Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

І стимулювання, і мотивація навчання забезпечують активність особистості, її дії, поведінку і діяльність як вищий прояв активності. Але поняття активності має і спеціальне значення.

Слово активність походить від латинського activus і означає діяльний, енергійний, ініціативний. Дуже часто термін “активний” використовують як протилежний “пасивному” (активний – отже діючий) або як протилежний реактивному (активний – отже самостійний, цілеспрямований, діючий не зважаючи на обставини).

Людині притаманні декілька видів активності:

природна, абсолютна і незмінна активність людини як біологічної істоти, що реагує на оточуюче середовище, фізіологічно змінюється та інше;

активність як риса особистості – відносна, змінна з розвитком людини, зміною обставин її життя і діяльності;

активність як ситуативний стан людини в певний момент діяльності, що проявляється у готовності людини реагувати

Ми будемо розуміти активність саме у третьому значенні. У процесі навчання така активність учня називається пізнавальною активністю і означає психічну готовність учня до навчання, знаходження його психіки у стані актуалізації. Пізнавальна активність виражається в тому, що всі психічні процеси учня (відчуття, сприйняття, пам’ять, уява, мислення, мова), його увага, емоційно-вольова сфера готові до активного опрацювання навчального матеріалу.

Забезпечення пізнавальної активності учня є однією із найважливіших складових активізації навчальної діяльності. Педагогічна практика використовує різні шляхи активізації, основний серед яких – різноманіття форм, методів, засобів навчання, вибір таких їх сполучень, які у виниклих ситуаціях стимулюють активність і самостійність учнів. Активізація ж пізнавальної сфери учня відбувається на основі розуміння основних властивостей психічної сфери людини, що навчається, і використання спеціальних прийомів управління психічною діяльністю. Надамо огляд і конкретні рекомендації з активізації різних сфер психічного життя людини, що може бути корисним в управлінні будь-яким видом діяльності.

Початком і необхідною умовою процесу засвоєння навчальної інформації є увага. Само це психічне явище забезпечує вибір з оточуючого середовища особистісно значущих сигналів і відкидає з сфери психічного аналізу все неактуальне в даний момент. Враховуючи те, що навчальна інформація, яка надається в навчальному процесі, як правило, складна і велика за обсягом, навіть усвідомлення її значущості і необхідності у майбутньому не може забезпечити тривалу константність її сприйняття і опрацювання психікою. Будь-які сильніші і актуальніші подразники відволікають увагу учня. В зв’язку з цим первісним завданням будь-якого вчителя є забезпечення уважності учня, яке побудоване на усвідомленні особливостей цього психічного явища Рекомендуються такі прийоми привертання уваги:

забезпечувати різноманітність, насиченість інформації, що надається;

постійно чергувати і дозувати інформацію, забезпечуючи її послідовне опрацювання учнями (великий обсяг – розпорошення уваги);

запобігати монотонності, стандартності, стереотипності операцій, що виконуються (і рухових, і інтелектуальних).

при одноманітній роботі - попереджати стомлення від монотонії: періодично на короткий час переключати роботу аналізаторів (слухової інформації на зорову), змінювати темп роботи, використовувати гумор для зняття втоми;

при усних повідомленнях забезпечувати інтенсивність сигналу:

фактори “новизни”, “неочікуваності” (ефектна розповідь, виклад якого-небудь парадоксального випадку або суперечливого ствердження);

інтонаційне виділення найсуттєвіших аспектів повідомлення (голосність, паузи, темп промови, повторення).

гучні звуки (голосне звертання до аудиторії, стук ручкою по парті з наступним проханням уваги, хлопок у долоні, голосне зачинення двері та інше – чим більше гомін в аудиторії – тим голосніше повинен бути звук);

Актуально про педагогіку:

Корекційна програма розвитку самооцінки учнів
Для здійснення корекції розвитку (формування) самооцінки учнів ми пропонуємо ряд занять описаних далі. Заняття № 1. "Знайомство" Мета: Встановлення контакту з учасниками. Створення довірчої атмосфери. Досягнення взаєморозуміння в цілях роботи програми № t Етап Вміст Завдання Матеріал Прим ...

Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань
Природознавство в початковій школі може реалізувати своє навчальне, розвивальне і виховне значення лише в тому випадку, якщо в процесі його навчання будуть присутні досліди, практичні роботи і самостійні спостереження учнів, як у класі, так і в позакласній та позаурочній роботі. Під час спостережен ...

Використання комп’ютерів під час вивчення хімії
Умови реформування загальної середньої освіти ставлять перед учителем нові вимоги щодо організації та внесення корективів до цілей, завдань і змісту навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим викладання хімії пов’язане з оновленням підходів до формування в учня наукового мислення і поглядів на пр ...