Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

Статті і корисна інформація » Мотивація, стимулювання і активізація навчання » Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності

Сторінка 1

І стимулювання, і мотивація навчання забезпечують активність особистості, її дії, поведінку і діяльність як вищий прояв активності. Але поняття активності має і спеціальне значення.

Слово активність походить від латинського activus і означає діяльний, енергійний, ініціативний. Дуже часто термін “активний” використовують як протилежний “пасивному” (активний – отже діючий) або як протилежний реактивному (активний – отже самостійний, цілеспрямований, діючий не зважаючи на обставини).

Людині притаманні декілька видів активності:

природна, абсолютна і незмінна активність людини як біологічної істоти, що реагує на оточуюче середовище, фізіологічно змінюється та інше;

активність як риса особистості – відносна, змінна з розвитком людини, зміною обставин її життя і діяльності;

активність як ситуативний стан людини в певний момент діяльності, що проявляється у готовності людини реагувати

Ми будемо розуміти активність саме у третьому значенні. У процесі навчання така активність учня називається пізнавальною активністю і означає психічну готовність учня до навчання, знаходження його психіки у стані актуалізації. Пізнавальна активність виражається в тому, що всі психічні процеси учня (відчуття, сприйняття, пам’ять, уява, мислення, мова), його увага, емоційно-вольова сфера готові до активного опрацювання навчального матеріалу.

Забезпечення пізнавальної активності учня є однією із найважливіших складових активізації навчальної діяльності. Педагогічна практика використовує різні шляхи активізації, основний серед яких – різноманіття форм, методів, засобів навчання, вибір таких їх сполучень, які у виниклих ситуаціях стимулюють активність і самостійність учнів. Активізація ж пізнавальної сфери учня відбувається на основі розуміння основних властивостей психічної сфери людини, що навчається, і використання спеціальних прийомів управління психічною діяльністю. Надамо огляд і конкретні рекомендації з активізації різних сфер психічного життя людини, що може бути корисним в управлінні будь-яким видом діяльності.

Початком і необхідною умовою процесу засвоєння навчальної інформації є увага. Само це психічне явище забезпечує вибір з оточуючого середовища особистісно значущих сигналів і відкидає з сфери психічного аналізу все неактуальне в даний момент. Враховуючи те, що навчальна інформація, яка надається в навчальному процесі, як правило, складна і велика за обсягом, навіть усвідомлення її значущості і необхідності у майбутньому не може забезпечити тривалу константність її сприйняття і опрацювання психікою. Будь-які сильніші і актуальніші подразники відволікають увагу учня. В зв’язку з цим первісним завданням будь-якого вчителя є забезпечення уважності учня, яке побудоване на усвідомленні особливостей цього психічного явища Рекомендуються такі прийоми привертання уваги:

забезпечувати різноманітність, насиченість інформації, що надається;

постійно чергувати і дозувати інформацію, забезпечуючи її послідовне опрацювання учнями (великий обсяг – розпорошення уваги);

запобігати монотонності, стандартності, стереотипності операцій, що виконуються (і рухових, і інтелектуальних).

при одноманітній роботі - попереджати стомлення від монотонії: періодично на короткий час переключати роботу аналізаторів (слухової інформації на зорову), змінювати темп роботи, використовувати гумор для зняття втоми;

при усних повідомленнях забезпечувати інтенсивність сигналу:

фактори “новизни”, “неочікуваності” (ефектна розповідь, виклад якого-небудь парадоксального випадку або суперечливого ствердження);

інтонаційне виділення найсуттєвіших аспектів повідомлення (голосність, паузи, темп промови, повторення).

гучні звуки (голосне звертання до аудиторії, стук ручкою по парті з наступним проханням уваги, хлопок у долоні, голосне зачинення двері та інше – чим більше гомін в аудиторії – тим голосніше повинен бути звук);

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Класифікація методів психолого-педагогічної діагностики
Психолого-педагогічні методи поєднують у групи за різними ознаками. Нижче наведені найбільш розповсюджені класифікації методів. 1. Класифікація методів за Й. Шванцара. Й. Шванцара поєднує методи в групи за наступними ознаками: за використовуваним матеріалом (вербальні, невербальні, маніпуляційні, т ...

Відділення теорії та історії педагогіки
Створено у листопаді 1992 року. Склад: – Інститут проблем виховання (12 лабораторій та творчій колектив з розробки змісту дошкільної освіти); – Інститут педагогіки (4-и лабораторії), науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство»; – Педагогічний музей України; Державна науков ...

Духовність в процесі педагогічного виховання
В основу реформування системи освіти згідно з Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI ст.) покладена духовність. Сьогодні роль релігії в духовному відродженні не викликає заперечень. Релігійне виховання у школі не суперечить її світському характеру, не розглядається як окре ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com