Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Статті і корисна інформація » Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство» » Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Сторінка 5

До бесіди слід готуватися зазда­легідь, як відмічалось раніше, за ви­значеним планом. Нижче наводи­мо примірний план бесіди:

1. Ознайомлення з історією ви­никнення і розвитку даної професії.

2. Основний зміст професії: що роблять люди даної професії, в яких галузях економіки вони працюють, потреби підприємств, фірм міста, району в цій професії.

3. Матеріали та знаряддя праці, які використовуються в даній тру­довій діяльності.

4. Умови праці.

5. Загальнотрудові, загальнотехнічні й спеціальні знання, вміння і навички, якими повинен володіти працівник даної професії.

6. Психофізіологічні вимоги про­фесії до людини.

7. Економічні відомості про про­фесію.

8. Підготовка кадрів та етапи про­фесійного і творчого зростання.

У 9 класі можна рекомендувати метод підготовки повідомлень са­мими учнями. Він вимагає ретель­ної підготовки і повинен проводи­тись за рекомендованим вчителем планом, який має включати ті самі питання, що й план бесіди, наведе­ний вище. Матеріал для повідом­лення про професії учні можуть бра­ти з енциклопедій та довідників, з журналів та газет, бесід із знайоми­ми, рідними та з інших джерел. Отри­мана таким чином інформація сприяє розвитку професійного інтересу. То­му доцільно залучати школярів до такої діяльності вже з 5— 6 класів.

Під час планування занять з тру­дового навчання вчитель повинен вказувати як навчальну, виховну, розвивальну, так і профорієнтацій­ну мету. В плані-конспекті заняття відображається конкретний харак­тер профорієнтаційного матеріалу, тісно пов'язаний з темою заняття та його змістом. Учитель чітко й ко­ротко повинен відобразити в плані заняття профорієнтаційний мате­ріал, вказавши можливі методи і прийоми його реалізації. Нижче на­водиться приклад плану заняття в 7 класі з включенням матеріалу проф­орієнтаційного змісту.

Тема. Токарні роботи

Мета: 1. Навчальна: повторити знання про будову токарно-гвинто­різного верстата; сформувати знан­ня про організацію робочого місця токаря, токарні різці, їх різновиди та кути, режими різання, підготов­ку верстата до роботи, прийоми об­точування циліндричних поверхонь; навчити учнів встановлювати і за­кріплювати різці і заготовки, нала­годжувати верстат на задані режи­ми різання, обточувати циліндрич­ні поверхні з виступами.

2. Виховна: виховувати в учнів працелюбність, культуру праці, бе­режливість, естетичний смак під час виготовлення деталей на токарно-гвинторізному верстаті.

3. Розвивальна: розвивати у шко­лярів технічне мислення, творчі й технічні здібності, просторову уяву, уважність, координацію і точність рухів рук під час роботи на токар­ному верстаті

4. Профорієнтаційна: формувати в учнів повагу до людей праці, про­довжити ознайомлення зі змістом та умовами праці токаря.

Дидактичні засоби: плакат «Організація робочого місця тока­ря», таблиця з правил безпечної праці під час роботи на токарно-гвинто­різному верстаті; діафільм «Спосо­би обробки зовнішніх циліндричних, торцевих поверхонь та канавок на токарному верстаті»; стенд-професіограма «Токар»; вироби, виготов­лені на токарних верстатах.

Обладнання, інструмен­ти та матеріали: токарно-гвин­торізні верстати ТВ-4, різці прохід­ні та підрізні; креслення та інструк­ційно-технологічні карти на деталі циліндричної форми; штангенцир­кулі, кутоміри, шаблони; заготовка зі сталі для ступінчастих валів від­повідного діаметра.

Об'єкт праці: вал ступінчас­тий (кількість валів визначається, виходячи з матеріальної бази май­стерні та замовлень).

Хід заняття

Після організаційного моменту вчитель вручає перехідний вимпел кращій бригаді за результатами ро­боти на попередньому занятті й пе­реходить до опитування учнів про будову токарно-гвинторізного вер­стата. Після опитування вчитель роз­починає виклад техніко-технологіч-них відомостей про організацію робочого місця токаря, про будову і призначення прохідного та підріз­ного різців, кутів цих різців, вибір режимів різання. Тут доцільно про­демонструвати різці, які викорис­товує у своїй роботі токар; поясни­ти, чим вони відрізняються від різ­ців, якими будуть користуватись учні. Також слід показати і вироби, виготовлені за допомогою цих різ­ців на шкільному та промисловому верстатах.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Драматизація як метод навчання
Драматизація, як метод розвитку розумової діяльності, здебільше використовується в молодших класах школи, коли учні погано ще володіють словом, мислення мають наочно-образне. В 1-2 класах драматизацію використовують для з’ясування змісту всього прочитаного тексту чи для осмислення окремих фраз або ...

Використання музично-дидактичних ігор
Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток всіх музичних здібностей. Результативність музичних занять дозволила судити про те, що вони проводилися за встановленим розкладом і у відповідності і програмними ...

Педагогічні умови системи фізкультурно-оздоровчої роботи
У процесі організації системи фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами необхідно виділити низку необхідних і достатніх умов з метою ефективності її реалізації. Аналіз наукового фонду з означеної проблеми дав підстави стверджувати, що з’ясування педагогічних умов організації фізкультурно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com