Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Сторінка 5

2. Комп’ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань за збереження загальної структури, мети і завдань безмашинного навчання. При цьому навчальний зміст не закладають у комп’ютер (ЕОМ виконує функції контролера, тренажера тощо). Цю функцію широко подано в діалогових навчальних системах, що моделюють діяльність учителя. Нині найчастіше використовують довідково-контролюючі програми з деяких шкільних предметів. Нові цікаві можливості під час роботи з текстами дає текстовий редактор (тренаж, самоконтроль, самокорекція, порівняння з еталоном).

3. Використовуючи комп’ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, не розв’язувані традиційним шляхом. Характерними є імітаційно-моделювальні програми, наприклад, комп’ютерні програми з імітації експерименту. У цих програмах об’єктом засвоєння є:

а) зовнішні параметри того або іншого процесу;

б) закономірності, не доступні для спостереження в природних умовах;

в) зв’язки імітованих явищ із тими параметрами, які автоматично задані програмою;

г) пошук параметрів, котрі оптимізують проходження імітованого процесу тощо.

Наприклад, у процесі викладання математики можливо використовувати інструментальні програмні засоби, що дають змогу створювати різні математичні моделі, керувати ними і досліджувати їх «поведінку» (зокрема, під час вивчення тематики, пов’язаної з дослідженням функцій, виконанням завдань на оптимізацію, моделюванням геометричних об’єктів і ситуацій).

4. Комп’ютер можна використовувати як засіб, що допомагає засвоювати складні абстрактні теоретичні поняття. Такого засвоювання досягають, моделюючи поняття. Водночас реалізують принципово нові стратегії навчання. Характерним прикладом цього напрямку розробок є так звані «комп'ютерні навчальні середовища» або «мікросвіти» – моделі освоюваних галузей знань.

Комп’ютер має багато технічних можливостей: графіку, звук, анімацію, що робить його привабливим для дітей. Але головне, що відрізняє комп’ютер від інших засобів навчання, – це можливість діалогу – не формального, коли комп’ютер задає запитання, а школяр має відповідати в жорстко заданих рамках, а інтерактивного діалогу: коли головною у діалозі стає дитина, коли вона нав’язує комп’ютерові свої правила або «навчає» його, примушуючи виконувати певні дії.

Водночас проблеми й обмеження цієї технології навчання, базованої на принципі конструктивізму в психології (відповідно до концепції інтелектуального розвитку Ж. Піаже), обумовлені характером діяльності учнів, який не регулюється, бо здійснюється через систему ігрових дій користувача зі змістом предметного середовища. Тому актуальною в розробленні цих технологій навчання залишається проблема перетворення ігрової мотивації.

Об’єднання шкіл і установ освіти в інформаційну мережу забезпечує розв’язання проблеми обміну оперативною інформацією між органами керування освітою й освітніми установами (накази, довідки, статистичні дані тощо).

Стрімкий розвиток новітніх технологій, перехід більшості галузей виробництва, науки і освіти в Україні на інноваційний шлях розвитку висуває однією з пріоритетних задачу підвищення рівня опанування інформаційних технологій студентами усіх спеціальностей і напрямків підготовки, набуття знань і навичок, які б сприяли зростанню їх професійного рівня у практичній діяльності. Проте в останні роки як в Україні, так і в усіх пострадянських державах, спостерігається негативна, на наш погляд, тенденція отримання вузькоспеціалізованої освіти, про що свідчать чинні навчальні плани і програми з окремих дисциплін. Ця тенденція обумовлена низкою причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, однією з яких є недостатній рівень загальної інформаційної культури студентів. Не секрет, що основним джерелом інформації при підготовці курсових і дипломних робіт багатьма студентами є мережа Internet, якість якої у багатьох випадках дуже сумнівна, що не сприяє творчій роботі та не відповідає вимогам сьогодення. В той же час інші джерела інформації лишаються поза увагою через непідготовленість студентів до користування ними, зокрема пошук місцезнаходження ґрунтовних наукових і навчальних матеріалів на паперових носіях через електронну мережу, здійснення патентного пошуку і т. ін. Ця проблематика розробляється як спеціалістами з інформаційних технологій, так і освітянами–практиками. Причиною цього є недостатність у розробленні теорії і узагальнення досвіду з інформаційної культури як серед студентства, так і суспільства в цілому.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією
Теорія і практика соціальної галузі педагогіки у своєму розвитку грунтуються насамперед на соціології та на соціальних складових інших суміжних наук, таких як: філософія, антропологія, культурологія, психологія тощо. Найдослідженими є зв’язки з соціологією та педагогікою (В.Болгаріна, В.Бочарова, Н ...

Екранно-звукові технічні засоби
Екранно-звукові технічні засоби забезпечують подачу та зорове й слухове сприйняття інформації. До них належать навчальне кіно, навчальне телебачення, відеозаписи, відеодиски (CD- і DVD-video), мультимедійні технології. Серед екранно-звукових ТЗН у біології провідна роль належить навчальному кіно — ...

Наукові підходи до визначення поняття мотивація
Одна із самих ранніх теорій мотивації була запропонована грецьким філософом Аристотелем. Аристотель вважав, що мотивація являється результатом функцій «захоплень», яка завжди була пов’язана з якимось результатом або метою. Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату мож ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com