Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Сторінка 6

Найважливішою стороною психопрофілактики є забезпечення психологічних умов професійного становлення особистості учнів ПТНЗ в процесі навчання і виховання. Як свідчать наслідки опитування, більшість учнів ПТНЗ відчувають навчальні перевантаження, зумовлені перш за все психологічними причинами: недостатньо сформовані інтелектуальні і навчальні уміння і навички, відсутня позитивна навчальна і професійна мотивація, нерозвинена пізнавальна активність, у багатьох виявляється неадекватна самооцінка, що зумовлює невпевненість в своїх силах, підвищену тривожність, агресію і ін. Скоригувати всі ці небажані явища в позитивну сторону можливо лише тоді, коли з моменту вступу до професійно-технічного закладу дотримуватимуться певні умови.

А саме: на первинному етапі зі всіма абітурієнтами необхідно проводити співбесіди і тестування для визначення уявлень про обрану ними професію і наявність творчих здібностей, що допоможе педагогічному колективу створити необхідні психологічні умови для адаптації учнів до нових умов навчального закладу. Психологу необхідно тримати в центрі своєї уваги перехідні періоди, критичні точки розвитку учнів з 1 курсу по 3 курс. Саме на них повинна бути спрямована основна діяльність з психологічної профілактики. Причому дуже важливо привернути до рішення цих проблем і, головне, до їх попередження педагогічний колектив навчального закладу і батьків учнів.

При цьому діагностика причин не самоціль для практичного психолога, вона завжди підпорядкована головному завданню - розробці рекомендацій по розвитку тих або інших здібностей підлітка, подоланню труднощів у процесі його професійного становлення та набуття тих професійних якостей, які в майбутньому визначатимуть успішність його трудової діяльності та конкурентоспроможність на ринку праці.

Основою практичної психологічної діагностики служить цілісне вивчення особистості підлітка в її взаємодії з навколишнім середовищем, стверджував Л.С.Виготський. Він попереджав, що «ми ніколи не зрозуміємо до кінця людську особистість, якщо розглядатимемо її статично, як суму проявів, вчинків і т.п., без єдиного життєвого плану цієї особистості, її лейтмотиву, що перетворює історію життя людини з ряду незв’язних і розрізнених епізодів в зв’язаний, єдиний біографічний процес. Всякий розвиток в теперішньому базується на минулому розвитку і має перспективу розвитку в майбутньому» .

Науковий аналіз проблем і узагальнення досвіду роботи практичних психологів показує, що в рамках психологічної служби освіти не може йтися окремо про корекцію або розвиток. Тут повинен існувати діагностично-корекційний, діагностично-виховний (або розвиваючий) напрям як єдиний за своєю суттю напрям роботи.

Психолог не просто ставить діагноз і розробляє програму подальшого розвитку тих або інших сторін у професійному становленні особистості, здібностей учня, але і стежить за виконанням даних їм рекомендацій і значною мірою сам здійснює частину коректувальної, виховної (розвиваючої) роботи. У діагностиці необхідне уміння вирішити психологічну проблему, правильно поставити питання, отримати потрібну інформацію від педагогів, батьків, підлітків, проаналізувати цю інформацію і сформулювати висновок, що має спрямованість на аналіз конкретного, одиничного випадку.

Таким чином діагностично-корекційна діяльність в навчальному закладі повинна здійснюватися в наступній послідовності:

вивчення практичного запиту і формулювання психологічної проблеми;

висунення гіпотез про причини явищ, що спостерігаються;

вибір методу дослідження і використання методу;

формулювання психологічного діагнозу, який повинен обов’язково містити і прогноз подальшого розвитку підлітка, причому прогноз ніби в двох напрямах: за умови, що з підлітком буде своєчасно проведена необхідна робота та за умови, що така робота з ним своєчасно проведена не буде; розробка рекомендацій, програми психокоректувальної або розвиваючої роботи з учнями; здійснення цієї програми, контроль за її виконанням.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема
Для початку проаналізуємо поняття «середовище», «соціальне середовище» та «гармонізація». Дізнаємося, яку думку на це мають педагоги, соціологи, психологи тощо. Проаналізувавши думку соціологів та філософів таких як Аристотель, П. Бурдьє, В. Виноградський, К. Гаус, Демокріт, А. Каверін, І. Кант, І. ...

Організація самостійної роботи на уроках рідної мови
Перед кожним учителем початкової школи стоїть триєдина мета: навчити, розвинути і виховати. Отже, слід підготувати учнів до активної трудової і суспільної діяльності, виробити у них навички самостійно поповнювати свої знання та застосовувати їх на практиці. Першочерговим завданням учителя початкови ...

Організація та прогнозування освітньої галузі
В теперішній час в Україні йде перебудова системи освіти. В програмі діяльності кабінету Міністрів України зазначається, що ця галузь за будовою і об’ємом підготовки кадрів сформувалась в інших соціальних умовах і не відповідає вимогам ринковим перебудовам та бюджетним можливостями України. В зв’яз ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com