Професійні комунікативні якості педагога вищого юридичного навчального закладу

Сторінка 5

моральну децентрацію як здатність особистості поставитися до самих індивідуальних та соціальних норм, оцінити їх із погляду інтересів конкретних людей. Причому можна, вслід за В. О. Соломатіною, розглядати два аспекти моральної децентрації: когнітивний і смисловий. Когнітивна моральна децентрація виражається в зміні критеріїв при моральній оцінці якогось вчинку із зовнішніх результатів вчинку до його внутрішніх психологічних детермінант. Смислова моральна децентрація є моментом ієрархізації установок особистості, у результаті якої цінність норм визнається вторинною стосовно цінності кожної конкретної людини.

До соціально обумовлених форм децентрації особистості відноситься рольова децентрація як здатність особистості змінити власну рольову (гендерну, вікову, статусну, етнічну, ідеологічну та професійну) позицію і стати на позицію - роль іншого.

Змістовна структура усіх форм децентрації принципово не відрізняється. Вона складається з двох елементів. Першим елементом є зміна позиції, в результаті якої здійснюється ототожнення індивіда, його позиції з іншою людиною. Другим елементом децентрації є зміна перспективи, яка виникає внаслідок зміни позиції.

Децентрація властива кожній людині, проте її рівень варіює як на різних вікових стадіях, так у різних сферах діяльності суб'єкта. Засобом розвитку або формування децентрації є взаємодія людей, у процесі якої відбувається часте переключення партнерів з однієї ролі на іншу, що призводить до систематичного «розхитування» представлень особистості про абсолютність свого становища, створює умови для координації різних позицій.

Існує багаторівнева будова децентрації. Першим її рівнем є егоцентризм як нездатність особистості виділити власну позицію і скоординувати її з позицією іншої людини в процесі їх взаємодії. Другим рівнем є псевдодецентрація, коли при достатньому вмінні відокремити свою власну позицію людина не може виділити позицію партнера, відмінну від своєї власної. Третій рівень - власне децентрація як властивість особистості, що виявляється в здатності людини виявити свою власну позицію, позицію партнера по взаємодії, а також скоординувати їх для подальшого співробітництва. Проте децентрація на цьому рівні, її механізми, відбуваються для людини на несвідомому рівні. Четвертий рівень розвитку децентрації є якісно новим ступенем, вона вже не є властивістю, а виступає професійною якістю як здатність педагога усвідомлено актуалізувати механізми децентрації з огляду на всі фактори й умови процесу взаємодії з іншим суб'єктом освітнього простору.

Оскільки за своєю змістовною структурою децентрація складається із зміни первинної позиції, в результаті якої здійснюється ототожнення індивіда, його позиції з іншою людиною та зміни перспективи, яка виникає внаслідок зміни позиції, логічно припустити, що чим більша різниця є між особистою позицією індивіда та позицією іншої людини, з якою відбувається взаємодія, тим складнішим буде відбуватися децентрація, тим більше психологічних ресурсів необхідно використовувати індивіду для реалізації даного феномену. Таким чином, виникає питання про чинники, які впливають на успішність актуалізації механізму децентрації.

На наш погляд, чинники децентрації особистості можна згрупувати згідно з ознакою позиції, яка підлягає зміні та побудові нової перспективи, та визначити як:

когнітивні, які припускають наявність певного рівня інтелектуального розвитку кожної особистості, особливості її розумових процесів та складу розуму в цілому;

емотивні, що включають особливості емоційно-вольової сфери людини;

поведінкові, які визначаються особливостями вербальної та невербальної поведінки особистості;

соціальні, які визначаються особливостями соціального середовища особистості, її референтної групи, соціального статусу та ролі.

Таким чином, можна припустити, що чим більша різниця між когнітивними, емотивними, поведінковими та соціальними позиціями людини та її партнера по спілкуванню, тим складніше реалізуються механізми децентрації. Звідси, актуалізація механізму децентрації викладачем в процесі професійного спілкування зі студентом буде ускладнена саме різницею їх позицій, точок зору, обумовлена, перш за все, великою у віці, різним рівнем загальнонаукових та спеціально-наукових знань та ін.

Проблема визначення даних професійних комунікативних якостей, на нашу думку, полягає в тому, що в науковій літературі ще недостатньо усвідомлені критерії розмежування емпатії, ідентифікації, рефлексії та децентрації. У літературі можна зустріти трактування ідентифікації як емпатії, причому

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Методика складання тестів
Як відомо, людське сприйняття і мислення мають структуру вірогідності, а тому за допомогою теорії вірогідності вдається більш повно передбачати, як протікатиме процес засвоєння учбового матеріалу, наперед визначати необхідні вправляючі дії на хід цього процесу. За останній час контроль засвоєння уч ...

Психолого-педагогічні особливості уроків
У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого–педагогічні науки. І це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психологічну підготовку до навчання дітей певного віку. Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне ...

Аналіз професійної діяльності фахівця
Професія апаратника є головною та найбільш чисельною у хімічних та нафтохімічних виробництвах. Вона є професією широкого профілю, замінюючи десятки професій, які існували раніше та які зникли у зв’язку з високим рівнем автоматизації виробництва. Саме тому в наш час у праці апаратника значний елемен ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com