Аналіз розвивальної функції підручників для початкової школи

Статті і корисна інформація » Аналіз розвивальної функції підручників для початкової школи

Сторінка 4

У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток психічних процесів. О.Я.Савченко вважає, що у контексті розвивального навчання початкова школа багато втрачає через «недооцінювання чуттєвої основи уміння», оскільки несформованість процесів сприймання збіднює сенсорний досвід дитини. З огляду на це відомий дидакт радить педагогам особливу увагу звертати на формування умінь бачити, слухати та відчувати, тобто продовжити розвівати через систему відповідних завдань і вправ «лінії дошкільного дитинства»: «гостре око», «чутливе вухо» «умілі руки». Тому важливо наповнити навчальні книги, адресовані учням початкових класів, завданнями на розвиток фонематичного слуху та тренування слухової пам’яті (вони привчають школяра куги уважним до звуків оточення, а водночас сприяють і навчальному слуханню); на виділення в почутому (прочитаному) нового, незвичного: на розрізнення найхарактерніших звуків природи; вправами на тренування обсягу й точності зорового сприймання; завданнями, що передбачають розфарбовування, (домальовування, штриховку, з’єднання та ін.

Розвиток психічних процесів включає також формування в учнів уяви, уваги, пам’яті, мислення та мовлення.

Виходячи з того, що молодший шкільний вік вважається піком розвитку уяви і фантазії, закономірно виникає необхідність цілеспрямовано використати ці (приховані можливості дитинства. Завдання на розвиток зазначених психічних процесів у підручниках можуть бути різні: створення образів предметів, картин на основі прочитаного (на основі життєвого досвіду; з спорою на окремі слова, словосполучення та речення); доповнення і зміни тексту; розігрування різних життєвих ситуацій. Доречним також є використання спеціальних рубрик («Пофантазуй!», «Уяви собі» та ін.).

Навчальна діяльність молодших школярів неможлива без розвиненої уваги, її нестійкість в учнів початкових класів зумовлює доцільність внесення у підручники для школи першого ступеня спеціальних запитань і вправ на формування цього пізнавального процесу: завдань на розвиток спостережливості; на аналіз предметів і явищ навколишнього світу (дійових осіб, задач, ілюстрацій тощо); на з’ясування особливих ознак предмета; на порівняння тексту та ілюстрацій; спеціальних вказівок звернути увагу на щось конкретне; завдань рубрик «зверни увагу», «будь важним», «візьми до уваги», «чи уважно ти читав?». З метою розвитку в учнів початкових класів прошв запам’ятовування важливо включити у підручники вправи на заучування напам’ять; на використання життєвого досвіду (передбачають аналіз побаченого, почутого, пережитого); на актуалізацію набутих знань (спонукають пригадати вивчене, відтворити зміст прочитаного та ін.); спеціальні установки на запам’ятовування. Доречним є використання рубрик «пригадай», «згадай», «запам’ятай», які знайшли застосування у чинних підручниках для початкової школи.

Повноцінне навчання молодших школярів неможливе без цілеспрямованого розвитку процесів числення (аналізу, порівняння, узагальнення тощо) і мовлення. Детально не конкретизуючи видів завдань, спрямованих на оволодіння цими новоутвореннями ми розглядали у контексті аналізу розвивальних можливостей підручника щодо формування загальнонавчальних умінь і навичок, зауважимо, що ефективними у зазначеному аспекті є завдання на виділення ознак предметів, вилучення «зайвого», логічне комбінування; вправи на різнобічний аналіз об’єкта; на класифікацію; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; обґрунтування власної точки зору та ін.; використання спеціальної рубрики «поміркуй». Доповнюють цю групу запитання на аналіз наявних знань; на уточнення і поглиблення відомого; на знаходження нових ознак, понять тощо; на прогнозування (з наступним його підтвердженням чи запереченням). Такі вказівки формують рефлексивні якості школяра, сприяють становленню його як суб’єкта навчальної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні основи уроку рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філософську базу вивчення предмета науки. Методологічною основою процесу оволодіння мовою є: діалектико-ма ...

Театралізовані ігри як засіб розвитку діалогічного мовлення дітей
театралізація драматизація гра навчання Театралізовано-ігрова діяльність дає широкі можливості щодо творчих проявів дітей. За Л.С. Виготським, акторська праця є “своєрідною творчістю психофізіологічних станів” людини. Вона поєднує в собі театралізовані ігри: режисерські, ігри-драматизації та імпров ...

Теоретичні основи формування в учнів навичок планування та організації самостійної роботи
Самостійна робота учнів, методика її організації на рівні навчальної дисципліни безпосередньо пов’язані з активізацією пізнавальної діяльності тих, кого навчають. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність учнів – це перший крок до творчої роботи особистості. Формування у студентів-філологів умінь ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com