Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Під час проведення вступного інструктажу вчитель пояснює і де­монструє прийоми встановлення та закріплення різця й заготовки. Обо­в'язково звертає увагу на вимоги на­дійності та жорсткості, які висува­ються до встановлення різця й за­готовки. Після того переходить до пояснення послідовності підрізан­ня торця, обточування зовнішньої циліндричної поверхні і підрізання виступу за заздалегідь підготовле­ними схемами. Учні замальовують схеми в зошитах. Учитель показує почергово прийоми виконання цих операцій на токарно-гвинторізно­му верстаті й по ходу пояснює зна­чення їх у роботі токаря. І від того, як він виконує ці операції, якими при цьому користується прийома­ми, залежить якість кінцевої про­дукції та продуктивність його пра­ці. Тому токарю необхідно заздале­гідь правильно дібрати різальний та вимірювальний інструмент, розра­хувати і задати верстату найбільш раціональні та ефективні режими різання. Таким чином, робота тока­ря носить творчий і новаторський характер, який полягає у винахід­ництві і впровадженні нових при­стосувань, що полегшують працю та підвищують її продуктивність. Для цього токар повинен володіти технічною кмітливістю, сенсомоторними здібностями, просторовою уявою, бути акуратним, любити тех­ніку, а також вміти читати і вико­нувати креслення, технологічні та операційні карти, знати основи ма­теріалознавства.

Працює токар у майстерні, сто­ячи біля верстата, трішки нахилив­шись уперед, виконуючи операції з керування верстатом руками. Тому в його роботі велике значення має правильна організація робочого міс­ця. Вчитель за допомогою плаката і верстата пояснює та показує, як і де мають бути розміщені різальний та вимірювальний інструмент, пристрої, заготовки та готові деталі, щоб під час роботи ними було зручно ко­ристуватися. Після виконання уч­нями пробних вправ з виконання операцій, які вивчаються, вчитель може детальніше зупинитись на зміс­ті та умовах праці токаря, викорис­товуючи для цього стенд-професіограму «Токар». Змістовнішою роз­повідь про роботу токаря буде тоді, коли вчитель використає місцевий матеріал про участь робітників-токарів промислових підприємств міс­та чи району в раціоналізаторській та винахідницькій діяльності.

У процесі самостійної практич­ної роботи на токарному верстаті учні засвоюють операції підрізання торця та уступів, обточування зов­нішньої циліндричної поверхні. Важ­ливо формувати в учнів уміння еко­номного вибору заготовки з ураху­ванням припуску на обробку та раціонального процесу виготовлен­ня деталі. Це активізує діяльність учнів, дає змогу розвивати в них тех­нічну кмітливість та економічне мис­лення. Цими якостями володіють передові працівники і, насамперед, верстатники.

Під час заключного інструктажу вчитель підводить підсумки роботи і повідомляє оцінки, відмічає кра­щі вироби й аналізує допущені по­милки. При цьому доцільно дати ок­ремим учням завдання, щоб вони на наступні заняття підготували ко­роткі повідомлення про токаря-універсала.

І" Однією з важливих форм ознайом­лення учнів з організацією вироб­ництва, технікою, технологією й ос­новними професіями різних під­приємств, організацій міста і району та навчально-виховним процесом у професійних навчальних закладах є екскурсія. Для успішного її прове­дення треба чітко визначити мету, дату і час проведення екскурсії. Ви­діляють три етапи її проведення: під­готовчий, основний, заключний. На підготовчому етапі вчитель знайо­миться з економікою міста, району, відвідує підприємства, організації і фірми, вивчає техніку, технологію й організацію праці на них, зміст пра­ці масових професій і зміни, які від­буваються в ньому під впливом рин­кових перетворень та науково-тех­нічного прогресу. Все це дає йому змогу спланувати тематику екскур­сій по класах з урахуванням місце­вих умов, тенденцій розвитку місцевого виробництва, його потреба­ми в кваліфікованих кадрах і відіб­рати об'єкти для проведення екскур­сій. Критерієм відбору виступає ви­сокий рівень організації виробництва, широка можливість демонстрації тех­ніки і технологій, різноманітність і сучасність професій та спеціальнос­тей. На цьому етапі вчитель зустрі­чається зі спеціалістами підприємства, домовляється про час проведення екскурсії, про виділення екскурсо­вода, з яким узгоджує план екскур­сії та її маршрут. Перед екскурсією педагог повідомляє учням її тему, мету, план і порядок проведення спостережень, визначає індивідуаль­ні й групові завдання щодо збору не­обхідної інформації, поділяє дітей на ланки і призначає ланкових.

Актуально про педагогіку:

Формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції
Реформування українського суспільства значною мірою впливає на характер та зміст навчання іноземної мови в ЗНЗ. Підвищується роль іноземної мови не тільки як джерела знань про іншомовні країни, а й як засобу здійснення іншомовного спілкування, в основу якого закладено соціолінгвістичну компетенцію ...

Розвиток зображувально-художніх здібностей дітей
Образотворча діяльність набуває творчого характеру, настрою поступово, коли діти оволодівають різними техніками зображення. Тому в практиці роботи використовую нестандартні техніки малювання, застосовую нетрадиційні художні матеріали. Розробила перспективний план занять з малювання з використанням ...

Розробки уроків з теми “Підцарство Одноклітинні або Найпростіші”
Урок № 1 (зразок 1.) Тема: Загальні риси одноклітинних тварин Мета. навчальна: розглянути особливості будови і процесів життєдіяльності звичайної амеби як одноклітинної тварини. виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи, до предмету, що вивчається. розвивальна: продовжити формування уміння ...