Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Сторінка 5

2. Комп’ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань за збереження загальної структури, мети і завдань безмашинного навчання. При цьому навчальний зміст не закладають у комп’ютер (ЕОМ виконує функції контролера, тренажера тощо). Цю функцію широко подано в діалогових навчальних системах, що моделюють діяльність учителя. Нині найчастіше використовують довідково-контролюючі програми з деяких шкільних предметів. Нові цікаві можливості під час роботи з текстами дає текстовий редактор (тренаж, самоконтроль, самокорекція, порівняння з еталоном).

3. Використовуючи комп’ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, не розв’язувані традиційним шляхом. Характерними є імітаційно-моделювальні програми, наприклад, комп’ютерні програми з імітації експерименту. У цих програмах об’єктом засвоєння є:

а) зовнішні параметри того або іншого процесу;

б) закономірності, не доступні для спостереження в природних умовах;

в) зв’язки імітованих явищ із тими параметрами, які автоматично задані програмою;

г) пошук параметрів, котрі оптимізують проходження імітованого процесу тощо.

Наприклад, у процесі викладання математики можливо використовувати інструментальні програмні засоби, що дають змогу створювати різні математичні моделі, керувати ними і досліджувати їх «поведінку» (зокрема, під час вивчення тематики, пов’язаної з дослідженням функцій, виконанням завдань на оптимізацію, моделюванням геометричних об’єктів і ситуацій).

4. Комп’ютер можна використовувати як засіб, що допомагає засвоювати складні абстрактні теоретичні поняття. Такого засвоювання досягають, моделюючи поняття. Водночас реалізують принципово нові стратегії навчання. Характерним прикладом цього напрямку розробок є так звані «комп'ютерні навчальні середовища» або «мікросвіти» – моделі освоюваних галузей знань.

Комп’ютер має багато технічних можливостей: графіку, звук, анімацію, що робить його привабливим для дітей. Але головне, що відрізняє комп’ютер від інших засобів навчання, – це можливість діалогу – не формального, коли комп’ютер задає запитання, а школяр має відповідати в жорстко заданих рамках, а інтерактивного діалогу: коли головною у діалозі стає дитина, коли вона нав’язує комп’ютерові свої правила або «навчає» його, примушуючи виконувати певні дії.

Водночас проблеми й обмеження цієї технології навчання, базованої на принципі конструктивізму в психології (відповідно до концепції інтелектуального розвитку Ж. Піаже), обумовлені характером діяльності учнів, який не регулюється, бо здійснюється через систему ігрових дій користувача зі змістом предметного середовища. Тому актуальною в розробленні цих технологій навчання залишається проблема перетворення ігрової мотивації.

Об’єднання шкіл і установ освіти в інформаційну мережу забезпечує розв’язання проблеми обміну оперативною інформацією між органами керування освітою й освітніми установами (накази, довідки, статистичні дані тощо).

Стрімкий розвиток новітніх технологій, перехід більшості галузей виробництва, науки і освіти в Україні на інноваційний шлях розвитку висуває однією з пріоритетних задачу підвищення рівня опанування інформаційних технологій студентами усіх спеціальностей і напрямків підготовки, набуття знань і навичок, які б сприяли зростанню їх професійного рівня у практичній діяльності. Проте в останні роки як в Україні, так і в усіх пострадянських державах, спостерігається негативна, на наш погляд, тенденція отримання вузькоспеціалізованої освіти, про що свідчать чинні навчальні плани і програми з окремих дисциплін. Ця тенденція обумовлена низкою причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, однією з яких є недостатній рівень загальної інформаційної культури студентів. Не секрет, що основним джерелом інформації при підготовці курсових і дипломних робіт багатьма студентами є мережа Internet, якість якої у багатьох випадках дуже сумнівна, що не сприяє творчій роботі та не відповідає вимогам сьогодення. В той же час інші джерела інформації лишаються поза увагою через непідготовленість студентів до користування ними, зокрема пошук місцезнаходження ґрунтовних наукових і навчальних матеріалів на паперових носіях через електронну мережу, здійснення патентного пошуку і т. ін. Ця проблематика розробляється як спеціалістами з інформаційних технологій, так і освітянами–практиками. Причиною цього є недостатність у розробленні теорії і узагальнення досвіду з інформаційної культури як серед студентства, так і суспільства в цілому.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Нестандартні уроки на заняттях трудового навчання
Сучасний погляд на дидактичні основи уроку трудового навчання розкриває Олександр Коберник. Він дослідив питання, яке на перший погляд здається елементарним: звичайно, весь процес навчання спрямований на засвоєння школярами певного кола знань, умінь та навичок, тому навчальна мета і повинна визнача ...

Використання комп’ютерів в школі
Сьогодні розроблено вже досить багато різних типів програмних засобів, призначених для супроводу навчання різних навчальних предметів, зокрема мов, математики, фізики, хімії, музики. Існують програмні засоби, які можуть бути використані під час вивчення географії, біології, історії та інших навчаль ...

Суть пояснювального читання
У програмі зазначалося, що " . пояснювальним читанням називається таке заняття, яке, маючи на меті навчити дітей розуміти читане, складається з читання, що супроводжується бесідою вчителя з учнями, тобто річ тут не в тому, щоб пояснювати різні незрозумілі слова і вирази, а в тому, щоб доводити ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com