Діяльнісно-рольові компоненти професійної компетентності

Сторінка 2

Система професійних знань педагога вищої школи включає в себе декілька основних блоків.

Перший блок - психологічні знання.

На думку Є. О. Клімова, підготовленість в сфері психології - це перш за все ясні уявлення про специфічну психічну реальність, які супроводжуються позитивним афективним тоном, пов'язані з ненаситним інтересом до неї і готовністю контактувати з нею в міжособистісному спілкуванні. У психологічно підготовленого педагога повинно бути перш за все «загострене відчуття одухотвореності» сторонніх людей, а не просто вербальні та концептуальні знання відповідного роду.

Відповідно до Н.В. Кузьміної в системі професійного знання педагога повинні бути представлені наступні психологічні компоненти:

диференційно-психологічпий - знання про особливості засвоєння навчального матеріалу у відповідності з індивідуальними та піковими характеристиками;

соціально-психологічний - знання про особливості навчально-пізнавальної і комунікативної діяльності навчальної групи і конкретної особистості в ній, про особливості взаємовідносин та спілкування;

аутопсихологічний - знання про позитивні та негативні сторони своєї професійної діяльності, особливості своєї особистості і її характерні якості.

Другий блок - педагогічний.

Знання по дидактиці та їх творче використання, на думку М.В. Буланової-Топоркової, в багатьом направляють формування педагогічної майстерності викладача вищої школи. Вони допомагають викладачу аналізувати залежності, які обумовлюють хід і результати процесу навчання, встановлювати на цій основі закономірності, які діють у освітній сфері, вибирати методи, організаційні форми і засоби навчання, найбільш ефективні для здійснення якісної підготовки фахівців.

Особливістю професійних педагогічних знань педагога вищої школи є їх багаторівневість (І.Я.Зязюн). Знання повинні бути сформовані зразу ж на всіх рівнях:

методологічному (знання закономірностей розвитку загально філософського ряду, обумовленість цілей виховання і навчання та інше);

теоретичному (закони, принципи та правила педагогіки та психології, основні форми діяльності та інше);

методичному (рівень конструювання навчально-виховного процесу);

технологічному (рівень вирішення практичних завдань навчання і виховання в конкретних умовах).

Третій блок - це комплекс знань професійного спрямування, відповідно до яких він повинен мати уяву:

про характерні особливості тієї чи іншої спеціальності;

про сучасний стан, умови і перспективи розвитку професії;

про систему підготовки кадрів для виробництва;

про методологічні основи теоретичної і практичної підготовки фахівців по даній спеціальності тощо.

Четвертий блок - конкретно-предметні знання, який передбачає знання теоретичних основ і розуміння фахівцем тих явищ, які складають основу викладаємої дисципліни.

П'ятий блок - науково-дослідницькі знання.

Практика свідчить, що наукова діяльність істотно підвищує інтерес до вивчення загальних і спеціальних дисциплін сприяє формування теоретичних і практичних навичок, необхідних фахівцю досліднику, розширяє науковий кругозір здібності до проведення методологічного аналізу і критичної розуміння досягнень сучасної науки.

Даний блок передбачає цілісне уявлення викладача науку як систему знань і метод пізнання; загальний аналіз методології та визначення її місця в науковому пізнанні; сутність загальнонаукових і конкретно наукових методів дослідження; планування і організація наукового експерименту; обробку результатів наукових спостережень та їх оформлення; робота науковою літературою та підготовка матеріалів до друку тощо.

Професійні вміння. Розглядаючи професійну компетентність, як єдність теоретичного і практичного аспектів готовності педагога до здійснення професійної діяльності, структура, відповідно з підходом В.А Сластеніна,

І.Ф. Ісаєва, О.І. Міщенко, Е.Н. Шиянова, представлена через педагогічні вміння наступним чином:

Вміння «переводити» зміст об'єктивного процесу виховання в конкретні педагогічні задачі: дослідження особистості і колективу з метою визначення рівня готовності до активного оволодіння знаннями і проектування на цій основі процесу розвитку; виділення комплексу освітніх, розвиваючих і виховних задач і визначені домінуючої задач.

Вміння створити і привести із рух логічно завершену педагогічну систему: комплексне планування навчальної виховних задач; обґрунтований підбір змісту освітнього процесу; оптимальний вибір форм, методів і засобів його реалізації.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Основні вимоги до лектора
У зв’язку з високими задачами лекційної майстерності виключно важливе значення отримують питання: якими повинні бути лектори, які вони повинні розвивати у себе якості, щоб досягти досконалості у своїй справі? Кожний вид діяльності вимагає відповідних сил і здібностей людини. І лекційна діяльність н ...

Розвиток зображувально-художніх здібностей дітей
Образотворча діяльність набуває творчого характеру, настрою поступово, коли діти оволодівають різними техніками зображення. Тому в практиці роботи використовую нестандартні техніки малювання, застосовую нетрадиційні художні матеріали. Розробила перспективний план занять з малювання з використанням ...

Можливі способи підвищення інтенсифікації у навчанні лексики ІМ
Мовленнєве спілкування, виступаючи об’єктом в інтенсивному навчанні, є одночасно його метою і засобом досягнення цієї мети. Новий навчальний матеріал, спочатку сприймається учнями у цілому, глобально і стає зрозумілим завдяки по фразовому перекладу на рідну мову; перші спроби вживання нових мовленн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com