Організація аудиторної та поза аудиторної роботи учнів

Сторінка 6

А.К.Громцева вказує, що «основним шляхом, який допомагає в оволодінні всім комплексом компонентів самоосвітньої діяльності, є насамперед відповідна організація навчальної роботи». В.К.Буряк підкреслює, що «формування в учнів готовності до самоосвіти відбувається в педагогічному процесі». Спеціальну організацію педагогічного процесу В. К.Буряк визначає головною умовою, що спонукає учнів до самоосвіти.

Завдання підготовки майбутніх вчителів до самоосвітньої діяльності, можна вирішити через формування в учнів прагнення й уміння задовольняти свої пізнавальні потреби та інтереси шляхом самоосвіти. Підготовка учнів до самоосвіти полягає, насамперед, у формуванні в них психологічної потреби в знаннях.

Таким чином, успішна самоосвітня діяльність учнів можлива за умов: спрямованості навчального процесу у навчальних закладах на ефективну самоосвіту учнів з урахуванням особливостей цього процесу та його складових, формування у майбутніх вчителів прагнення й уміння задовольняти свої пізнавальні потреби та інтереси шляхом самоосвіти, організація навчальної взаємодії учнів і викладачів на основі суб’єкт-суб’єктного підходу, активізація пізнавальної діяльності учнів через застосування проблемних методів навчання, використання потенціалу самостійної навчальної роботи та забезпечення спрямованості завдань.

У 2008 році у Мюнхені інститутом ім. Гете було проведено експериментальний проект під назвою «Від занять під керівництвом викладача до автономії у навчанні». Метою цього проекту було визначення шляхів досягнення автономії навчання на заняттях з німецької мови.

У 2008 році у Мюнхені Гьоте інститутом було проведено експериментальний проект під назвою « Від занять під керівництвом викладача до автономії у навчанні». Метою цього проекту було визначення шляхів досягнення автономії навчання на заняттях з німецької мови.

Розглянемо одне з проведених занять.

Заняття проводилось зі студентами з рівнем знання мови B1.

Темою заняття було ознайомлення з новою граматичною структурою Partizip1 у теперішньому часі.

Завдання заняття полягало у тому, що студенти повинні були самостійно ознайомитись з новою граматичною структурою та пояснити її один одному поки кожен студент повністю не зрозуміє правило; після цього вони повинні були виконати по групам вправи та виступити с вивченим матеріалом у пленумі.

При цьому роль викладача відійшла на другий план, викладач допомагала студентам тільки частково (відповідала на запитання та перевіряла результати виконаних завдань) тобто головна відповідальність лягла на членів групи, тобто на клас в цілому.

Клас було поділено на декілька груп, кожна з яких отримала плакати з малюнками; під малюнками учні повинні були виконати вправу наступним чином: спочатку вони повинні були знайти дієслово, що описує дію на малюнку, а потім утворити дієприкметник з дієслова, описавши дію на малюнку.

Після ознайомлення з новою граматичною темою та виконання вправ на плакаті кожна групами виступила біля дошки, тим самим закріпивши здобуті знання під час заняття.

Заняття такого типу приводяться на кафедрі німецької філології на 1 курсі в групі ЯЮ-12, головним чином для засвоєння нового граматичного та повторення пройденого матеріалу.

До складу групи увійшли студенти, які вивчають німецьку як основну іноземну. Рівень знань німецької – початківці. Практичні заняття – 10 годин на тиждень. Середня успішність групи – 3,5.

У березні у цій групі було проведено кілька експериментальних занятті. За основу було взято підручник Login 1. Ціллю заняття була підготовка до написання підсумкового граматичного тесту, отже повторення граматичного та лексичного матеріалу. Тема: повторення пройденого граматичного матеріалу (Wechselprдpositionen, Infinitiv, Konjunktiv та Artikel).

Учнів було поділено на 4 групи. Також було створено 4 станції, кожна з яких передбачала повторення однієї з вказаних граматичних тем (Wechselprдpositionen, Infinitiv, Konjunktiv та Artikel). На кожній станції був відповідальний – експерт, завданням якого була перевірка виконаних вправ. Експертами було обрано студентів з найкращою успішністю. За декілька днів експертам було запропоновано самостійно повторити граматичну тему. Кожний експерт отримав необхідну кількість довідкових матеріалів та правильні відповіді до вправ. Завданням кожної групи було виконання вправ на станціях, на кожну з яких в них було по пів години. На одній станції група отримувала по 4 завдання тобто загалом було виконано 16 вправ.

Під час заняття учні, працюючи у групі, виконували завдання. Метою було колективне виконання, самоконтроль та самоконсультування у міні-групах. Експерт спостерігав за виконанням завдання, водночас маючи можливість виявити «слабкі» місця та помилки товаришів та підготуватись, користуючись відповідними довідниками до пояснення та коригування помилок. Викладач не приймав участі у ході заняття. По закінченні вказаного часу експерт перевіряв виконане завдання, пояснював помилки та ще раз звертав увагу на «слабкі» місця. Такий вид роботи сприяв підвищенню соціальної та комунікативної компетенції учнів, вони мали можливість спробувати себе не тільки в ролі учнів, але і в ролі викладачів. Слід підкреслити, що згуртованість в групі та почуття «ми» значно зростає під кінець заняття. Для усвідомлення успішності учня важливою є не лише оцінка вчителя, але й взаємооцінка та самооцінка. Те, що учень може впоратись з завданням, при цьому самостійно визначаючи послідовність виконання, час, обсяг, сприяє виникненню задоволення, підсиленню впевненості в собі та мотивації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки
Грінченко Борис Дмитрович (1863 ‑1910) український письменник, педа-гог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення україн ...

Педагогічна культура соціального педагога
Термін „педагогічна культура” вперше з’явився в публікації Л.Є. Раскіна у 1940 році. В 50-60 роки він активно використовується в працях В.О.Сухомлинського. Під педагогічною культурою людини розуміємо усвідомлений і повсякденно виявляємий рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відноше ...

Зміст гуманізації навчання
Коротко про дуже важливий аспект змісту освіти, .яким чомусь завжди нехтують. Загальновідомо, що число й перелік предметів часто змінюються, поповнюючись новими чи зменшуючись у числі, рахунок вилучення окремих. В принципі і сучасний набір предметів; цілком придатний, якщо під час конструювання кож ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com