«Організація роботи «Професійної студії» в закладах нового типу з метоюформування професійної компетентності педагогічних працівників школи

Статті і корисна інформація » Організація роботи професійної та психологічної студії в закладах нового типу з метою формування професійної компетентності педагогічних працівників та соціальної компетентності школярів » «Організація роботи «Професійної студії» в закладах нового типу з метоюформування професійної компетентності педагогічних працівників школи

Сторінка 2

індивідуальний стиль діяльності.

Науковим обґрунтуванням методичної розробки слугують: основні положення досліджень, що розглядають технологію гуманізації педагогічного процесу в сучасній школі (В.Алфімов, Г.Балл, К. Гавриловець, В. Кабуш, В. Сухомлинський, Сущенко А.В.), наукові праці, в яких розкриті особливості гуманного педагогічного процесу (В. Білоусова, О. Бондаревська, І.Зязюн, А.Макаренко, Л. Фрідман, Н. Щуркова); концепція особистісно зорієнтованої освіти (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Т.Сущенко, І. Якиманська); концепція диференційованого навчання і виховання учнів (А. Фурман); концепція взаємозв'язку фізичного, інтелектуального і духовного розвитку особистості (Г. Песталоцці, П. Легафт, Е. Вільчковський, Н. Денисенко, Б. Шиян та ін.).

Гуманізація суспільного життя, освіти і педагогічної діяльності належить до визначальних цінностей і є умовою і результатом якісної шкільної освіти. За даними дослідження Сущенко А.В., показниками готовності педагогів до гуманізації педагогічної діяльності є: стійкість емоційного ставлення вчителя до гуманізації педагогічної діяльності; уміння передбачати наслідки своїх дій, їх доцільність; саногенне мислення; вміння володіти своїм настроєм, знімати зайве психічне напруження; емоційна стабільність, високий самоконтроль гуманної поведінки, доброта, щирість, самодостатність, цілеспрямованість, справедливість; здатність не насаджувати гуманні норми поведінки, а взаємно заряджати цим феноменом людяності й свідомості; вміння налагоджувати діалог з усіма гілками й ланками соціокультурної ситуації, що впливають на життєдіяльність сучасного учня, захистити його в умовах нестійкого, а іноді й жорстокого соціуму.

Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом. В основі методичних розробок лежить творче використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду відповідно до конкретних умов, а також комбінування та оптимальне сполучення відомих форм, методів і прийомів роботи, які дають позитивний результат.

План впровадження методичної розробки полягає у:

теоретичному аналізі літератури з обраної проблеми;

комплексній діагностиці стану психологічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу; Діагностика стану психологічного здоров`я (містить визначення рівня тривожності учнів, їх самооцінки, психологічного клімату).

узагальненні результатів діяльності та їх корекції.

Профілактика і корекція дезадаптації дітей.

Профілактика і усунення негативного впливу родинних стосунків дитини (превенція фізичного і психічного насильства).

Вивчення і поліпшення клімату в класних колективах.

Вияв обдарованих дітей, їх психологічний захист (профілактика комунікативних проблем і психічного перенавантаження).

Розвиток релаксаційної культури педагогів і дітей.

Психолого-педагогічні прийоми:

Шляхи розв’язання багатьох проблем педагогів і учнів лежать у площині взаємодії психолога з усіма суб’єктами педагогічного процесу.

врахування індивідуальних (інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і інших) особливостей дитини.

забезпечення такого підходу до освітнього процесу, що сприяє підтримці морально-психологічного клімату в класному колективі;

акцент ставиться не тільки на підході, що не шкодить дитині, але й на тому, щоб навчити дитину самостійно вирішувати життєві проблеми, захищати себе від стресів, навчити її засобам психологічного самозахисту.

Розкриваючи сутність принципу створення сприятливого виховного середовища стало необхідним звернення до конкретних засобів і прийомів гуманізації професійної діяльності педагога:

Прийоми позитивної взаємодії (Щуркова Н.Є.): порівняння того, що зроблено дитиною тільки з її діяльністю у минулому, а не з іншими дітьми («Вчора ви ., а сьогодня .»); позитивне підкріплення перед будь-яким оцінюванням; вияв позитивних мотивів дитячої діяльності (Ви хотіли ? Ви думали і сподівались ?); «Я-висловлювання» (за формулою: «Коли ти . (опис вчинку дитини), Я почуваю або думаю . (почуття і думки дорослого), тому що . (можливі наслідки поведінки дитини)»; педагогічна реакція на ускладнену поведінку школяра за схемою:

не дивуватися, показати, що ви вже зустрічалися з такою проблемою;

відверто висловити ваше розуміння мотивів, почуттів дитини;

допомогти зрозуміти наслідки поведінки;

надати можливість пояснити мотиви;

захистити дитину від негативного відношення з боку свідків того, що вчинила дитина, та від негативного самовідошення.

Використання ігрових методів навчання, які надають змогу дитині зняти напругу.

Оволодіння педагогів і школярів позитивним мисленням шляхом слідування таким рекомендаціям: не концентрувати увагу на негараздах, помилках, похмурому настрої, хворобах, а шукати гарне у житті; завести щоденник доброго і гарного (у писемній формі чи у формі розмови з самим собою, або з близькою людиною), де знайдуть місце добрі спогади про все добре, що людина знайшла сьогодні в людях, природі, у стосунках, висновки про те, чому навчили інші люди, помилки, книжки, кінофільми сьогодні; шукати добре, світле та веселе на кожному кроці, говорити про це з людьми, нести світло гарного настрою іншим; якщо доводиться зустрічатися з поганим у житті, то треба поміркувати, яким би хотілося все це бачити і що для цього можливо зробити (не одразу, а крок за кроком); робити позитивні висновки і плани з негативних явищ, з якими довелося зустрітися педагогові і дітям; організовувати кругові бесіди з дітьми з питання, що гарного в цій людині, і цій днині, і цьому вчинку, творі; проводити гру «Оптиміст-песиміст» (учасники якою висвітлюють дві протилежні точки зору на ту саму подію, явище); посміхатися; привчати дітей і себе бачити гарні боки особистості будь-якого темпераменту (лицарську натуру, сміливість, енергійність холериків; веселу вдачу, творчі нахили сангвініків; чуйність і надійність меланхоліків; поміркованість, старанність, вірність флегматиків).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Системний підхід
Сучасна наука має тенденцію аналізу і дослідження не окремих сторін об’єкта навчання, а розгляд елементів об’єкта у зв’язку з їх місцем і роллю в цілісній системі. Поняття "система" походить від грецького - ціле. За визначенням філософського словника система - це об’єднання деякого розмаї ...

Структура педагогічної діяльності
На відміну від прийнятого в психології розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотиви, дії і результат, стосовно педагогічної діяльності переважає підхід виділення її компонентів як щодо самостійних функціональних видів діяльності педагога. Н.В. Кузьміна виділила в ...

Рекомендації щодо формування самооцінки учнів для вчителів та батьків
Оцінка своїх можливостей і перспектив спочатку складається на основі оцінок і ставлення батьків. Надалі дитина, сама того не усвідомлюючи. діє відповідно до батьківських прогнозів. Наприклад, твердження батька: "З тебе нічого путнього не вийде!" може запрограмувати дитину на поразку в жит ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com