Аналіз розвивальної функції підручників для початкової школи

Помітно збагатили теорію функціонального аналізу підручника дослідження А.П.Карабанова, В.С.Черепапова. Цими науковцями розроблені критерії оцінювання ступеня реалізації підручником таких функцій: інформаційної, мотиваційної, функції навчання школярів самостійної роботи з книгою, орієнтувальної, розвивальної, виховної, функції конкретного стандарту вимог до знань та умінь учнів, керівництва діяльністю вчителя, координуючої функції в навчально-методичному комплексі. Наприклад, за цим підходом розвивальна функція передбачає:

- виклад навчального матеріалу як системи, робота з якою сприяє розвиткові різнобічних здібностей учнів;

- наявність у підручнику матеріалу для створення проблемних ситуацій;

- наявність завдань і вправ, які потребують від учнів самостійного відкриття суб’єктивно нових знань.

У контексті нашого дослідницького задуму заслуговує на увагу схема аналізу розвивального підручника з математики для початкової школи, розроблена Б.Істоміною, М.Дукарт, яка передбачає з’ясування таких положень:

- загальна характеристика підручника;

- цілі навчання, характеристика засобів досягнення цілей;

- реалізація змісту, передбаченого освітнім стандартом (у тому числі теми, які не розкриті в підручнику, а також ті, що виходять за рамки освітнього стандарту);

- відображення у підручнику понятійної лінії;

- системність викладу матеріалу і логічність системи завдань;

- методи навчання, що знайшли відображення у системі завдань підручника (домінуючі серед них – проблемно-пошукові чи репродуктивні);

- можливості підручника забезпечувати диференційований підхід до навчання;

- способи формування навчальної діяльності;

- роль підручника в організації продуктивного спілкування;

- забезпечення мотивації уміння засобами навчальної книги;

- виховуючий потенціал підручника;

- характеристика ілюстрацій;

- узгодженість книги з іншими елементами най навчально-методичного комплексу;

- характеристика підручника як моделі навчального процесу і як методичного засобу.

Не заперечуючи складності й багатогранності аналізованої проблеми, вважаємо, що науковий пошук має полягати, з одного боку, в удосконалені системи критеріїв функціонального забезпечення підручника (стверджувати про те, чи виконує підручник певну функцію, можна лише тоді, коли визначено, які його якості пов’язані з виконанням цієї функції), а з іншого — у розробці відповідних нормативів, які б давали змогу з’ясувати, якою мірою реалізується дана функція (тобто порівняти «бажане» з «дійсним»), а не лише фіксувати факт наявності.

Першим кроком на шляху дослідження розвій вальної спрямованості підручників для початкової школи, на наш погляд, має стати чітке усвідомлення, а відтак виділення тих компонентів, які сприяють реалізації розвивальної функції.

Доведено, що розвивальний вплив підручника н особистість молодшого школяра здійснюється у таких напрямках:

— розвиток психічних процесів;

— формування загальнонавчальних умінь і навичок;

— розвиток творчих здібностей.

Ці якості тісно взаємопов’язані, а основним засобом їх формування є навчальні завдання і вправи, складені з урахуванням змістового, мотиваційного та процесуального компонентів навчання.

Нами обґрунтовано засоби реалізації у підручник одного із виділених напрямів — формування загальні навчальних умінь і навичок, оволодіння якими сприяє набуттю інтегрованої якості особистості — вміння вчитися. Охарактеризуємо два інших напрями.

Актуально про педагогіку:

Соціально-педагогічні аспекти формування творчої особи обдарованої дитини засобами диференціації
Проблема інтелектуальної творчої діяльності не є новою, їй присвячена велика кількість психолого-педагогічної літератури, в якій, проте, саме поняття "творчість" трактуючи далеко не однозначно. Стосовно процесу навчання творчість слід розглядати як процес створення нового . Процес творчос ...

Теоретичні основи формування в учнів навичок планування та організації самостійної роботи
Самостійна робота учнів, методика її організації на рівні навчальної дисципліни безпосередньо пов’язані з активізацією пізнавальної діяльності тих, кого навчають. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність учнів – це перший крок до творчої роботи особистості. Формування у студентів-філологів умінь ...

Проектування технологій формування виконавчих дій
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням». Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувают ...