Формування навичок самостійного навчання

Сторінка 2

Автори низки робіт уважають, що подальше самовдосконалення можливе, якщо вже в стінах вищого навчального закладу учень оволодіє навичками самостійної роботи, яка розвиває активність мислення. Критеріями її ефективності деякі дослідники визнають: суб’єктивне відчуття зміни в собі самому; вміння працювати з поняттями; здібність проектувати нові форми дії, бачити власні труднощі в досягненні поставлених цілей та готовність вирішити ці труднощі.

Існує також думка, що активізація мислення учнів можлива за умови, якщо їм передається узагальнене поняття про механізми застосування засвоєного способу діяльності в різних ситуаціях. У цьому зв’язку велике значення має самостійна підготовка та організація круглих столів, дискусій, ділових ігор, консультацій. Виконуючи ту чи іншу роль (суспільність, батьки, дослідники, репортери та ін.), учні з різних позицій розглядають проблеми естетичного виховання, естетичної культури.

Аналіз літератури дозволив зробити висновок про те, що “самостійна робота” – поняття інтегративне, яке включає готовність самого учня до самостійної діяльності, а також і вміння викладача розвивати цю діяльність у тих, хто навчається. При цьому головне – не оптимізація її окремих видів, а розвиток в учнів активності, самостійності, бажання проявити себе.

Чому питання про організацію самостійної роботи учнів стало актуальним саме тепер? Сьогодні навчання за традиційними спеціальностями ґрунтовно й методично забезпечено: створено навчально-методичні комплекси з усіх дисциплін, розроблено тестові завдання. Ми виділяємо стимули для розвитку самостійної роботи та вважаємо, що на зміну тому становищу, коли учень залишався сам на сам з численною кількістю запитань, приходить інше: тепер учень, маючи доступ до літератури, може готуватися до практичних занять, семінарів або складання модулів, покладаючись на власне вміння засвоювати подану інформацію. Ще одним стимулом для розвитку самостійної роботи стало широке розповсюдження комп’ютерних технологій і розгалуження Інтернету, коли відповіді на запитання можна отримати за допомогою споріднених сайтів вищих навчальних закладів не тільки України, але й усього світу.

Як стверджують провідні вчені, одна з особливостей модульно-кредитно-рейтингової моделі організації навчального процесу у вищих навчальних закладах є питома вага часу, що планується на самостійне вивчення курсу. Тому природно постає питання, як оптимізувати самостійну роботу учнів, запобігти невиправданим перевантаженням, уникнути одноманітності видів завдань, що виконують майбутні фахівці в процесі професійно-педагогічної підготовки (М.Степко, Я.Болюбаш, К.Левківський, Ю.Сухарніков). Концепція самостійної роботи учнів в умовах упровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) спрямована на особистісно орієнтований розвиток майбутнього фахівця.

На думку вчених, успішність самостійної роботи в багатьох випадках залежить також і від психологічної готовності учня до самостійного навчання та пізнання. І це складає одну з проблем, з якою ми зустрічаємось на перших порах. Як показує досвід, до моменту вступу у вищий навчальний заклад у більшості випускників не сформовані ні психологічна готовність, ні стійкі навички самостійної роботи. Студенти не вміють самостійно працювати як з науковою, так і з методичною літературою. Студенти мають набувати самостійно максимально можливий обсяг знань, працюючи з різноманітною літературою, проводячи певні дослідження, тобто стати активними суб’єктами навчання. Методичні рекомендації студентам щодо самостійного вивчення окремих тем представлені великою різноманітністю видів робіт: робота з підручником, довідником, науково-популярною літературою, конспектування прочитаного тощо; розв’язання вправ, спрямованих на набуття практичних навичок і вмінь, вправ підвищеної складності.

При прослуховуванні лекції, читанні літератури учні постійно подумки співвідносять отриману інформацію з власними знаннями, почуттями. Це означає, що на матеріалі, який вивчається, розвивається мислення учнів, котре дозволяє їм краще вчитися в подальшому, не заучувати теорію, а аналізувати з її допомогою життєві факти.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Виховні функції історичного краєзнавства
На сьогодні ідея краєзнавства є поширеною й актуальною у виховному історико-педагогічному полі, оскільки, краєзнавчий матеріал серед засобів виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості посідає одне із вагомих місць. Виховні можливості краєзнавчої складової розкриваються у засвоєнні світо ...

Рекомендації щодо розвитку уяви дошкільнят
дошкільний уява дитячий гра Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого ...

Статеве виховання, як основа профілактики підліткової вагітності
Суть первинної профілактики у загальноосвітньому закладі полягає у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу біологічних і соціально-психологічних факторів, які можуть слугувати причиною формування поведінки, що відхиляється від норми. У першу чергу вона має бути с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com