Проблемне навчання

Статті і корисна інформація » Проблемне навчання

Сторінка 4

1.Зміст основного матеріалу вчитель повинен готувати так, щоб поняття давалися не як готові висновки, а щоб учні самі дійшли до них шляхом логічних доказів.

2.Навчання починати з повторення попередніх знань, умінь і навичок (розв’язанням задач, постановкою питань, виконанням робіт, пов’язаних із застосуванням необхідних умінь і навичок).

3.Створення проблемної ситуації перед учнями полягає в постановці такого теоритичного або практичного завдання, під час виконання якого учні здобувають нові знання.

4.Проблемне завдання повинно відповідати розумовим можливостям учнів, тобто слід додержувати дидактичного принципу доступності.

5.Нові поняття і принципи, потрібні для розв’язання навчальної проблеми, слід вводити як через розв’язання часткових проблем, які передбачають ці поняття і принципи, так і через пояснення їх суті вчителем.

6.Направляти хід розв’язання проблеми через поточний аналіз дій учнів і забезпеченням необхідними джерелами інформаії.

7.Керувати ходом аналізу результатів, допомагати учням систематизувати і узагальнювати знання.

8.Здобутий результат у вигляді теоритичних положень закріпити практичними діями і навпаки.

У чому ж основна відмінність між традиційним пояснювально – ілюстративним і проблемним навчанням?

По – перше, проблеми навчання має ширшу мету, ніж пояснювально – ілюстративне. Мета проблемного навчання – засвоєння не тільки результатів знань, а й процесу здобуття цих результатів.

По – друге, в основі організації пояснюваль – ілюстративного навчання лежить принцип передачі вчителем готових знань, а в організвції проблемного навчання – пошуково – дослідницький принцип. Хоча слід зазначити, що в першому методі не виключена можливість пошукової діяльності, а в другому – пояснювально – ілюстративної, але не як основної.

І по – третє; при традиційному методі навчання переважає інформаційне викладання навчального маеріалу вчителем, а при проблемному -–діяльність учителя полягає в тому, що він пояснює найскладніші поняття, систематично створює проблемні ситуації, організовує навчально – пізнавальну діяльність учнів.

Проблемне навчання приводить до появи нової структури діяльеості вчителя з повідомленням навчального матеріалу учням. Вчитель повідомляє фактичний матеріал, описує його і пояснює на фоні створених ним проблемних ситуацій, пробуджуючи учнів до часткової або повної самостійної пізнавальної діяльності. Але слід знати, що проблемне викладання матеріалу базується на раціональному поєднанні проблемних та інформаційних питань, задач і завдань, слова і наочності. Співвідношення пояснень вчителя і самостійної пізнавальної діяльності учнів пояснюючий момент викладання не зникає повністю; вчитель направляє пізнавальну діяльність учнів з розв’язанням задач порадами, консультаціями, вказівками тощо. Вчитель повинен поставити роботу так, щоб у спільній діяльності з учнями підвищувався рівень їх розумового розвитку і збільшувались їх творчі можливості.

Значні вимоги проблемне начання ставить до мови вчителя. Точне словесне формулювання думки – важлива умова правильної постановки проблеми. А правильне розуміння учнями поставленої проблеми великою мірою полегшує її розв’язання, тому що учні швидко виділяють головне і зосереджують на ньому увагу.

Оскільки технічна термінологія специфічна, то вчитель із самого початку навчання повинен розкривати зміст нових технічних термінів, навіть вдаючись до з’ясування історії їх виникнення.

Слід зазначити, що проблемне навчання ставить значні вимоги до ерудиції вчителя, а знання програмих питань фізики, хімії вчителю трудового навчання необхідні.

Проблемне навчання можна організувати під час усіх видів занять, звичайно, якщо вчитель володіє методикою проблемного навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів
Самостійність учнів у навчанні є найважливішою передумовою повноцінного оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Самостійність – це одна з властивостей особистості. Характеризується двома факторами по-перше, сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє особистість, по-друге, ставлен ...

Педагогічні погляди Квінтілліана
Квінтіліан /42-118 рр. н.е. /. Будучи не лише теоретиком, але і практиком, в обширному /12 книг/ творі "Про виховання оратора" систематизував і переробив запозичені з Греції педагогічні ідеї і доповнив їх обширними дидактичними вказівками, чому його можна назвати першим за часом дидактом. ...

Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності учнів молодших класів
Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю школяра, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Гра дітей молодшого віку відзначається своєрідним переходом до нової ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com