Управлінські чинники становлення інтелектуально-розвивального середовища освітнього закладу

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Управлінські чинники становлення інтелектуально-розвивального середовища освітнього закладу

Сторінка 1

На сьогодні відкритим залишається питання формування середовища професійно-технічного навчального закладу як максимально сприятливого для інтелектуального розвитку.

Сприятливим для вирішення навчально-виховних завдань є середовище, що його український дослідник О. Макагон визначає як таке, «у якому взаємодія всіх суб’єктів педагогічного процесу має своїм результатом їхнє духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості; формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми». Отже, управлінська практика в загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути зорієнтована саме на такі результати як критерії його ефективної, з психолого-педагогічної точки зору, діяльності.

Основним шляхом формування такого середовища нам уявляється впровадження в закладі системи аксіологічних впливів, зорієнтованих на актуальні цінності сучасного суспільства, унаслідок чого усвідомлення важливості інтелектуальних надбань особистості, поваги до них було б сформоване, насамперед, у самих учнів як суб’єктів самовиховання.

До засобів інтелектуального розвитку учнів відносимо три групи таких впливів: мотиваційні, коли інтелектуальні досягнення розглядаються як один з вагомих критеріїв соціальної цінності особистості (причому, кожної, а не лише тієї, що досягла передових позицій щодо якості свого навчання); змістові, коли опанування навчального змісту проходить свідомо, він осмислюється як система, в сукупності свідомо поціновуваних форм роботи над його опанування, а також процесуальні, коли педагогічний колектив відходить від зорієнтованості на репродуктивність навчального процесу і звертає увагу на освоєння учнями засобів інтелектуального розвитку та саморозвитку.

Таким чином, інтелектуальний розвиток учня повинен носити системний характер не лише з огляду на потреби окремого підлітка чи юнака, а як один з напрямків організації навчально-виховного середовища навчального закладу, забезпечення якого бачиться важливим завданням керівників закладу професійної освіти.

Здійснення соціально-економічних перетворень в Україні кардинально змінило напрями і зміст управлінської діяльності керівників професійно-технічних навчальних закладів. Аналіз ситуації в системі ПТО свідчить, що методи роботи, знання, уміння й навички, сформовані у значної кількості керівників ПТНЗ у попередній період управління й господарювання, є недостатніми для виконання управлінських функцій за сучасних умов. Нині гостро відчувається потреба в технологізації їхньої діяльності, формування у них культури управлінської праці, освоєння нових управлінських функцій (проектування, моделювання освітнього процесу, розробка особистісно орієнтованого підходу до управління на різних рівнях). Набутий досвід функціонування системи ПТО за роки демократичного суспільства та ринкових відносин стає методологічною основою формування демократичного механізму управління навчальним закладом. За цих умов демократизація управління передбачає створення нових моделей взаємодії суб’єктів освітньої політики, в основі яких персональна відповідальність кожного учасника навчально - виховного процесу за його результативність. Демократизація функціонального устрою навчального закладу позитивно впливає на розвиток якісно нових трудових відносин у педагогічному колективі. Основними елементами управління ПТНЗ в регіоні залишаються збір інформації, прийняття управлінського рішення та організація його виконання, здійснення контролю; координація і регулювання дій, оцінювання результатів демократизації функціональних засад. Зауважимо, що внутрішньоучилищний контроль в умовах розвитку ПТНЗ на засадах гуманізму і демократії не повинен перетворюватися на безпідставні перевірки, інспекції, ревізії. Внутрішньоучилищний контроль як функція управління – це контроль за реалізацією мети управління в межах того чи іншого циклу.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Парність і непарність тригонометричних функцій. Періодичність тригонометричних функцій
Розглянемо парність і непарність тригонометричних функцій. При повороті одиничного вектра ( початкового радіуса ) на кути і - абсциси векторів і рівні, а ординати рівні за модулем, але протилежні за знаком ( рис. _ ). Це значить, що , , тобто функція є парною, а непарною. Розглянемо інші тригономет ...

Використання наочних засобів на уроках розвитку мовлення
Велике значення для розвитку мовленнєвої діяльності мають наочні засоби, що їх використовує вчитель, виконуючи при цьому різні дидактичні завдання: концентрація уваги; розвиток мислительних процесів; розвиток пам’яті; формування певних стандартів мовлення (побудова тексту, правильність вимови та ін ...

Самовиховання викладача
Самовиховання – це формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. Для педагога робота над собою – необхідна передумова набуття і збереження професіоналізму. Це цілеспрямований процес, він є продовженням професійного виховання, коли майбутній викладач з об’єкта виховног ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com