План-конспекту уроку за темою «Організація і структура механічного цеху промислового підприємства»

Тема. Організація і структура механічного цеху промислового підприємства

Мета: /. Навчальна: ознайоми­ти учнів з організацією і структурою механічного цеху промислового під­приємства, з технікою і технологією виготовлення продукції, яку випус­кають у ньому, економічними по­казниками підприємства.

2. Виховна: виховання в учнів пова­ги до працівників та любові до праці.

3. Розвивальна: розвивати в уч­нів спостережливість, уміння аналізувати отримані відомості, виді­ляти головне, прагнення до творчої діяльності в галузі техніки.

4. Профорієнтаційна: забезпечити формування в учнів знань про зміст та умови праці робітників-верстатників з механічної (фрезерувальник, токар, свердлильник, шліфувальник та ін.) і ручної обробки металів (слюсарів-складальників, монтажників, ремонтників), розвивати професій­ні інтереси до цих професій.

На підготовчому етапі вчитель трудового навчання відвідує кілька механічних цехів промислових під­приємств міста, району, знайомить­ся із обладнанням, технологічним процесом цехів, їх потребою в кад­рах та відбирає один із них для про­ведення екскурсії учнів. При цьому він враховує високий рівень техно­логії виробництва, можливість ілюст­рації різних способів обробки мате­ріалів, використання новітньої тех­ніки, різноманітність професій. Вчитель домовляється з керівницт­вом цього цеху про виділення екс­курсовода на час екскурсії, розроб­ляє з ним хід екскурсії та повідом­ляє дату проведення екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії про­водиться на заняттях з технічної пра­ці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спе­ціальних зошитах. Питання цих зав­дань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати про­грамі з технічної праці та меті екскур­сії. Орієнтовний перелік запитань:

1. Якими металорізальними вер­статами обладнаний механічний цех?

2. Які деталі та вироби виготов­ляють в даному цеху, яка їх назва, для чого та де вони використову­ються?

3. Із яких матеріалів (металів) ви­готовляють ці деталі?

4. Який різальний та вимірюваль­ний інструмент використовує робіт­ник під час виготовлення деталі на токарному (фрезерному, свердлиль­ному) верстаті?

5. Якими технічними і техноло­гічними документами (технологіч­ні карти, креслення, ескізи) корис­тується робітник?

6. Робітники яких професій та спеціальностей працюють у цеху?

7. Які можливості мають верстат­ники з металообробки та слюсарі для підвищення кваліфікації, просуван­ня по службі і продовження освіти?

8. Яка професія у механічному цеху тобі найбільше всього сподо­балася і чому?

9. Де можна отримати підготов­ку з даної професії?

Відповіді на ці запитання учні дають в письмовому вигляді у робо­чому зошиті.

Екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода. Він коротко розповідає про історію під­приємства, про продукцію, яку ви­пускає підприємство і, зокрема, про продукцію механічного цеху, успі­хи колективу підприємства, його традиції, потребу в кадрах. Далі екс­курсовод повідомляє про порядок проведення екскурсії, звертає увагу на необхідність дотримання правил безпечної праці у механічному це­ху. Потім учні оглядають обладнан­ня цеху, стежать за ходом техноло­гічного процесу. Під час огляду уч­ні ознайомлюються з професіями токаря, фрезерувальника, стругаль­ника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ін., зустрічаються в цеху з пере­довиками та новаторами підприємст­ва, слухають їхні розповіді про свою роботу, задають робітникам та екс­курсоводу запитання. Так вони знайомляться з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, на­лагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ря­дом інших спеціальностей.

Особливу увагу слід звернути на роботу токаря і слюсаря. Про зміст та умови праці цих спеціалістів по­винні розповідати самі робітники, їх до цього потрібно підготувати за­здалегідь. Потім клас ділять на лан­ки по 3—4 учні, які призначають ланкового, і приступають до спо­стереження за роботою токаря чи слюсаря. Спостереження проходять відповідно до наведених вище за­питань.

Закінчується екскурсія заключ­ною бесідою. Учні задають запитан­ня, які виникли в ході екскурсії, а екскурсовод дає на них відповіді. На цьому екскурсія закінчується.

Актуально про педагогіку:

Особливості писемного мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями
Писемне мовлення — одна з найскладніших вищих психічних функцій, яка полягає у висловленні власної думки на письмі. Щоб висловити думку на письмі, її необхідно породити і сформулювати таким чином, щоб вона була зрозумілою читачеві. Для цього суб'єкт повинен спрямувати зусилля на добір найбільш вира ...

Формування комунікативних умінь і навичок з розвитку зв’язного мовлення
У лінгводидактиці під поняттям „зв’язне мовлення” прийнято розуміти таку мовленнєву діяльність, яка становить єдине самостійне ціле, передає закінчену думку і членується на складові частини. Окремі методисти під поняттям „зв’язне мовлення” іноді розуміють формування монологічних навичок. Однак, на ...

Уявлення про пам’ять та її природу у вітчизняних та зарубіжних теоріях
Одна з найголовніших особливостей психіки полягає в тому, що відображення зовнішніх дій постійно використовується людиною в її подальшій поведінці. Поступове ускладнення поведінки здійснюється за рахунок накопичення індивідуального досвіду, формування якого було б неможливе, якби образи зовнішнього ...