Дидактично-методичні передумови організації інтерактивного навчання писемного мовлення в середній школі

Статті і корисна інформація » Використання інтерактивних методів на уроках з англійської мови » Дидактично-методичні передумови організації інтерактивного навчання писемного мовлення в середній школі

Сторінка 1

Письмо - це один із найскладніших видів людської мовленнєвої діяльності. У рамках взаємозалежного навчання видів мовленнєвої діяльності воно виконує три основні функції: є засобом фіксації досягнень учнів у всіх аспектах навчання, служить джерелом інформації при навчанні читання й виступає як самостійне вміння створення письмових висловлювань.

Проблема розвитку умінь писемного мовлення здавна привертала увагу як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, які розробляли різні підходи до розв'язання цієї проблеми. Результати цих досліджень складають необхідне теоретичне дидактико-методичне підґрунтя для організації інтерактивного навчання писемного мовлення.

Слід зазначити, що найбільшого поширення набув текстовий підхід (text-based / product approach) до навчання писемного мовлення, який спрямований на кінцевий продукт - модель тексту. Він базується на вивченні учнями організації оригінальних текстів і написання ними власних текстів за зразками шляхом імітації побудови абзаців і структури текстів певного типу або трансформування тексту-моделі, запропонованого викладачем. Текстовий підхід передбачає вивчення різних типів текстів (опис, розповідь, аргументація), особливостей їх побудови й використання мовних засобів виразності. Дослідження показали, що при такому підході лише 15,7% аудиторного часу приділялося суто навчанню писемного мовлення, а більша частина часу була присвячена аналізу вже написаних робіт.

Процесуальний підхід (process approach) розглядає писемну діяльність, як певний завершений цикл, який складається з чотирьох етапів:

1) розробки ідей і збору інформації,

2) написання першої чернетки,

3) редагування,

4) написання кінцевого варіанта тексту.

В рамках процесуального підходу можна виділити:

експресивний підхід (expressive approach або free-writing approach), який спрямований на оволодіння різними евристичними стратегіями для генерації ідей (brainstorming, listing, free writing, clustering);

когнітивний підхід (cognitive approach), що розглядає письмо, як мовленнєво-розумовий процес і як складну рекурсивну діяльність.

Цей підхід розвивався від написання текстів з урахуванням досвіду автора (writer-based texts), метою якого є написання тексту на задану тему й демонстрація в ньому якомога більшого обсягу своїх знань з теми. Без огляду на те, що хоче знати читач або що йому необхідно знати, до написання текстів, які зорієнтовані саме на адресата (reader- based texts). Модель подібного процесуального письма складається з трьох етапів: планування, написання чернетки і редагування, порядок яких може змінюватися в залежності від завдань й індивідуальних потреб автора;

соціальний підхід (social approach), який з'явився у 1980 роках. Його прихильники підкреслювали, що для здійснення успішної комунікації необхідна інтеграція адресанта і тексту із читачем, а також співробітництво викладача з учнями старших класів у процесі навчання. Це положення обґрунтовувалося тим. що автори не поодинокі індивідууми, а представники соціуму;

дискурсивний або жанровий підхід (discourse community approach / genre approach), що також розглядає письмо, як соціальну діяльність, але зосереджується на типах дискурсу й створенні текстів певних жанрів для розв'язання конкретних завдань. Його фундаментальні поняття - реципієнт і жанр.

Запропонована в цьому дослідженні методика інтерактивного навчання писемного мовлення побудована на засадах комунікативного і когнітивного підходів і передбачає розвиток продуктивних комунікативних умінь письма та усного мовлення поряд із формуванням аналітичних умінь і розвитком рефлексивного мислення. Інтерактивне навчання дозволяє організувати спілкування і взаємодію партнерів, спрямовані на спільне розв'язання завдань проблемного характеру.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Наочність та технічні засоби навчання
Кабінетна система в школі дає змогу вчителеві народознавства використовувати різноманітні засоби унаочнення та технічні засоби навчання. До засобів унаочнення належать: фольклорні матеріали - альбоми, наукові, творчі роботи учнів; експонати - предмети мистецтва й побуту українців та представників р ...

Санітарно-гігієгичні норми облаштування навчальних приміщень
Положення про навчальні кабінети (далі - кабінети) розроблено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) та інших законодавчих актів України. Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах. ...

Технології та методи навчання електронних таблиць в школі
Формування інформатичних компетентностей учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій – є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації ці ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com