Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Сторінка 10

Електронний навчальний словник призначений допомагати підвищувати рівень навчання учнів сучасних ПТНЗ за рахунок надання їм більш широких можливостей роботи з навчальним матеріалом – термінологією за фахом підготовки, а також зменшує навантаження на викладача, який повинен не тільки підготувати лекцію, а й дібрати, відредагувати необхідний навчальний матеріал, який буде відповідати дидактичній і методичній складовим навчального процесу й індивідуальним особливостям конкретного контингенту учнів.

Здатність до творчості є однією з найбільш важливих умов для успішного самовираження особистості її всебічної самореалізації та адаптації в сучасному світі. Проте, як свідчить проведений аналіз, в сучасних освітніх інститутах (школах, професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), інститутах питома вага часу, що відводиться на творчу діяльність тих, хто навчається, дуже мала. Так, частка часу на творчі ситуації (вирішення творчих завдань, навчальних проблем, дискусії та інше) в реальній педагогічній практиці складає: в школі – 0,5, в ПТНЗ – 0,2, а в інститутах – близько 5 відсотків.

Наявні недоліки навчально-виховного процесу закладів ПТО пов’язані з тією командно-адміністративною авторитарною системою, в якій людина була „гвинтиком», і як наслідок її – вади в самій системі освіти, які суттєво ускладнюють розвиток творчих здібностей учнів. Далі розглянемо їх.

Авторитарна педагогіка, яка характеризується деспотизмом, пригнобленням учня, передбаченням того, що без примусу неможливо залучити учнів до праці. Вона формує часто навчену безпорадність, конформізм, тому можна не дивуватися соціальній та інтелектуальній пасивності учнів.

Валовий підхід у підготовці фахівців – ігнорування особистості. А відомо, що масове, уніфіковане навчання не тільки не розвиває індивідуальні здібності людини (включаючи і творчі), але й гальмує їх розвиток, навіть блокує.

Пасивна педагогіка. Майже 99% часу в навчальному процесі становлять споглядальні процеси. Освітній інститут скоріше декларує, ніж сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Він виховує учнів, звичних до відсутності творчої напруги у навчальній діяльності, породжує своєрідне інтелектуальне утриманство.

Учень в освітній системі сприймається як об’єкт, від якого майже нічого не залежить. Все залежить тільки від діяльності викладача. Учень не суб'єкт, а «реактивний пристрій», який керується зовні. В цій системі не залишається місця та часу для розвиту різних форм самовиховання та творчості.

Певна невідповідність структури та змісту навчання реальній практичній діяльності фахівців. Перевантаження змісту навчання, ігнорування психолого-фізіологічними рекомендаціями стосовно засвоєння учнями навчального матеріалу. Тому й не дивно, що учні нерідко використовують такий „нелюдський алгоритм навчання»: зазубрив – склав – забув.

Школа монологу не дає змогу інтенсивно розвиватися учням, реалізувати звернену мову – каталізатор мислення, навчитися спілкуватися, самостійно вирішувати складні завдання, які нині виникають перед людиною.

Школа пам’яті, в якій існує стійка ілюзія, що кількість знань збільшує інтелект. В такій школі дуже мало часу витрачається на творчі операції. Тому й не дивно, що в ній існують такі визначення учня: „учень – це пам’ять учня», „учень – магнітофонна плівка» та інші.

Недостатня розробленість всебічної системи мотивації навчання. Воно й не дивно, тому що головний принцип авторитарної педагогіки: не мотивувати, а примусити учнів учитися.

Проведені соціологічні дослідження в навчальних закладах ПТО [62, с. 3-4] свідчать про незадовільнений стан щодо розвитку творчості учнів. У навчальному процесі не вистачає гуманістичної спрямованості, співробітництва. Більша половина опитуваних (53%) учнів бажає більше самостійності в навчальному процесі. На заняттях рідко виникають дискусії, відповіді 44% опитуваних свідчать про це. Ступінь проблемності занять задовольняє трохи більше половини учнів. 80% опитуваних учнів бажають уникнути невдачі, що характеризує їх тривожність, невпевненість, низьку самооцінку, пояснення своїх невдач зовнішніми причинами.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Формування естетичних цінностей засобами образотворчого мистецтва і літератури
Образотворча діяльність властива дітям змалку. Завдяки цій діяльності дитина глибше пізнає суть життєвих явищ, навколишніх предметів. Формування естетичних цінностей, що здійснюються з раннього шкільного віку засобами образотворчого мистецтва має три основних напрямки: залучення учнів до безпосеред ...

Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів
Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними за значенням задачами: навчання грамотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації; розвиток мови (формування уміння розгорнути письмовий або усний монолог відповідно до вимог комунікативної ситуації і проінтер ...

Основні чинники формування комунікативних умінь
У системі уроків, які включають відомості про мовлення, учням дається загальне уявлення про спілкування, види мовленнєвої діяльності. Звертається їх увага на відмінності між мовою та мовленням, потрібно зосередити більшу увагу на тому, що мова відображає досвід колективу, а мовлення - досвід індиві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com