Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Сторінка 3

Не менш важливою ланкою розвитку інтелекту, як вже зазначалося, є сформованість позитивного ставлення до інтелектуально напруженої діяльності. Спираючись на надбання вчених, котрі міститься в психолого-педагогічних дослідженнях, нами була з’ясована система критеріїв, яка дозволяє визначити ступінь сформованості даного феномену, а саме: позитивне, нейтральне, або пасивне ставлення до інтелектуальної діяльності. Основними критеріями при визначенні цього феномену виступають: а) розуміння суттєвої характеристики мислення, особливостей перебігу інтелектуальної діяльності; б) потяг до засвоєння прийомів і методів неординарного вирішення будь-яких ситуацій; в) творча активність при досягненні кінцевої мети; г) потяг до самовдосконалення.

Як бачимо з вищезазначеного, основна увага в процесі розвитку інтелекту повинна бути зосереджена насамперед на виявленні, розвитку і задоволенні інтересів і потреб особистості, які, безумовно, повинні узгоджуватися з потребами суспільства, формуванню позитивного ставлення до інтелектуальної діяльності. Тобто, одним з головних напрямків роботи педагогів з учнівською молоддю в умовах сьогодення є збудження в неї потягу до самопізнання, до активізації внутрішньої позиції щодо творчого вирішення проблем, які виникають у процесі життєдіяльності, об’єктивної оцінці своїх досягнень в різних видах навчальної та виробничої діяльності.

Крім цього, слід передбачити також активне формування в учнів психологічних якостей, здібностей, ціннісних орієнтацій, професійних намірів, психологічних знань щодо оцінки своїх психофізіологічних особливостей тощо. Все це, в кінці кінців, буде готувати її до свідомого працевлаштування на ринку праці, сприяти самостійному прийняттю рішення щодо конкретного вибору професії, яка: а) узгоджується з інтересами самої особистості; б) відповідає кращій реалізації її інтелектуального потенціалу; в ) відповідає потребам подальшого розвитку особистості; г) відповідає умовам сучасного ринку в фахівцях відповідної кваліфікації тощо.

З метою визначення того, як учні ПТНЗ уявляють сутність інтелектуальної діяльності, ставляться до її проявів у процесі набуття майбутньої професії, нами було здійснено дослідження в Полтавському професійному ліцеї транспорту.

За змістову основу дослідження було взято творчий інтелект і творчість як його діяльнісний вияв.

Учням пропонувалось написати твір, в якому вони повинні були висловити свої думки відносно того, як вони розуміють творчість, у чому особливості її прояву; чим відрізняється творча діяльність від нетворчої; як вони уявляють «творчу особистість», чи вважають вони себе творчою людиною та ін. Поряд з цим учням ПТНЗ пропанувалось відповісти на серію запитань аналогічного змісту у процесі бесід з ними.

Аналіз емпіричного матеріалу свідчить, що ставлення учнів ПТНЗ щодо творчості неоднозначне. В більшості випадків воно носило емоційно-позитивний характер, однак ступінь його прояву в учнів був різним. Так, серед учнів ПТНЗ – 27,2% мали стійке позитивне ставлення до творчої діяльності. Вони досить чітко пояснювали своє позитивне ставлення до творчості, завжди прагнули не ординарно вирішувати ситуації, які виникали в навчально-трудовій діяльності, в більшості випадків робили спробу самостійно досягати позитивних результатів, а коли були не спроможні вирішити проблему, зверталися за допомогою як до педагогів, так і до літературних джерел.

51,1% учнів, хоча і мали відповідні знання про сутність творчої діяльності, ґрунтовні судження про особливості її перебігу, але не завжди мали чітке уявлення про те, чим відрізняється дана діяльність від репродуктивної, якими якостями повинна володіти творча особистість. Їх судження в цих питаннях були поверхові. І, як наслідок цього, в процесі навчально-трудової діяльності, хоча вони й робили спробу проявляти творчій підхід до виконання завдань, їм не завжди вдавалося втілювати свої задуми до кінця.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті
Ефективний засіб підготовки інтегрованого уроку - „розкладання” його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин . Особливого значення набуває визначення найголовнішого, підпорядкування йому усього другорядного. Так, на інтегрованих уроках нами використовувались такі технологічні ...

Сучасна психологія традиційного навчання
Самостійні напрямки навчання почали виникати з середини ХХ ст. Розподіл їх має дихотомічний характер, наприклад, частина представників психології навчання розглядають його суть як управління; окремі представники дотримуються думки, що навчання має на меті формувати в учнів здібності самостійного зд ...

Проектування технологій формування виконавчих дій
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням». Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувают ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com