Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

Статті і корисна інформація » Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття

Сторінка 1

Відродження й розбудова національної системи освіти спонукають до перегляду форм освітньо-виховного процесу на різних ступенях його запровадження. Особливо гостро в останні десятиліття постало питання концептуальної основи педагогічної освіти. Саме тому основними шляхами реформування вищої школи є «органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, новітніх теоретичних розробок та здобутків педагогів-новаторів», «відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції».

Очевидним є те, що принцип освіти, коли всі проблеми намагаються розв’язати додаванням нових тем у діючі програми й введенням нових предметів у навчальні плани, себе вичерпав. Інтенсифікація ж навчально- виховного процесу, диференціація навчання, поглиблене вивчення предметів гуманітарного циклу, введення кредитно-модульної системи вимагає постійного пошуку можливостей надання якісної сучасної освіти. Таке завдання може виконати інтеграція, проведена на різних рівнях. Проте питання широкої міждисциплінарної інтеграції відзначається надзвичайно гострою дискусійністю. Тільки наукове вивчення та експериментальне дослідження цієї новації дасть змогу позитивно використати її в педагогічному процесі.

Реалізація ідей інтеграції сучасного викладання у вищих навчальних закладах передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти – вихід викладача за межі власного предмета.

Т. П. Усатенко зазначає: “Інтеграція вимагає осмислення вчителем фактичного матеріалу з позиції не лише педагогіки, а й філософії, розширення загального світогляду і знань з інших предметів, здійснення міжпредметних зв’язків і усвідомлення місця своєї дисципліни в загальній системі культури” [2, с. 49]. У зв’язку з цим особливо гостро постає питання нової методології, спрямованої на здійснення вимог інтеграційної освіти, глибоких наукових пошуків у галузі методики викладання.

Процес інтеграції в межах системи явище не нове. Воно використовувалось ще з часів К. Д. Ушинського. Велике зацікавлення у нас викликає перше пореволюційне десятиліття, коли закладалися підвалини шкільної справи. Інтеграцію було взято за основу комплексних програм 20-х років. Побудовані на основі глибокої міждисциплінарної інтеграції, вони, на жаль, виявились непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали систематичних, ґрунтовних знань і вмінь. Сьогодні явище інтеграції у вищій школі також викликає багато суперечок і має як активних прихильників серед викладачів, так і противників. Незважаючи на постановку цієї проблеми на державну основу, рівень вивчення її на сьогодні є мінімальним. Впроваджені десятиліття тому у відповідь на слова тогочасного Міністра народної освіти України В. І. Лугового про те, що «головні напрямки роботи полягають в інтеграції навчальних предметів», інтегровані курси відзначались безсистемністю, пристосуванням до застарілих засобів навчання, а тому й низькою якістю знань студентів. Не було створено ні навчальної, ні матеріальної бази, бракувало необхідної літератури, фундаментальних досліджень щодо сучасної інтеграційної освіти. Саме тому інтеграція сьогодні викликає скептичне ставлення у вчителів та викладачів. Науковці визнають, що вчителі-практики випередили їх у пошуках. Окремі розробки щодо інтеграції у початковій школі знаходимо в роботах О.Я. Савченка, Н.Свєтловської, Н.М. Бібіка. Цікавими є думки щодо проблеми інтеграції в шкільному навчанні Ю.М.Калягіна, О.Л. Алєксєєнка, Т.П. Усатенко. Проте найменше досліджені можливості інтеграції у вищій школі. Тому вважаємо, що дослідження з даної проблеми є не лише доцільним, а й необхідним в умовах сучасного розвитку освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Реалізація завдань естетичного виховання на уроках живопису
Актуалізація проблеми естетичного виховання дітей вимагає переосмислення змісту діяльності вчителя на уроках образотворчого мистецтва, пов'язаної з формуванням особистості в умовах художньо-творчої діяльності молодших школярів. Проблемам естетичного виховання на уроках образотворчого мистецтва прис ...

Києво-Могилянська академія
Виникла Києво-Могилянська академія на хвилях національно-культурного відродження України кінця XVI – початку XVII ст. й швидко стала осередком освітньої, наукової, мистецької інтелігенції, яка формувала духовний світ, суспільно-політичну думку й національну консолідуючу свідомість українців. Києво- ...

Категорії автономії
Виходячи з вище приведеного визначення можна виділити основні елементи автономії учня в учбовій діяльності за наступними критеріями: базовий – володіння стратегіями учбової діяльності (когнітивні, метакогнітивні, афективні, соціальні, компенсаторні та ін.) та прийомами учбової діяльності ( загальни ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com