Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Сторінка 6

Найважливішою стороною психопрофілактики є забезпечення психологічних умов професійного становлення особистості учнів ПТНЗ в процесі навчання і виховання. Як свідчать наслідки опитування, більшість учнів ПТНЗ відчувають навчальні перевантаження, зумовлені перш за все психологічними причинами: недостатньо сформовані інтелектуальні і навчальні уміння і навички, відсутня позитивна навчальна і професійна мотивація, нерозвинена пізнавальна активність, у багатьох виявляється неадекватна самооцінка, що зумовлює невпевненість в своїх силах, підвищену тривожність, агресію і ін. Скоригувати всі ці небажані явища в позитивну сторону можливо лише тоді, коли з моменту вступу до професійно-технічного закладу дотримуватимуться певні умови.

А саме: на первинному етапі зі всіма абітурієнтами необхідно проводити співбесіди і тестування для визначення уявлень про обрану ними професію і наявність творчих здібностей, що допоможе педагогічному колективу створити необхідні психологічні умови для адаптації учнів до нових умов навчального закладу. Психологу необхідно тримати в центрі своєї уваги перехідні періоди, критичні точки розвитку учнів з 1 курсу по 3 курс. Саме на них повинна бути спрямована основна діяльність з психологічної профілактики. Причому дуже важливо привернути до рішення цих проблем і, головне, до їх попередження педагогічний колектив навчального закладу і батьків учнів.

При цьому діагностика причин не самоціль для практичного психолога, вона завжди підпорядкована головному завданню - розробці рекомендацій по розвитку тих або інших здібностей підлітка, подоланню труднощів у процесі його професійного становлення та набуття тих професійних якостей, які в майбутньому визначатимуть успішність його трудової діяльності та конкурентоспроможність на ринку праці.

Основою практичної психологічної діагностики служить цілісне вивчення особистості підлітка в її взаємодії з навколишнім середовищем, стверджував Л.С.Виготський. Він попереджав, що «ми ніколи не зрозуміємо до кінця людську особистість, якщо розглядатимемо її статично, як суму проявів, вчинків і т.п., без єдиного життєвого плану цієї особистості, її лейтмотиву, що перетворює історію життя людини з ряду незв’язних і розрізнених епізодів в зв’язаний, єдиний біографічний процес. Всякий розвиток в теперішньому базується на минулому розвитку і має перспективу розвитку в майбутньому» .

Науковий аналіз проблем і узагальнення досвіду роботи практичних психологів показує, що в рамках психологічної служби освіти не може йтися окремо про корекцію або розвиток. Тут повинен існувати діагностично-корекційний, діагностично-виховний (або розвиваючий) напрям як єдиний за своєю суттю напрям роботи.

Психолог не просто ставить діагноз і розробляє програму подальшого розвитку тих або інших сторін у професійному становленні особистості, здібностей учня, але і стежить за виконанням даних їм рекомендацій і значною мірою сам здійснює частину коректувальної, виховної (розвиваючої) роботи. У діагностиці необхідне уміння вирішити психологічну проблему, правильно поставити питання, отримати потрібну інформацію від педагогів, батьків, підлітків, проаналізувати цю інформацію і сформулювати висновок, що має спрямованість на аналіз конкретного, одиничного випадку.

Таким чином діагностично-корекційна діяльність в навчальному закладі повинна здійснюватися в наступній послідовності:

вивчення практичного запиту і формулювання психологічної проблеми;

висунення гіпотез про причини явищ, що спостерігаються;

вибір методу дослідження і використання методу;

формулювання психологічного діагнозу, який повинен обов’язково містити і прогноз подальшого розвитку підлітка, причому прогноз ніби в двох напрямах: за умови, що з підлітком буде своєчасно проведена необхідна робота та за умови, що така робота з ним своєчасно проведена не буде; розробка рекомендацій, програми психокоректувальної або розвиваючої роботи з учнями; здійснення цієї програми, контроль за її виконанням.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Психологічні особливості дітей шестирічного віку
Надійна основа успішної організації навчально-виховного процесу – врахування психофізіологічних особливостей і закономірностей розвитку учнів. Особливо це стосується шестирічних першокласників, оскільки шестирічний вік з психологічної точки зору є критичним. У цей період відбувається зміни, що озна ...

Характерні ознаки дидактичної гри
Дидактична гра має свої ознаки. Характерними її ознаками є: · моделювання ситуацій навчально-виховного характеру та прийняття навчально-педагогічних рішень; · розподіл ролей між учасниками гри; · різноманітність рольових цілей при виробленні рішення; · взаємодія учасників гри, які виконують ті чи і ...

Розвиток творчої особистості в позашкільній освіті
Діяльність Ровеньківського ЦНТТУМ має яскраво виражену специфіку формування творчої особистості вихованців. Це пов’язано з добровільністю вибору занять, свободою спілкування як з однолітками, так і з педагогами, диференціацією за інтересами, а також методичною спрямованістю педагогів-позашкільників ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com