Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі

Статті і корисна інформація » Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання » Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі

Сторінка 1

До найважчих і найменш досліджених проблем психології належить вивчення мислення.

Що таке мислення і яка його роль в пізнанні, праці, житті цікавило людство з давна. Вже в період античності у філософії виникло розмежування органів почуття (відчуття) і діяльності мислення. З тієї пори проблема мислення перебуває в полі зору вчених.

Активно психологічні дослідження мислення ведуться вже починаючи з XVII століття. В цей час і протягом наступного досить тривалого періоду історії психології мислення фактично ототожнювалося з логікою, а як єдиний його вид, що підлягає вивченню, розглядалося понятійне теоретичне мислення. Сама здатність до мислення вважалася природженою, а мислення, як правило, розглядалося поза розвитком.

Мислення в асоціативній емпіричній психології у всіх його проявах зводилося до асоціацій, зв’язків, слідів минулого і вражень, отриманих від теперішнього досвіду. Один з основоположників асоціативної психології А. Бен відводив асоціаціям за схожістю основну роль у мисленні.

Р. Еббінгауз, Р. Мюллер, Т. Циген, визначні представники експериментальної психології того часу, вважали, що універсальними законами є закони асоціації. Так, поняття, думки, висновки характеризуються як асоціації уявлень. Саме мислення стало називатися репродуктивним. Мислення розглядалося нерідко як похідна функція від інших психічних функцій: пам’яті, уваги.

Згідно думки А.Н. Соколова, мислення – це узагальнене відображення об’єктивної дійсності в її закономірних, найбільш істотних зв’язках і відношеннях. Воно характеризується спільністю і єдністю з мовленням. Іншими словами, мислення є психічний процес пізнаня, пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання, з вирішенням завдань, з творчим перетворенням дійсності .

Основними елементами якими оперує мислення, є поняття (відображення загальних і істотних ознак будь-яких предметів і явищ), судження (встановлення зв’язку між предметами і явищами; воно може бути істинним і хибним), умозаключення (висновок з одного або кількох суджень нового судження), а також образи та уявлення .

До основних операцій мислення відносять: аналіз (уявне розділення цілого на частини з подальшим порівнянням), синтез (об’єднання окремих частин в ціле, побудова цілого з аналітично заданих частин), конкретизацію (застосування загальних законів до конкретного випадку), абстрагування (виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, яке в дійсності як самостійне не існує), узагальнення (уявне об’єднання подібних за певними ознаками предметів і явищ), а також порівняння і класифікацію.

Важливо відзначити, що основні розумові операції можна представити як оборотні пари: аналіз – синтез, виявлення схожості – виявлення відмінностей, абстрагування – конкретизація. Основними видами мислення є теоретичне (до якого, в свою чергу, відносять понятійне і образне), а також практичне (до нього відносяться наочно-образне і наочно-дійове).

При визначенні мислення як найважливішого самостійного елемента в структурі психіки прийнято вказувати на такі його особливості, як розвиток на сенсорно-образній основі; зворотність мисленнєвих дій; опосередкованість – абстрактність – узагальненість або «концептуальність»; оперування класами, категоріями та системами об’єктів; мовну форму існування, вираження і передачі.

Мислення є найважливішою складовою в загальній динаміці психіки, розгортається у вигляді активності, процесу, послідовності операцій і дій, діяльності.

На шляху здійснення розумового потенціалу і здібностей формуються якості «особистості мислячої», що вказують на стійкі індивідуальні особливості прояву її «розуму», наприклад, швидкість і гнучкість мислення, креативність, проблемність, рефлексивність, продуктивність і ін.

Мислення, взяте з точки зору його дифференційованої операціональноїпобудови, виступає явищем внутрішнім і швидкоплинним. Підсвідомість і злиття операцій роблять його слабо доступним для рефлексії і зовнішнього спостереження. Однак дослідження граматично організованих висловлювань як мовних виразів мислення або предметних дій як аналогів деяких розумових актів дозволяють реконструювати таємний динамічний підтекст мислення.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
Інформатизація змінює характер, форми, функціональні ролі учасників комунікаційних відносин, забезпечує доступ до інформаційних ресурсів, можливості вибору особистих програм навчання і кар’єри, моделей та стилів життя. Усе це відповідає суспільно-громадським функціям сучасних бібліотек, які перетво ...

Шляхи удосконалення реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками девіантної поведінки
Питання реабілітаційно-педагогічної роботи з девіантними підлітками гостро постає в нашому суспільстві і тому потребує здійснення заходів, тобто проведення певних методик, застосування технологій, які будуть повертати підлітків до нормального функціонування в суспільстві. Основними шляхами покращен ...

Зміст, категоріальні ознаки поняття соціокультурного досвіду
Розвиток дитини не можливий поза соціальним світом. Суспільство не може розвиватися далі – з одного боку - якщо не відбувається передачі досвіду від покоління до покоління, водночас не може , з іншого – не розуміє механізмів передачі досвіду. Процес формування соціокультурного досвіду відбувається ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com