Формування навичок самостійного навчання

Сторінка 1

У зв’язку з глобальними змінами у сучасному світі, пов’язаними з геометрично пропорційним ростом інформаційних потоків, з одного боку, й перспективами європейських організаціях у світлі орієнтації українських освіти на європейську, з іншого боку, особливо важливим стає не стільки обсяг і повнота інформації, яку викладач має донести до учня, скільки формування навичок логічного мислення, вироблення власної точки зору, формування висновків тощо на підставі самостійної роботи з матеріалом. Особливої значущості формування навичок самостійного навчання набуває у викладанні курсів теоретичних дисциплін у вищий школі. Наприклад, курс порівняльної граматики іноземної та рідної мови передбачає вирішення низки важливих проблем як теоретичного, так і практичного плану, викладання яких буде більш ефективним, якщо враховувати індивідуальний творчий потенціал учнів та надавати їм можливості розвивати логічне критичне мислення й робити власні висновки щодо дискусійних моментів обговорюваних тем.

У Державній програмі “Вчитель” наголошується, що саме викладачу належить ключова роль у суспільстві та освіті. Завдяки його діяльності відбувається становлення підростаючого покоління, відтворюється й зростає інтелектуальний та духовний потенціал нації. Реалізація державної національної програми “Освіта. (Україна ХХІ століття)” передбачає підготовку фахівців нового типу, здатних відродити національну школу, збагачену передовою світовою педагогічною думкою.

Місце самостійної роботи учнів у їх професійній підготовці важко переоцінити. На думку провідних учених, на сучасному етапі найбільш суттєва проблема – це оптимізація самостійної роботи учнів. Оволодіння навичками самостійної роботи активізує пізнавальну діяльність майбутнього спеціаліста, полегшує пошук науково-методичної інформації, робить більш усвідомленим засвоєння навчального матеріалу. Все це позитивно впливає на формування творчої особистості педагога, на прагнення до саморозвитку, самонавчання. Низка дослідників уважає, що на зміну школярській методиці викладання приходить прагнення розвинути в учнів уміння працювати з численними джерелами інформації. Тобто основне завдання вищої освіти тепер полягає не стільки в тому, щоб дати випускникам певні знання та навички, а скільки в тому, щоб навчити їх учитися, завдяки чому вони далі, протягом усього життя, зможуть поповнювати свої знання та вдосконалювати свій досвід, аналізувати й використовувати у своїй професійній діяльності досягнення науки і техніки. Доведено, що тільки ті знання, які учень здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні. За даними ЮНЕСКО, у процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 15% інформації, що сприймається на слух, і 65% – на слух і зір. Якщо ж навчальний матеріал людина опрацьовує сама, самостійно виконує завдання від його постановки до аналізу результатів, то засвоюється не менше, ніж 90% інформації.

Навчити учнів самостійно вчитись – одне з важливих завдань викладання дисциплін естетичного циклу. Щоб реально сформувалось уміння мислити, треба певним чином будувати самостійну навчальну діяльність учня, виключивши завчання, механічне запам’ятовування навчального матеріалу з книг.

Дидактика вищої школи визначила поняття “самостійна робота студентів”. Воно включає в себе наявність самостійної пізнавальної діяльності, головним мотивом якої є самостійне оволодіння новим змістом; опора на вміння, навички, які є; систематичність і планомірність організації самостійної роботи з урахуванням підготовленості студентів та їх психологічних особливостей; виконання під керівництвом викладача або на основі методичних розробок системи завдань (навчальних, дослідницьких), які сприяють засвоєнню різних знань, набуттю вмінь, навичок, досвіду творчої діяльності та вироблення самостійності у поведінці (І.Зимняя, В.Кисленко, Т.Кулікова та ін.).

Наукові досягнення, зміна інформаційних технологій вимагає від спеціаліста будь-якого профілю постійного оновлення, вдосконалення знань, які вже є, професійно-особистих якостей. Для цього необхідно систематичне вдосконалення своєї майстерності. При цьому визначеним будуть не закладені вищим навчальним закладом знання, вміння, навички, а здібність самої особистості до самовдосконалення.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці
Пізнавальні інтереси розвиваються, ускладнюються, збагачуються в ході розвитку в процесі становлення особистості. Саме орієнтування дитини в оточуючій дійсності можна вважати початковою формою духовної потреби в пізнанні, оскільки пізнавальний інтерес розкривається у взаємодії з потребами і ціннісн ...

Методика вивчення нумерації п’ятицифрових чисел
Тематика вивчення нумерації п’ятицифрових чисел така: читання і записування п’ятицифрових чисел в межах 20 000 (вихід за межі 10 000); утворення числа 20 000 і лічба десятками тисяч до 100 000 (називання розрядних чисел другого розряду другого класу); утворення, читання і записування будь-яких п’ят ...

Тригонометричні функції від обернених тригонометричних функцій
а) Тригонометричні функції від Позначимо Тоді де Нехай Тоді можна побудувати прямокутний трикутник, один з гострих кутів, якого дорівнює , гіпотенуза дорівнює 1, а катет, протилежний куту , дорівнює (рис. 3.9 ). Рис.3.9. Тригонометричні функції від Тоді за теоремою Піфагора другий катет дорівнює .М ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com