Елементи народознавства на уроках ботаніки

Сторінка 1

Під час вивчення систематики рослин є можливість використовувати український фольклор. Передусім на основі будови квітки і плоду з'ясовуються характерні ознаки певної родини, а потім називаються представники і характеризуються їх ознаки. Наприклад: до родини бобових на основі зіставлення певних ознак учні відносять горох, квасолю, біб, сою, конюшину та ін. Далі перед учнями ставиться завдання знайти в літературі повір'я, прислів'я, пов'язані з цими рослинами. Можна приказати, наприклад, прислів'я: «Сльози, як горох», що пов'язує рослину гороху з бідою, нещастям. На підтвердження цього учні додають, що в новорічну ніч посівати горохом не можна, бо це ніби приносить хазяям сльози, біду.

Цікаво з'ясувати, чому в людей таке ставлення до гороху. Згідно з легендою, перший житель землі Адам, бувши вигнаним із раю, взявся обробляти землю. Тяжка була праця — ходити за плугом, з очей Адама капали сльози, а на цьому місці виростав горох.

Під час вивчення теми «Папоротеподібні» спершу з'ясовується біологічна суть розмноження папоротеподібних, привертається увага до того, що папороть не цвіте. А що про це говорять легенди? Одна з них відає нам, що папороть розкриває свої квітки лише на одну мить у ніч на Івана Купала. Одного разу знайшовся сміливець, який зірвав цю квітку — символ багатства, достатку і добра. Багатьом навколо захотілося знищити цей символ, вони чинили зло і кривду, ішли на підлість і зраду. Не витримала цього чарівна квітка і зникла назавжди. Отже, папороть не цвіте, бо її квітку «відібрано» за негідні вчинки людей.

Вивчаючи родину Розових, розглядаємо калину як символ дівочої краси і ніжність. Калину використовують у весільних обрядах, нею прикрашають хату, подвір'я, використовують у народній медицині. Часто в народній поезії калина символізує кров, силу, молодість. Легенди, повір'я оповідають про неї як про живу істоту, якій сповідують свою душу всі, а особливо дівчата. Плоди калини — символ боротьби, перемоги, білі квіти — символ краси і ніжності, насіння у вигляді сердечка — милосердя і доброти.

Можна використати на уроках біології й легенду про вербу, з якої, за народним повір'ям, було виготовлено гвіздки для розп'яття Ісуса Христа. Ніби «знімаючи гріх» з цього дерева, щороку на Вербну неділю освячують її гілочки. Цікавою є легенда і про осику. Це саме під нею сховався Ісус від зрадників. Але осика «злякалась», затремтіла і цим видала присутність Ісуса. За це осика поплатилася — вона приречена на «довічне тремтіння».

Цікавою є інформація про те, що знання накопичені в народі віками й відбиті у традиціях, прикметах, обрядах, часто підтверджуються наукою. Наприклад, здавна відомо, що дуб, сосна, ялина наповнюють людині енергетикою, і це є науковим фактом.

Вивчаючи різноманітність квітів, доцільно звернутись до народних символів і оберегів. Біля кожної сільської оселі ростуть чорнобривці і мальви, калина і верба. Квіти — на національному українському одязі. На жіночій вишиванці поєднуються квіти — як прикраси, і прошва — як символ захисту від злих духів. В, українському віночку кожна квітка має своє місце і служить оберегом.

З цікавістю всі діти вивчають народні прикмети, порівнюючи їх з календарем спостереження за природою кількох років. Біологічні знання можна також поєднати з українськими традиційними обрядами. Наприклад, свято зажинок і останнього снопа, новорічне посипання можуть бути темами для бесід на уроках біології.

Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали татарські орди. Одного разу на село наскочили татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопилися в швидкій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з'явилися білі пуп'янки невідомих квіток. Коли зійшло сонце, коли проміння освітило згарище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квітки розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалося, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері, із заходом сонця, вони ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квітки, які прозвали водяними ліліями, прокидаються із сонцем і засинають із його заходом (6 клас. Родина Лататтєві).

Одного разу римська богиня весни і квітів Флора опустилася на землю і почала дарувати імена рослинам. Усім дала ім'я і хотіла повертатися, але почула за спиною слабкий голосок: «Не забудь і мене, Флоро. Дай мені, будь ласка, яке-небудь ім'я». І Флора побачила в різнотрав'ї маленьку блакитну квіточку. «Добре, — сказала богиня, — будь незабудкою. Разом з ім'ям я обдарую тебе чудесною силою — ти будеш повертати пам'ять тим людям, котрі почнуть забувати своїх близьких або свою батьківщину» (6 клас. Різноманітність Покритонасінних).

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Використання методу проектів
Під методом проектів розуміється технологія реалізації діяльнісно-зорієнтованого підходу, в основі якої лежить система лінгвістичних комунікативних завдань, що становлять структуру дослідної діяльності проектування учнів. У нормативних документах безпосередньо наголошується доцільність використання ...

Дослідницька робота з виявлення шляхів профілактики підліткової вагітності
Для виявлення шляхів профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи було розроблено програму емпіричного дослідження, що складається з наступних елементів. Проблемна ситуація. Серед сучасних педагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниження віку початку неповнолітнім ...

Особливості побудови підручника для початкової школи
Аналіз історичних аспектів теорії підручника немислимий без розкриття сутності основного поняття — „підручник”. Аналіз спеціальної літератури дає змогу простежити положення про двоєдину сутність підручника, що виступає концептуальною основою теорії шкільного підручника. Виходячи з цього, підручник ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com