Методика викладання теми “Черви ”

Сторінка 2

Говорячи про виділення шкідливих речовин, що утворюються в тілі планарії, вчитель звертає увагу учнів на будову органів виділення планарії, які являють собою численні розгалужені канальці. Органи виділення у білої планарії виконують і функцію осморегуляції, видаляючи з тіла зайву воду.

Зазначивши, що в білої планарії немає спеціальних органів дихання і кровообігу, вчитель переходить до розгляду будови нервової системи, підкреслюючи при цьому наявність двох подовжніх нервових тяжів, сполучених між собою перемичками, які на передньому кінці тіла черв'яка утворюють потовщення, що називається нервовим вузлом. Нервові вузли слід показати на таблиці або схематичному крейдяному малюнку на дошці.

Вивчення нервової системи закінчується ознайомленням з розвитком органів чуття у планарії, зокрема з органами дотику та з наявністю очей, з допомогою яких черв'як відрізняє світло .від темряви.

Трохи докладніше вивчається будова статевих органів планарії та утворення і розвиток у них статевих клітин. Тут уперше формується в учнів поняття про-гермафродитизм. Важливо також звернути увагу учнів на те, що планарії відкладають яйця не поодиноко, а купками, які вкриті щільною оболонкою і називаються коконами. За сприятливих температурних та інших умов з яєць кокона розвиваються молоді планарії.

На закінчення розгляду білої планарії слід порівняти її будову з будовою гідри. Спільним у будові і житті цих. двох тварин, що належать до різних типів, є середовище життя, наявність лише одного (ротового) отвору, кишкова порожнина в гідри і кишечник у планарії закінчуються сліпо, травлення як позаклітинне, так і внутрішньоклітинне, завдяки наявності в їх тілі нервових клітин обидві реагують на подразнення та ін.

Серед ознак, за якими біла планарія належить до більш високоорганізованих, слід назвати самостійний рух за допомогою кільцевих і подовжніх м'язів, наявність на ( передньому кінці тіла світлочутливих органів — очей, розвиток внутрішніх органів (травлення, виділення, нервової системи).

На основі порівняння будови гідри і планарії вчитель, за активної участі учнів, робить короткий висновок про те, що війчасті черви (представник — біла планарія) є наступною за типом кишковопорожнинних групою тварин, яким властиві ознаки вищої організації.

Вивчення будови печінкового сисуна — типового представника класу сисунів — доцільно почати після повторення характеристики війчастих червів. Потім методом бесіди та розповіді вчитель ознайомлює учнів з найважливішими зовнішніми ознаками (розмір, форма та забарвлення тіла), демонструючи вологий препарат печінкового сисуна і малюнок його на таблиці чи в підручнику. Пояснює, що печінковий сисун є паразитом свійських тварин (великої і дрібної рогатої худоби та ін.) і людини. Живе в жовчних протоках печінки (в безкисневому середовищі), живиться клітинами печінки, жовчю та кров'ю, завдаючи тваринам великої шкоди.

З розповіді вчителя учні дізнаються про особливості будови печінкового сисуна у зв'язку з пристосуванням його до паразитичного способу життя, а саме: відсутність війок, міцний покрив тіла, на який не діє жовч, тобто не розчиняє його, відсутність органів зору, наявність органів фіксації — присосок (ротової та черевної), що властиві червам цього класу, а також своєрідна листовидна форма тіла.

Вивчати внутрішню будову печінкового сисуна доцільно порівнянням з будовою білої планарії, відзначаючи при цьому особливості її в сисуна. Так, вивчаючи будову органів травлення, вчитель звертає увагу на наявність ротової присоски, якою черв'як всмоктує поживні речовини з навколишнього середовища. Від наявності цієї присоски та її функції походить назва класу. Слід сказати учням, що друга — черевна присоска з органами травлення не зв'язана.

Складним є матеріал про розмноження і життєвий цикл печінкового сисуна. Тому, вивчаючи з учнями розвиток сисуна, бажано користуватись таблицею та малюнком підручника. Перш ніж розповідати про розвиток сисуна, слід сказати про здатність його статевих органів до масового продукування яєць І про значення цієї властивості для виживання виду паразита. Запліднені і відкладені яйця паразита з жовчю потрапляють до кишечника, а звідти назовні.

Ознайомлюючи учнів з личинкою печінкового сисуна, розвиток і вихід з яйця якої можливий лише у воді, слід підкреслити особливості зовнішньої будови її (мікроскопічні розміри, вкрита війками). Життя личинок у воді можливе при відповідній температурі води, наявності кисню та ін. Ознайомлюючись із зовнішніми ознаками личинки сисуна, учні легко виявляють спільні ознаки її з війчастими червами.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Середньовічні Університети як фактор формування західноєвропейської науки
Система наук - теоретична (пізнання ради самих знань); практична (рекомендації для поведінки людини); творча (пізнання з метою принесення користі). Головна проблема - відношення одиничних речей і загальних понять (ідей). Ідеї існують не реально, а як результат нашого пізнання. Характеристики єства: ...

Специфіка спілкування в музично-педагогічному процесі
Історично склалося так, що в педагогічній науці найбільш розробленими виявилися прийоми формальних відносин у колективі. Неформальні ж відносини, що несуть емоційне навантаження, незаслужено виявилися в тіні. Труднощі, з якими зіштовхуються як починаючі, так і зрілі педагоги при встановленні й розв ...

Методологічні рекомендації щодо роботи вчителя з учнями під час вивчення тем з вишивання у початкових класах
Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання. Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу ,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість ді ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com