Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Статті і корисна інформація » Управління навчальним закладом як середовищем інтелектуального розвитку особистості » Студент вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації як об’єкт і суб’єкт інтелектуального розвитку

Сторінка 2

Навчальний процес у ПТНЗ забезпечують біля 51 тис. педагогічних працівників, у тому числі 25 тис. майстрів виробничого навчання. Майже кожний другий директор ПТНЗ та кожний третій його заступник, більше половини викладачів професійно-технічного циклу мають відповідну робітничу кваліфікацію. Більшість майстрів виробничого навчання володіють двома і більше робітничими професіями та мають відповідну психолого-педагогічну підготовку. Тож практична сторона професійно-технічної освіти на сьогодні забезпечена достатньо.

Однак до останнього часу в практиці та теорії виховання не приділялося відповідної уваги щодо інтелектуального розвитку учнів ПТНЗ. Це було пов’язане як з суспільно-політичною ситуацією, ідеологічними установками на формування людини-виконавця, яка здібна виконувати лише готові рішення, так і з об’єктивними можливостями професійно-технічних навчальних закладів.

Слід зазначити, що успіх реалізації цих завдань залежить від багатьох складових, в тому числі і від того, наскільки розвинуті в особистості інтереси до творчого вирішення проблем, а також від сформованості позитивного ставлення до творчої діяльності.

Суттєва особливість інтересів полягає в тому, що вони є важливим регулятором життєдіяльності людини, і, крім того, знаходяться в тісному взаємозв`язку з іншими підсистемами, які здійснюють регуляцію творчої поведінки особистості. Тому формування в учнів глибоких і стійких інтересів до творчої діяльності є однією з основних передумов становлення творчої особистості при підготовці майбутніх фахівців будь-якого профілю, розвитку вербального, практичного та творчого інтелекту, запорука запобігання безробіття на ринку праці.

Отже, досягнення високих результатів у праці потребує від фахівця будь-якого профілю не лише загальної та професійної підготовки та здібностей, які відповідають особливостям професійної діяльності (І.А.Зязюн, В.О.Моляко та ін.), але й наявності інтересу та позитивного ставлення до неї, бачення і прийняття її особисісно-розвивального потенціалу (А.Г.Здравомислов, А.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.М.Мясіщев, В.В.Рибалка, К.К.Платонов, П.С.Перепелиця, та ін.).

За якими ж проявами можна судити про те, що індивід виявляє інтерес до творчої діяльності та позитивно ставиться до неї? Це, перш за все, допитливість, стійкий нахил до творчої діяльності, зацікавленість нею, читання відповідної літератури, систематичний перегляд телепередач, які присвячені даному питанню, прагнення пізнати і розібратися в різних видах творчої діяльності, ознайомитися з особливостями використання творчих прийомів і засобів при вирішенні нестандартних проблем тощо. Тобто, провідними структурними компонентами цього процесу є:

а) пізнавальна спрямованість, яка виражається в прагненні пізнати особливості творчої діяльності, проникнути в її сутність, пізнати основні творчі прийоми та методи вирішення складних нестандартних проблем тощо;

б) активно-вольові дії, які спрямовані на придбання знань, умінь та навичок в галузі творчої діяльності, досягнення позитивних результатів у творчих пошуках, в проблемних ситуаціях;

в) емоційна забарвленість (радість від досягнутої мети, задоволення наслідками своєї діяльності в обраному напрямку, придбаними знаннями, вміннями і навичками в галузі творчості) тощо.

Основними показниками, які свідчать про рівень сформованості в учнівської молоді інтересу до творчої діяльності, є: а) усвідомленість творчої діяльності. Під усвідомленістю ми розуміємо осмислення особистістю значущості творчої діяльності для майбутнього, наявність потягу займатися нею. Саме показник усвідомленості демонструє рівень «зрілості» ставлення особистості до творчої діяльності, детермінує поведінку суб’єкта, є мотиваційним ядром особистості; б) спрямованість інтересу до творчої діяльності; в) яскраво виражений потяг займатися творчою діяльністю (активно-вольові дії, спрямовані на досягнення мети, яка ставиться); г) емоційна захопленість у процесі творчого пошуку при вирішенні різних нестандартних ситуації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності
Отже, в Рівненській ЗОШ №3 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого — експериментальним шляхом перевірити ефективність педагогічних умов естетичного виховання підлітків в процесі навчальної діяльності. Реалізація програми дослідження передбачала рішення наступних завдань: обґрунтувати висуну ...

Поняття «неблагополучна сім’я»
Сім'я – динамічна мала група людей, котрі разом проживають, пов’язані родинними відносинами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю. В сучасній науці немає єдиного поняття сім' ...

Лінгвістичні особливості тексту
Головним завданням шкільного курсу мови є поліпшення мовної підготовки учнів, формування умінь продуктивної та творчої мовної діяльності. Формування мовленнєвих умінь, як і інші практичні навчальні завдання, вимагає міцної теоретичної бази. Нею повинні стати введені до шкільної програми найважливіш ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com