Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею

Сторінка 10

Електронний навчальний словник призначений допомагати підвищувати рівень навчання учнів сучасних ПТНЗ за рахунок надання їм більш широких можливостей роботи з навчальним матеріалом – термінологією за фахом підготовки, а також зменшує навантаження на викладача, який повинен не тільки підготувати лекцію, а й дібрати, відредагувати необхідний навчальний матеріал, який буде відповідати дидактичній і методичній складовим навчального процесу й індивідуальним особливостям конкретного контингенту учнів.

Здатність до творчості є однією з найбільш важливих умов для успішного самовираження особистості її всебічної самореалізації та адаптації в сучасному світі. Проте, як свідчить проведений аналіз, в сучасних освітніх інститутах (школах, професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), інститутах питома вага часу, що відводиться на творчу діяльність тих, хто навчається, дуже мала. Так, частка часу на творчі ситуації (вирішення творчих завдань, навчальних проблем, дискусії та інше) в реальній педагогічній практиці складає: в школі – 0,5, в ПТНЗ – 0,2, а в інститутах – близько 5 відсотків.

Наявні недоліки навчально-виховного процесу закладів ПТО пов’язані з тією командно-адміністративною авторитарною системою, в якій людина була „гвинтиком», і як наслідок її – вади в самій системі освіти, які суттєво ускладнюють розвиток творчих здібностей учнів. Далі розглянемо їх.

Авторитарна педагогіка, яка характеризується деспотизмом, пригнобленням учня, передбаченням того, що без примусу неможливо залучити учнів до праці. Вона формує часто навчену безпорадність, конформізм, тому можна не дивуватися соціальній та інтелектуальній пасивності учнів.

Валовий підхід у підготовці фахівців – ігнорування особистості. А відомо, що масове, уніфіковане навчання не тільки не розвиває індивідуальні здібності людини (включаючи і творчі), але й гальмує їх розвиток, навіть блокує.

Пасивна педагогіка. Майже 99% часу в навчальному процесі становлять споглядальні процеси. Освітній інститут скоріше декларує, ніж сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Він виховує учнів, звичних до відсутності творчої напруги у навчальній діяльності, породжує своєрідне інтелектуальне утриманство.

Учень в освітній системі сприймається як об’єкт, від якого майже нічого не залежить. Все залежить тільки від діяльності викладача. Учень не суб'єкт, а «реактивний пристрій», який керується зовні. В цій системі не залишається місця та часу для розвиту різних форм самовиховання та творчості.

Певна невідповідність структури та змісту навчання реальній практичній діяльності фахівців. Перевантаження змісту навчання, ігнорування психолого-фізіологічними рекомендаціями стосовно засвоєння учнями навчального матеріалу. Тому й не дивно, що учні нерідко використовують такий „нелюдський алгоритм навчання»: зазубрив – склав – забув.

Школа монологу не дає змогу інтенсивно розвиватися учням, реалізувати звернену мову – каталізатор мислення, навчитися спілкуватися, самостійно вирішувати складні завдання, які нині виникають перед людиною.

Школа пам’яті, в якій існує стійка ілюзія, що кількість знань збільшує інтелект. В такій школі дуже мало часу витрачається на творчі операції. Тому й не дивно, що в ній існують такі визначення учня: „учень – це пам’ять учня», „учень – магнітофонна плівка» та інші.

Недостатня розробленість всебічної системи мотивації навчання. Воно й не дивно, тому що головний принцип авторитарної педагогіки: не мотивувати, а примусити учнів учитися.

Проведені соціологічні дослідження в навчальних закладах ПТО [62, с. 3-4] свідчать про незадовільнений стан щодо розвитку творчості учнів. У навчальному процесі не вистачає гуманістичної спрямованості, співробітництва. Більша половина опитуваних (53%) учнів бажає більше самостійності в навчальному процесі. На заняттях рідко виникають дискусії, відповіді 44% опитуваних свідчать про це. Ступінь проблемності занять задовольняє трохи більше половини учнів. 80% опитуваних учнів бажають уникнути невдачі, що характеризує їх тривожність, невпевненість, низьку самооцінку, пояснення своїх невдач зовнішніми причинами.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям
Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага ві ...

Комунікативний підхід
Комунікативний підхід передбачає органічне поєднання свідомих і підсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови, тобто засвоєння правил оперування іншомовними моделями відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією. Комунікативний підхід в найбільшій мірі відби ...

Художня самодіяльність як засіб формування естетичних цінностей
Засобами формування естетичних цінностей учнів є художня самодіяльність, робота різноманітних мистецьких гуртків. Такі гуртки створюються за бажанням учнів, з урахуванням їх інтересів, нахилів до певного виду мистецтва або до того чи іншого заняття. Мистецькі гуртки і гуртки художньої самодіяльност ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com