Управлінські чинники становлення інтелектуально-розвивального середовища освітнього закладу

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Управлінські чинники становлення інтелектуально-розвивального середовища освітнього закладу

Сторінка 1

На сьогодні відкритим залишається питання формування середовища професійно-технічного навчального закладу як максимально сприятливого для інтелектуального розвитку.

Сприятливим для вирішення навчально-виховних завдань є середовище, що його український дослідник О. Макагон визначає як таке, «у якому взаємодія всіх суб’єктів педагогічного процесу має своїм результатом їхнє духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості; формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми». Отже, управлінська практика в загальноосвітньому навчальному закладі повинна бути зорієнтована саме на такі результати як критерії його ефективної, з психолого-педагогічної точки зору, діяльності.

Основним шляхом формування такого середовища нам уявляється впровадження в закладі системи аксіологічних впливів, зорієнтованих на актуальні цінності сучасного суспільства, унаслідок чого усвідомлення важливості інтелектуальних надбань особистості, поваги до них було б сформоване, насамперед, у самих учнів як суб’єктів самовиховання.

До засобів інтелектуального розвитку учнів відносимо три групи таких впливів: мотиваційні, коли інтелектуальні досягнення розглядаються як один з вагомих критеріїв соціальної цінності особистості (причому, кожної, а не лише тієї, що досягла передових позицій щодо якості свого навчання); змістові, коли опанування навчального змісту проходить свідомо, він осмислюється як система, в сукупності свідомо поціновуваних форм роботи над його опанування, а також процесуальні, коли педагогічний колектив відходить від зорієнтованості на репродуктивність навчального процесу і звертає увагу на освоєння учнями засобів інтелектуального розвитку та саморозвитку.

Таким чином, інтелектуальний розвиток учня повинен носити системний характер не лише з огляду на потреби окремого підлітка чи юнака, а як один з напрямків організації навчально-виховного середовища навчального закладу, забезпечення якого бачиться важливим завданням керівників закладу професійної освіти.

Здійснення соціально-економічних перетворень в Україні кардинально змінило напрями і зміст управлінської діяльності керівників професійно-технічних навчальних закладів. Аналіз ситуації в системі ПТО свідчить, що методи роботи, знання, уміння й навички, сформовані у значної кількості керівників ПТНЗ у попередній період управління й господарювання, є недостатніми для виконання управлінських функцій за сучасних умов. Нині гостро відчувається потреба в технологізації їхньої діяльності, формування у них культури управлінської праці, освоєння нових управлінських функцій (проектування, моделювання освітнього процесу, розробка особистісно орієнтованого підходу до управління на різних рівнях). Набутий досвід функціонування системи ПТО за роки демократичного суспільства та ринкових відносин стає методологічною основою формування демократичного механізму управління навчальним закладом. За цих умов демократизація управління передбачає створення нових моделей взаємодії суб’єктів освітньої політики, в основі яких персональна відповідальність кожного учасника навчально - виховного процесу за його результативність. Демократизація функціонального устрою навчального закладу позитивно впливає на розвиток якісно нових трудових відносин у педагогічному колективі. Основними елементами управління ПТНЗ в регіоні залишаються збір інформації, прийняття управлінського рішення та організація його виконання, здійснення контролю; координація і регулювання дій, оцінювання результатів демократизації функціональних засад. Зауважимо, що внутрішньоучилищний контроль в умовах розвитку ПТНЗ на засадах гуманізму і демократії не повинен перетворюватися на безпідставні перевірки, інспекції, ревізії. Внутрішньоучилищний контроль як функція управління – це контроль за реалізацією мети управління в межах того чи іншого циклу.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Закономірності композиційної діяльності
Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику будувати її і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із закономірностей пр ...

Рівнева диференціація у навчанні
У Національній доктрині розвитку освіти наголошено: “Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя”. Творча діяльн ...

Етапи навчання аудіювання
В методичному плані навчання аудіювання − це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є складовими компонентами аудіювання. Ці дії розглядаються я ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com