Значення екскурсій в навчальному процесі

Екскурсія є складною формою навчально-виховної робо­ти, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологіч­ні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за ча­сом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або про­міжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключ­ні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підпри­ємства, лабораторії НДІ, вищі навчальні заклади, уста­нови культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, іс­торичні місця і пам'ятки тощо. Планують їх заздалегідь У межах урочного часу (екскурсії з виховною метою на­лежать до позакласних заходів, їх проводять в позаурочний час).

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимально­го зміcту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготов­ки учнів.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екс­курсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомлен­ні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характери­зує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскур­сії, за потреби — накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний роз­гляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отри­мання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершу­ється екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточ­нення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування, вико­ристання даних під час наступних уроків. За потреби нас­лідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначе­ні в програмах навчальних дисциплін.

Актуально про педагогіку:

Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві»
Тема уроку - Сировина у хімічному виробництві Тип уроку – комбінований Структурні елементи уроку: організаційний момент; постановка мети уроку; мотивація мети; актуалізація опорних знань; підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу; формування орієнтовної основи діяльності; формування виконавчи ...

Сутність, види, форми мислення
Істотною ознакою людини як розумної істоти є мислення, яке виникає в процесі взаємодії людини з навколишнім світом. Як наголошував французький філософ Ж.Сартр: «Мої думки - це я сам. Ось чому я не можу спинитись! Я існую, бо я думаю, а не думати я не можу« . Джерелом мислення, основою є чуттєве піз ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Суттю базових знань є їх об'ємність. Вони є широкими концепціями в освіті і забезпечують зв'язок з актуальними потребами з погляду індивідів, такими як придбання професійних навиків і довічне навчання Таблиця 5 – Аналіз між темних зв'язків і вибір базового матеріалу Найменування теми, розділу, підр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com