Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Сторінка 4

Поряд з цим, зустрічались й такі учні (21,7%), які не мали чітких уявлень про особливості творчої діяльності, а вказували лише окремі, причому не суттєві її характеристики. Вони мали поверхові уявлення про якості, які визначають творче вирішення проблем; про те, чим відрізняється творча діяльність від не творчої, неспроможні були дати повну характеристику якостей, які притаманні творчої особистості тощо. Вони ніколи не робили спроби застосувати неординарні способи вирішення проблем і завжди використовували вже їм відомі прийоми. В них був відсутній інтерес до творчості, бажання будь-що майструвати, конструювати, творити.

Саме таке різне ставлення до творчості відображалося й на поведінці учнів. Про це свідчать бесіди як с педагогами, так і з майстрами ПТНЗ. Ті з учнів, які вказували, що їм подобається творити, при виконанні завдань систематично проявляли прагнення виконувати їх з елементами творчості. Ті ж учні, які висловлювали байдуже ставлення до творчості, таке ж ставлення виявляли при виконанні завдань. Вони працювали без ініціативи, були байдужі до оцінки результатів їх праці.

Ймовірно, однією з головних причин такого становища, як свідчить узагальнення досвіду роботи педагогічних працівників ПТНЗ, було те, що в навчально-виховному процесі при організації діяльності учнів використовуються в основному репродуктивні методи, не приділяється належної уваги щодо підготовки їх до творчої діяльності та розвитку творчого потенціалу учнів, розвитку якостей, які визначають творчій підхід до вирішення завдань.

В той же час, позитивне ставлення до творчої діяльності успішно виховується лише тоді, коли навчально-виховний процес в ПТНЗ організований у відповідності з такими вимогами: а) носить не репродуктивний, а творчій характер; б) відповідає принципам розвивального навчання, яке випереджує розумовий розвиток й веде його за собою; в) орієнтується на інтереси, схильності, здібності, потенційні можливості учнів, які знаходяться ще в стадії формування.

Проте слід пам’ятати, що будь-яка діяльність при опануванні майбутньої професією повинна бути позитивно мотивованою. Тому навчально-трудову діяльність в ПТНЗ необхідно організовувати так, щоб учні чітко розуміли результати своїх дій, бачили успіхи, помилки, недоліки, розуміли й об`єктивно оцінювали свої досягнення при досягненні мети на кожному етапі відчували радість, здійснюючи її, чітко розуміли суспільну й особистісну значущість того, що роблять.

Отже, розвиток інтелекту в учнівської молоді ПТНЗ, стійких інтересів до творчості, ознайомлення її з прийомами і методами нестандартного вирішення проблем, які можуть виникнути у процесі життєдіяльності, а також формування стійкого позитивного ставлення до творчості є однією з головних запорук не лише розвитку творчої особистості майбутнього фахівця будь-якого профілю, але й буде головною запорукою розвитку інтелектуального, що дозволить «знайти себе» як у професійному, так і в особистісному плані.

Торкаючись психологічних аспектів розвитку особистості, слід брати до уваги ще й той чинник, що більшість учнів ПТНЗ – старші підлітки.

У підлітковому віці закладається фундамент особистості, формуються її основні якості: фізичне і психічне здоров’я, культурний, етичний і інтелектуальний потенціал. Успішне становлення підлітка як особистості визначає не тільки його залучення до суспільного життя, знаходження своєї ніші на ринку праці, але і прогрес розвитку суспільства в цілому. Учні професійно-технічних навчальних закладів - не просто особливий соціальний пласт. Вони є пріоритетною групою, оскільки ступінь освіченості і соціалізованості, масштаби і рівень культури, їх професійне становлення та набуття майбутньої професії з урахуванням особистісного потенціалу завтра матеріалізуються в нові технології і безпеку соціального життя, в авторитет країни в світі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі
Одним із завдань курсу „Я і Україна. Природознавство" в початковій школі є формування в учнів знань про навколишню природу. Розв’язання цього завдання здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду молодших школярів, що дозволяє вчителю глибоко відпрацювати матері ...

Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання учнів
З метою успішного формування фізичних якостей в учнів почат-кових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних вправ на основі певних алгоритмів фізичної діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів. Як зазначає А.М.Пишкало, керівництво діял ...

Історія розвитку ігрової діяльності в педагогіці
Явище гри здавна привертало увагу вчених-філософів, психологів, педагогів, мистецтвознавців, методистів тощо. Можливо, така різногалузевість вивчення призвела до того, що сьогодні єдиного визначення гри ми не знаходимо, оскільки його наявність мала б свідчити про розуміння природи цього явища, а са ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com