«Організація роботи «Професійної студії» в закладах нового типу з метоюформування професійної компетентності педагогічних працівників школи

Статті і корисна інформація » Організація роботи професійної та психологічної студії в закладах нового типу з метою формування професійної компетентності педагогічних працівників та соціальної компетентності школярів » «Організація роботи «Професійної студії» в закладах нового типу з метоюформування професійної компетентності педагогічних працівників школи

Сторінка 2

індивідуальний стиль діяльності.

Науковим обґрунтуванням методичної розробки слугують: основні положення досліджень, що розглядають технологію гуманізації педагогічного процесу в сучасній школі (В.Алфімов, Г.Балл, К. Гавриловець, В. Кабуш, В. Сухомлинський, Сущенко А.В.), наукові праці, в яких розкриті особливості гуманного педагогічного процесу (В. Білоусова, О. Бондаревська, І.Зязюн, А.Макаренко, Л. Фрідман, Н. Щуркова); концепція особистісно зорієнтованої освіти (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Т.Сущенко, І. Якиманська); концепція диференційованого навчання і виховання учнів (А. Фурман); концепція взаємозв'язку фізичного, інтелектуального і духовного розвитку особистості (Г. Песталоцці, П. Легафт, Е. Вільчковський, Н. Денисенко, Б. Шиян та ін.).

Гуманізація суспільного життя, освіти і педагогічної діяльності належить до визначальних цінностей і є умовою і результатом якісної шкільної освіти. За даними дослідження Сущенко А.В., показниками готовності педагогів до гуманізації педагогічної діяльності є: стійкість емоційного ставлення вчителя до гуманізації педагогічної діяльності; уміння передбачати наслідки своїх дій, їх доцільність; саногенне мислення; вміння володіти своїм настроєм, знімати зайве психічне напруження; емоційна стабільність, високий самоконтроль гуманної поведінки, доброта, щирість, самодостатність, цілеспрямованість, справедливість; здатність не насаджувати гуманні норми поведінки, а взаємно заряджати цим феноменом людяності й свідомості; вміння налагоджувати діалог з усіма гілками й ланками соціокультурної ситуації, що впливають на життєдіяльність сучасного учня, захистити його в умовах нестійкого, а іноді й жорстокого соціуму.

Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом. В основі методичних розробок лежить творче використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду відповідно до конкретних умов, а також комбінування та оптимальне сполучення відомих форм, методів і прийомів роботи, які дають позитивний результат.

План впровадження методичної розробки полягає у:

теоретичному аналізі літератури з обраної проблеми;

комплексній діагностиці стану психологічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу; Діагностика стану психологічного здоров`я (містить визначення рівня тривожності учнів, їх самооцінки, психологічного клімату).

узагальненні результатів діяльності та їх корекції.

Профілактика і корекція дезадаптації дітей.

Профілактика і усунення негативного впливу родинних стосунків дитини (превенція фізичного і психічного насильства).

Вивчення і поліпшення клімату в класних колективах.

Вияв обдарованих дітей, їх психологічний захист (профілактика комунікативних проблем і психічного перенавантаження).

Розвиток релаксаційної культури педагогів і дітей.

Психолого-педагогічні прийоми:

Шляхи розв’язання багатьох проблем педагогів і учнів лежать у площині взаємодії психолога з усіма суб’єктами педагогічного процесу.

врахування індивідуальних (інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і інших) особливостей дитини.

забезпечення такого підходу до освітнього процесу, що сприяє підтримці морально-психологічного клімату в класному колективі;

акцент ставиться не тільки на підході, що не шкодить дитині, але й на тому, щоб навчити дитину самостійно вирішувати життєві проблеми, захищати себе від стресів, навчити її засобам психологічного самозахисту.

Розкриваючи сутність принципу створення сприятливого виховного середовища стало необхідним звернення до конкретних засобів і прийомів гуманізації професійної діяльності педагога:

Прийоми позитивної взаємодії (Щуркова Н.Є.): порівняння того, що зроблено дитиною тільки з її діяльністю у минулому, а не з іншими дітьми («Вчора ви ., а сьогодня .»); позитивне підкріплення перед будь-яким оцінюванням; вияв позитивних мотивів дитячої діяльності (Ви хотіли ? Ви думали і сподівались ?); «Я-висловлювання» (за формулою: «Коли ти . (опис вчинку дитини), Я почуваю або думаю . (почуття і думки дорослого), тому що . (можливі наслідки поведінки дитини)»; педагогічна реакція на ускладнену поведінку школяра за схемою:

не дивуватися, показати, що ви вже зустрічалися з такою проблемою;

відверто висловити ваше розуміння мотивів, почуттів дитини;

допомогти зрозуміти наслідки поведінки;

надати можливість пояснити мотиви;

захистити дитину від негативного відношення з боку свідків того, що вчинила дитина, та від негативного самовідошення.

Використання ігрових методів навчання, які надають змогу дитині зняти напругу.

Оволодіння педагогів і школярів позитивним мисленням шляхом слідування таким рекомендаціям: не концентрувати увагу на негараздах, помилках, похмурому настрої, хворобах, а шукати гарне у житті; завести щоденник доброго і гарного (у писемній формі чи у формі розмови з самим собою, або з близькою людиною), де знайдуть місце добрі спогади про все добре, що людина знайшла сьогодні в людях, природі, у стосунках, висновки про те, чому навчили інші люди, помилки, книжки, кінофільми сьогодні; шукати добре, світле та веселе на кожному кроці, говорити про це з людьми, нести світло гарного настрою іншим; якщо доводиться зустрічатися з поганим у житті, то треба поміркувати, яким би хотілося все це бачити і що для цього можливо зробити (не одразу, а крок за кроком); робити позитивні висновки і плани з негативних явищ, з якими довелося зустрітися педагогові і дітям; організовувати кругові бесіди з дітьми з питання, що гарного в цій людині, і цій днині, і цьому вчинку, творі; проводити гру «Оптиміст-песиміст» (учасники якою висвітлюють дві протилежні точки зору на ту саму подію, явище); посміхатися; привчати дітей і себе бачити гарні боки особистості будь-якого темпераменту (лицарську натуру, сміливість, енергійність холериків; веселу вдачу, творчі нахили сангвініків; чуйність і надійність меланхоліків; поміркованість, старанність, вірність флегматиків).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Засоби навчання. Їх види та функції
Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Засоби навчання у навчальному процесі: слово вчителя — для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не ...

Технології комп’ютерного моделювання як різновид НІТ
Оскільки нові інформаційні технології навчання (НІТН) включають універсальні засоби опрацювання інформації, то відкриваються перспективи широкої диференціації навчання, розкриття творчого потенціалу, пізнавальних здібностей кожного окремого учасника навчального процесу. За рахунок наявності в склад ...

Погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на взаємозв'язок успішності у навчанні і самооцінки
Тривала неуспішність формує у школяра моральну й психологічну травму, породжує невпевненість у власних силах. В.І. Самохвалова виділяє три показники, на основі яких можуть бути розглянуті розбіжності у поведінці дітей одного віку й особливості їхньої успішності в навчанні: а) ставлення до навчання; ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com