Проблемне навчання

Статті і корисна інформація » Проблемне навчання

Сторінка 2

Навчальну проблему необхідно розуміти як результат процесу пізнання, який вказує на пусті місця в системі знань, виявляє протиріччя між знанням і незнанням і напрямлений на подолання цього протиріччя.

Поряд з поняттям "проблема" вживається поняття "проблемна ситуація". Під останньою слід розуміти створення такої сукупності умов для пізнання нового, за якої учень відчував би недостатність своїх знань, перед ним виникали б певні труднощі в розв’язанні нових завдань і водночас було б бажання подолати їх.

Процес навчання, який відтворює в своїх істотних рисах процес мислення і носить активно – пошуковий характер, називають проблемним. Проблемне навчання полягає в своренні перед учнями проблемної ситуації, в її усвідомленні та розв’язанні в ході спільної діяльності унів і вчителем при оптимальній самостійності перших і загальному керівництві останнього. Результатом проблемного навчання має бути знаходження учнями загальних принципів розв’язаня теоритичних та практичних задач.

Проблемне викладання – це сворення учителем системи проблемної ситуації під час викладання навчального матеріалу та управління діяльністю учнів, коли вони розв’язують поставленні проблеми.

Основні етапи проблемного навчаня: 1) Сворення проблемної ситуації; 2) Формуаання проблеми; 3) Встановлення способів розв’язання проблеми; 4) Розв’язання проблеми; 5) Пдсімки та перевірка встановленної залежності.

Проблемне навчання починається із створення проблемної ситуації, яка виникає під час розповіді вчителя, спостереження, розгляду схем, аналізу якогось процесу, практичної діяльності тощо.

Основа проблемної ситуації – суперечність між старими знаннями і новими фактами, які не можна пояснити на основі старих знань. Першою ознакою проблемної ситуації в навчанні є створення трудності, для подолання якої учень повинен виявити власну розумову діяльність. Проблемна ситуація повинна бути важливою для учня, а її створення пов’язане з його інтересами і досвідом. Тоді проблемна ситуація забезпечить піднесення емоційного стану учня, збудить його інтерес до нового, створить сприятливі умови для ативізації пізнавальної діяльності.

Постановка навчальної проблеми, її формування – важливий етап проблемного навчання. Він має свої закономірності, які слід знати для правильної організації навчання. Процес постановки проблеми має декілька етапів: а) аналіз проблемної ситуації; б) усвідомлення суті задруднення – "побічити" пробему; в) словесне формування проблеми.

При постановці проблеми слід пам’ятати, що:

1.Перед поставкою проблеми слід повторити ті знання, які потрібні для розв’язання поставленної проблеми;

2.Необхідно дотримуватись принципу доступності;

3.Учні повинні розв’язувати навчальні проблеми, тобто їх слід навчити прийомів відокремлення відомого від невідомого, виділення невідомого і зосередження на ньму уваги.

У трудовому навчання деякі проблеми мають декілька розв’язків зокрема під час застосування теоритичних положень на практиці і конструювання. Тому вчитель повинен передбачити можливі варіанти відповідей і в ході розв’язання направити їх мислення в бік раціональних розв’язків. Робити це треба коректно, не перебиваючи думки учня, постановкою невірної або нераціональної відповіді у "безвихідь".

Проблему можна поставити з метою зосередження уваги на головному.

Проблемну ситуацію можна створювати і виконуючи практичні завдання.

Трудове навчання характерне тим, що виникнення проблем перед учнями здебільшого відбувається без участі вчителя. Особливо багато виникає таких проблем в процесі технології обробки тієї чи іншої деталі, виборі режиму роботи і геометрії ріжучого інструменту. Дія вчителя в поданні наперед повної технологічної картки поцесу виготовлення деталі – невірна, тобто штучно ліквідовується проблема, яка може виникнути перед учнями. А. Дістервег писав: "Поганий вчитель підносить істину, хороший – її знаходити". Робота за готовою технологічною карткою на збуджує мислення, а навпаки, гальмує. При винекненні проблем в ході практичної роботи учень бачить їх природність, відчуває, що від його розумових зусиль залежить результат роботи. Тому вчитель повинен творчо підходити до процесу навчання під час практичної роботи, виходячи з індивідуальних особливостей учнів, уміло втручатися в хід пошуку учня в тій або іншій проблемі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Відбір дидактичного матеріалу для навчання усного переказу учнів
Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, який пронизує і об'єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. З перших уроків української мови діти в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення: мовлення є важливим засобом спілкування, обміну ду ...

Поняття соціально-педагогічної реабілітації
Під реабілітацією розуміють відновлення життєвих сил дитини на основі інтегрованого комплексу заходів, що роблять благотворний вплив на його соматичне здоров'я, психіку, способи поведінки і побудови стосунків. Соціальна реабілітація дитини може бути здійснена на основі заходів соціально-педагогічно ...

Самовиховання викладача
Самовиховання – це формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. Для педагога робота над собою – необхідна передумова набуття і збереження професіоналізму. Це цілеспрямований процес, він є продовженням професійного виховання, коли майбутній викладач з об’єкта виховног ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com