Методики дослідження психологічного стану учнів

Статті і корисна інформація » Методики дослідження психологічного стану учнів

Сторінка 1

Під час проведення методики «незакінчене речення» було виявлено, що загальний показник міжособистісного спілкування в групі знаходиться на посередньому рівні. Під час відповіді на перше питання 17 учнів проявили негативне відношення до свого класу (відповівши: мені погано або я хочу карантин, це психічна лікарня та ін.), проте майже половина досліджуваних учнів проявила позитивне ставлення до класу (наголосивши його своїми друзями та виказавши про колективну згуртованість класу).

Під час аналізу відповідей на друге питання найбільше відповідей отримав Гановський Василь, Чемерис Віктор, Махновський Роман, Близнюк, Чипоренко, Шимка, Плисюк та Соколовька (по одній відповіді). Інші учні або відмовилися відповідати, або наголосили на своїй участі у лідерстві, або наголосили на рівності класу. Це може свідчити про недосить високу згуртованість класного колективу та можливе існування в класному колективі мікрогруп, лідерами яких являються вищезгадані учні.

Під час аналізу відповідей на третє питання було виявлено, що більшість учнів позитивно відгукнулася про своїх однокласників, негативно та декілька учнів відповіли не віддаючи перевагу ні позитивним сторонам класу, ні негативним. Зокрема в позитивному відношенні були наголошені такі відповіді як повага до класу, дружність, доброта та чуйність, доброзичливість, у негативному плані – егоїстами, вони викликають роздратованість в деяких учнів, роздратованими, скупими та неврівноваженими. Це свідчить про дружність колективу в більшості його складу, хоча і з досить високим показником негативного ставлення до класу.

В четвертому питанні пролунали такі відповіді як неспівпадіння інтересів та поглядів, непорозуміння між учнями, поганий настрій, їхній настрій та інтелектуальні здібності, наявність конфліктних учнів в класі, наголошують на погані взаємовідносини в класному колективі, проявляють дитячі риси характеру, мають різні смаки, різні характери, відсутність спільної мови та спільних інтересів, не мають розуму та не поступаються один одному. Конфліктність у групі незначна так як більшість учнів розуміють причину конфліктів і (що було також виявлено за допомогою спостереження, під час проходження педагогічної практики) намагаються врегулювати їх мирним шляхом.

Під час обробки результатів відповіді на п’яте питання було відзначено більшість позитивних відповідей, негативних, інші учні відмовилися від певних коментарів або висловили нейтральний погляд. В позитивних відповідях було відмічено, що дівчата досліджуваного класу прикольні, гарні, добрі, людяні, стильні, добре ставляться, активні, цікаві, прекрасна половина класу, веселі. В негативних відповідях були такі як вони вже набридли, розбиті на мікрогрупи, не зовсім дружні, занадто великої думки про себе, злі, бісять своїм характером. За допомогою цього питання було виявлено, що відношення у класі до дівчат загалом позитивне, особливо з боку хлопців.

У відношенні до хлопців досліджуваного класу у шостому питанні було отримано такі відповіді позитивних 18, негативних 8, інші утрималися від відповіді або дали нейтральну відповідь. Позитивні – сміливі, дуже розумні, завжди захищають дівчат, прикольні, спортивні, дружні, виховані, веселі, класні, добрі, нормальні, цікаві, люблять дівчат, сильна половина класу, кмітливі, винахідливі, негативні – бабії, набридли за 8 років, не такі як хотілося, недружелюбні, чукчі, ні на кого не звертають увагу, інколи дратують. Відношення до хлопців у досліджуваному класі позитивне у більшості випадків.

Під час аналізу відповідей на питання № 7, що мене приваблює в школі було отримано частину відповідей яка підкреслює міжособистісні стосунки в групі, що не є характерним для даного питання, оскільки це питання входить до циклу ставлення до навчання та вчителів, це показує, що інтереси частини учнів не зовсім навчальні, що є не зовсім позитивною характеристикою даного вікового періоду. Інша частина учнів відповіла позитивно про навчальну діяльність та здобуття нових інтересів у сфері навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Економічне мислення як основний компонент економічного виховання
Зміни в життєдіяльності людини в умовах введення ринкових механізмів господарювання роблять актуальною проблему формування економічного мислення. Визначення шляхів та засобів здійснення цього процесу передусім вимагає ретельного дослідження сутності категорії "економічне мислення". Понятт ...

Досвід як філософська,соціальна, культурно-освітня категорія
Передача накопиченого досвіду властива людському суспільству. Досвід є одним з головних чинників подальшого розвитку суспільства. З цих тверджень випливає, що людина від народження не має готових форм поведінки. А це свідчить про те, що вона розвивається шляхом засвоєння досвіду, накопиченого попер ...

Нестандартні уроки на заняттях трудового навчання
Сучасний погляд на дидактичні основи уроку трудового навчання розкриває Олександр Коберник. Він дослідив питання, яке на перший погляд здається елементарним: звичайно, весь процес навчання спрямований на засвоєння школярами певного кола знань, умінь та навичок, тому навчальна мета і повинна визнача ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com