмети і явища;

модельованих – штучні копії реальних об’єктів – макети, моделі ті інш.;

зображених, які в свою чергу поділяються на: образні – показують предмети і явища в реальному виді (кінофрагменти, телебачення, фотографії, картини, малюнки); умовно-схематичні – передають головне, основне в предметі чи явищі, при відомій логічній обробці і використанні умовних графічних знаків і символіки (діаграми, графіки, таблиці, схеми, формули, математичні моделі економічних процесів, географічні карти та інше).

Помірне і доречне застосування засобів наочності (у разі втоми слухового сприйняття, для його полегшення, для реалізації цілей навчання, а не відволікання від них).

Використання всього спектру відчуттів (зорових, слухових, кінестетичних, нюхових, смакових, тактильних) або окремих їх комбінацій.

Актуально про педагогіку:

Дослідження рівня національної свідомості
Для виявлення ефективності роботи, спрямованої на формування національної самосвідомості особистості, ми розробили оригінальну систему критеріїв ефективності. Ця система у вигляді анкети була апробована в Житомирській міській гуманітарній гімназії №23. У дослідженні брали участь 20 учнів 10д-го кла ...

Засоби виховання естетичної культури в сім’ї
Велике щастя, коли творчий пошук людини в науці і техніці йде поряд з глибоким проникненням у світ мистецтва. Так, як це було у Леонардо да Вінчі, Ломоносова, Альбрехта Дюрера, Гете, Ейнштейна. У своїх відомих спогадах великий натураліст Чарльз Дар-він пише, що до тридцяти з лишком років він із зад ...

Ідеали і цінності національного виховання
Національне виховання — це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно ...