Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

Статті і корисна інформація » Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

Сторінка 3

Інтеграція в межах заняття – явище складне, багатокомпонентне, в основі якого – цілісний художньо-логічний образ. Тому будь-яке заняття в системі викладання інтегрованого змісту покладає на викладача значно більше відповідальності, ніж звичайне.

Інтеграція передбачає зв’язок споріднених предметів, виділення у них спільних ідей, проблем. Блок українознавчих філологічних дисциплін у коледжі педагогічного спрямування заздалегідь розроблений із урахуванням такого зв’язку предметів, що дає можливість сформувати майбутнього фахівця загальноосвіченим з позицій рідної мовної культури.

Відомі різні варіанти об’єднання предметів:

знання одного предмета ґрунтуються на знаннях іншого;

об’єднання рівноцінних дисциплін.

В умовах педагогічного коледжу дисципліни інтегруються, як правило, у перший спосіб: об’єднання дисциплін для створення нового рівня знань та практичних вмінь і навичок на основі знань вже відомих, практична реалізація одним предметом теоретичного матеріалу іншого:

Українська мова Методка викладання (сталі наукові знання) української мови (застосування набутих знань для оволодіння методичними навичками). Дитяча література Основи культури мовлення (загальні знання) (уміння їх реалізувати у найкращий спосіб при практичному застосуванні).

Така інтеграція обов’язково повинна передбачати постійний двобічний зв'язок.

Елементи другого варіанту об’єднання предметів можна використати частково при створенні блоку “Дисципліни української філології”, де кожній дисципліні визначене місце в загальній системі розвитку світоглядної позиції студентів, їх методичних вмінь, педагогічних переконань, визначені також точки інтеграції з іншими предметами циклу. Таким чином, ми маємо можливість передбачити постійний високий рівень інтеграції між дисциплінами та створити інтегрований блок, у якому рівень інтеграції між дисциплінами може бути різний. Викладачу слід усвідомити місце свого предмета серед інших дисциплін навчального плану, а також чітко уявляти, наскільки якісними будуть знання студентів, набуті під час інтеграції чи використання міжпредметних зв’язків. Для цього бажано скласти таблицю чи схему інтеграційних зв’язків кожної дисципліни у блоці. Причому враховуються й міжпредметні зв’язки з неспорідненими дисциплінами Схеми можуть мати подібний вигляд:

Ця загальна система може бути використана викладачем індивідуально й конкретизовано: відповідно не лише до дисципліни, а й до курсу, теми, паралелі предметів на курсі, додаткової спеціалізації студентів. Відповідно до цього викладач може створити систему інтеграційних зв’язків протягом чотирьох років вивчення курсу. Ця система гнучка – на різних курсах передбачається різний ступінь інтеграційних і міжпредметних зв’язків. Така гнучкість дозволяє удосконалювати зміст програми, широко використовувати індивідуалізацію й диференціацію в навчанні.

Можливості інтегрованого навчання у вищому навчальному закладі слід розуміти повністю й правильно. Виходячи з того, що інтеграція у початкових класах має об’єднати не тільки розрізнені уявлення про світ, а й навчити поєднувати різні види навчальної діяльності, стати метою досягнення певного результату, робимо висновок, що інтеграція на заняттях у внз, де готують вчителів початкової школи, повинна проводитись не лише різними шляхами, а й у різних напрямках.

Система інтегрування українознавчих філологічних дисциплін вимагає не тільки розгляду напрямків і шляхів їх введення. Проблемним залишається й питання засобів інтеграції на заняттях з української філології у внз, осмислення їх ролі, обсягу й мети введення в заняття інтегрованого змісту. Різноманітність засобів не повинна створювати строкатості в системі інтеграції, і тим більше, хаотичності в її структурі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією
Теорія і практика соціальної галузі педагогіки у своєму розвитку грунтуються насамперед на соціології та на соціальних складових інших суміжних наук, таких як: філософія, антропологія, культурологія, психологія тощо. Найдослідженими є зв’язки з соціологією та педагогікою (В.Болгаріна, В.Бочарова, Н ...

Пізнавальний інтерес, його роль у формуванні особистості дитини
Інтерес завжди має визначену предметну спрямованість, інтереси людини різноманітні, як і різноманітним є навколишній світ. Однак, із різноманітності предметів, явищ навколишнього світу в інтересі кожної особистості вибірково відображається саме те, що значиме, важливе, цінне для самої особистості, ...

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі навчання образотворчому мистецтву як психолого-педагогічна проблема
Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com