Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Для проведення цілеспрямова­ної профорієнтаційної роботи по­трібно враховувати сучасний стан нашої економіки, перспективи роз­витку окремих її галузей, приватно­го сектору, а також вікові особли­вості учнів, їхню трудову підготов­ку, рівень знань і навичок. Зрозуміло, що рівень і кількість профорієнта­ційного матеріалу слід постійно збіль­шувати й розширювати. Все це пе­редбачається в перспективних планах профорієнтаційної роботи для різних класів. Наприклад, у 5 класі учням належить давати загальні по­няття про професію (назва профе­сії, чим займаються люди даної про­фесії і якими основними інструмен­тами користуються під час роботи, яка користь від їхньої праці нашо­му суспільству). В 6 —7 класах уч­ням можна уже розповідати про зміст праці даної професії, в якій галузі працюють люди цієї професії, про предмет та знаряддя праці, яку ви­пускають продукцію, про значення професії в сучасних умовах, істо­ричні відомості про виникнення і розвиток професії. Учнів 8 — 9 кла­сів, крім вищезгаданих відомостей, інформують про умови праці, хід ро­боти, якими спеціальними загально-трудовими і загально технічними знаннями, уміннями і навичками повинен володіти працівник даної спеціальності, про психофізіологіч­ні вимоги професії до людини, сис­тему оплати праці, пільги, систему підготовки і підвищення кваліфіка­ції з даної професії.

Матеріал з професій доцільно систематизувати у формі професіограм — перелік і опис загально трудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного виконан­ня певної професійної діяльності та її вимог до людини. їх структура мо­же бути різноманітною, але за зміс­том вони мають включати:

• соціально-економічну харак­теристику професії, де подаються історичні відомості про її виникнен­ня і розвиток, галузі економіки, в яких вона розповсюджена, потреби регіону в кадрах даної спеціальнос­ті, географію її поширення, про під­приємства, організації, фірми, де працюють фахівці, форму організа­ції праці;

• виробничу характеристику про­фесії: умови праці, робоче місце та його особливості, головний пред­мет праці, продукція або результат праці, основна мета праці, основні знаряддя праці та їх особливості, го­ловні виробничі функції, операції та дії, найважливіші професійно не­обхідні знання, вміння та навички;

• санітарно-гігієнічні умови пра­ці, тобто рівень важкості і напруже­ності праці, обмеження у виборі про­фесії за статтю та віком, режим пра­ці та відпочинку, змінність праці, завантаження аналізаторів під час роботи, несприятливі фактори робочої зони, медичні перестороги та обмеження вибору професії;

• вимоги професії до індивідуа­льно-психологічних особливостей спеціаліста, де вказуються добова біоритміка та нейродинаміка, психомоторика (рухові дії, їх сила, темп, швидкість, точність, ритм, коорди­нація рухів), сенсорно-перцептивні особливості сприймання (сприй­мання предмета, швидкість реакції на подразники), особливості різно­видів пам'яті, уваги, мислення, уяви та мовлення, інтелектуального роз­витку, емоційно-вольової сфери, рис характеру та темпераменту фахівців;

• відомості про підготовку кад­рів: типи навчальних закладів, тер­міни та форми навчання, необхід­ний рівень загальноосвітньої підго­товки, перспективи професійного зростання та розвитку фахівця.

Ознайомлювати учнів з професіограмами у повному обсязі доціль­но у 8 — 9 класах. У школі їх можна гарно оформити у вигляді катало­гів професій за їх типами, стендів-вертушок, з фотокартками робочо­го місця даної професії тощо та ви­ставити в куточку профорієнтації в шкільній майстерні чи кабінеті на видному й доступному для учнів місці.

Професіографічна інформація про різні спеціальності не може бу­ти шаблонною і залежить від актуа­льності й характеру професії, від перспективності й потреби в кадрах працівників даної професії в місті, районі, області і навіть від наявнос­ті конкретного матеріалу з даної про­фесії. Тому в деяких випадках на­водяться історичні відомості про професію, в іншому — дається ха­рактеристика санітарно-гігієнічних умов праці тощо. Ставлення підліт­ків 10 — 15 років до праці часто за­лежить від того, як вони ставлять­ся до конкретної людини — пред­ставника даної професії. Отож, для виховання поваги до людей праці і масових професій велике значення мають конкретні приклади із жит­тя новаторів підприємства даного міста.

Актуально про педагогіку:

Основні теорії і поняття девіації
Під девіантною поведінкою (від лат. deviatio – відхилення) розуміють дії та вчинки людей, соціальних груп, що заперечують загальним нормам чи визнаним шаблонам і стандартам поведінки. Таким чином, сутність девіантної поведінки полягає у недотриманні вимог соціальної норми, у виборі іншого, ніж вона ...

Моделі освіти
Модель освіти як державно-відомчої організації. В цьому випадку система освіти розглядається структурами державної влади як самостійне направлення в ряді інших галузей народного господарства. Будується вона на відомчому принципі з жорстким централізованим визначенням цілей, змісту освіти, номенклат ...

Писемне мовлення і передумови його формування
Писемне мовлення – одна з форм існування мови, протилежна усному мовленню. Це вторинна, більш пізня за часом виникнення форма існування мови. Для різних форм мовленнєвої діяльності первинним може бути як усне, так і писемне мовлення. Якщо усне мовлення відокремило людину від тваринного світу, то пи ...