Етапи навчання аудіювання

Сторінка 2

розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте − невербальна або вербальна як у процесі слухання, так i після нього;

розуміння зв’язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає антиципацію змісту повідомлення за його заголовком, придумування іншого заголовку чи вибір із запропонованих „готових” заголовків найбільш релевантного, вибір із даних після тексту речень, тих, які відповідають або не відповідають йoгo змісту i т. п.;

розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик: реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору i т. п.;

розуміння зв’язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою тексту множинного вибору, відповідей на запитання i тощо;

розуміння зв’язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв'язки в іноземній мові;

розуміння зв’язного тексту з наявними незнайомими елементами: здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв’язки;

розуміння зв’язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане i т. п.

Отже, в методичному плані навчання аудіювання − це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є складовими компонентами аудіювання. Ці дії розглядаються як проміжні цілі навчання аудіювання. Досягнення проміжних цілей відбувається поетапно. На кожному етапі формуються відповідні механізми аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів: 1) словоформи, вільного словосполучення, фрази; 2) понадфразової єдності; 3) цілого тексту. 3а допомогою цих дій розвивається механізм прогнозування, який відіграє дуже важливу роль у сприйманні мовлення на слух.

Усі ці дії формуються під час виконання цілісної системи вправ, яку буде розглянуто в наступному підрозділі.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Програма соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей
Беручи за основу отримані дані дослідження, нами була розроблена програма соціально - педагогічної підтримки дітей молодшої школи, де були підібрані тематичні ігри, бесіди, теоретичні та практичні вправи. Основою послугували праці щодо соціально-педагогічної підтримки сімей, які опинилися в складни ...

Психологічні особливості самоактуалізації педагога-дошкільника в професійній діяльності
Творче ставлення педагогів до своєї професійної діяльності передбачає включення в педагогічну творчість, у розвиваючу педагогічну взаємодію, яка має на меті розвиток творчих здібностей дітей та педагога. Орієнтація післядипломної освіти на розвиток творчого потенціалу педагога вимагає формування у ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com