Поняття стилів управління

Як не дивно, але майже за піввіку досліджень стилів керівництва однозначного зв’язку між ефективністю роботи групи та тим чи іншим стилем керівництва не виявлено: і демократичний, і авторитарний стилі надають приблизно рівні показники продуктивності. У підсумку з’явився так званий ситуаційний підхід: нема управлінських рішень, придатних на всі випадки життя; все залежить від конкретної ситуації, яка визначається у свою чергу безліччю самих різних факторів. Набір факторів і створює неповторну ситуацію діяльності групи, яка немов би задає певні риси стилю керівництва.

Авторитарний стиль керівництва досить доречний при наявності у крайній мірі двох умов:

того потребує ситуація;

персонал добровільно та охоче погоджується на авторитарні методи керівництва.

Авторитарному стилю притаманні і значні позитивні якості:

забезпечує чіткість та оперативність управління;

створює видиму єдність управлінських дій для досягнення намічених цілей;

мінімізує час прийняття рішень, в малих організаціях забезпечує швидку реакцію на зміну зовнішніх умов;

не потребує окремих матеріальних витрат;

Явними вадами цього стилю є:

стримання ініціативи, творчого потенціалу виконавців;

відсутність дійових стимулів праці;

громіздка система контролю;

невисоке задоволення виконавців своєю працею;

висока ступінь залежності роботи групи від постійного вольового пресингу керівника тощо.

Подолати ці недоліки дозволяють економічні та соціально-психологічні методи управління, притаманні демократичному стилю керівництва. Цей стиль дозволяє:

стимулювати прояву ініціативи, розкривати творчий потенціал виконавців;

успішніше вирішувати інноваційні, нестандартні задачі;

ефективніше використовувати матеріально-договірні стимули праці;

підняти задоволення виконавців своєю працею;

створити сприятливий психологічний клімат в колективі тощо.

Однак демократичний стиль керівництва використовується не за всіма умовами. Як правило, він успішно спрацьовує за наступними умовами:

стабільному колективі;

високій кваліфікації працівників;

наявності активних, ініціативних працівників, які нестандартно мислять та діють;

можливості здійснення вагомих матеріальних витрат.

Такого роду умови далеко не завжди існують, до того ж це саме умови, які роблять застосування демократичного стилю лише можливим. Перетворити цю можливість у дійсність – завдання не з легких.

Актуально про педагогіку:

Поняття мотивації
Мотива́ція (від lat. movere) – 1) спонукання до дії; 2) динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини та визначає його скерованість, організованість, активність та стійкість; 3) здатність людини за допомогою праці задовольняти свої матеріальні потреби. Те ...

Історія розвитку ігрової діяльності в педагогіці
Явище гри здавна привертало увагу вчених-філософів, психологів, педагогів, мистецтвознавців, методистів тощо. Можливо, така різногалузевість вивчення призвела до того, що сьогодні єдиного визначення гри ми не знаходимо, оскільки його наявність мала б свідчити про розуміння природи цього явища, а са ...

Трудове виховання – невід’ємна складова духовного розвитку дитини
Не менш важливу роль у формуванні духовних якостей вихованців відіграє художнє трудове виховання. Ні для кого не секрет, що все більше і більше дитина втрачає уміння спілкуватися і ділитися своїм внутрішнім світом зі співбесідниками. Саме цьому, трудове виховання направлено на вироблення у вихованц ...