Труднощі аудіювання

Сторінка 3

Заучування римівок, віршів, пісень розширює словниковий запас учнів. Вивчені таким чином слова та мовленнєві зразки діти легко впізнають при аудіюванні .

Структурні особливості тексту прийнято ділити на зовнішні (заголовки, малюнки), і внутрішньо-текстові (вступ, основна частина, закінчення). Основна задача заголовку − створити потрібну спрямованість думки, звернути увагу на основну частину тексту, полегшити прогнозування. Заголовки виконують чотири основних функції: номінативну, інформативну, рекламну і експресивно-апелятивну. Дві перші функції заголовку сприяють не лише розумінню змісту, але і запам’ятовуванню послідовності викладу матеріалу. Заголовки з номінативною функцією більш підходять для добре підготовленого класу.

Інформативний тип заголовку дозволить учням сконцентрувати увагу на деталях, що доповнюють основну думку. У всіх інших випадках ці заголовки не бажані, оскільки вони розкривають велику частину змісту, знижуючи тим самим інформативність тексту й інтерес до нього слухачів.

Найбільш складними для розуміння виступають заголовки з рекламною і експресивно-апелятивною функцією. В якості назв в них нерідко вживаються приказки, прислів’я, вигуки, крилаті вирази.

Відомо, що монологічні тексти сприймаються на слух легше ніж діалогічні, і, отже, перевагу потрібно віддавати монологічним текстам.

Як відомо, за умов природного спілкування розуміння того, що сприймається на слух, значно полегшується, якщо розповідь ведеться з місця подій, або, коли той, хто говорить, демонструє фотокартки, схеми, або карту. Отже, за навчальних умов нераціонально відмовлятись від зорової опори.

Тексти для аудіювання описового характеру, які є викладом ієрархічної ситуації, складні не для сприйняття, а для утримання їх у пам’яті, оскільки в них описується декілька предметів різного ступеня важливості, а також велика кількість деталей. За умови якщо текст включає власні назви, географічні назви, дати, то, знаючи, що вони можуть слугувати перешкодою для розуміння, потрібно повідомити їх дітям до прослуховування тексту.

Особливо складним для учнів є осмислення підтексту. Це викликано тим, що осмислення імпліцитних думок вимагає більш досконалих глибоких мислиннєвих і логічних дій. Це викликає необхідність більш чіткого вибору текстів .

На успішність аудіювання впливають умови сприймання: а) темп мовленнєвих повідомлень, б) кількість пред’явлень аудіотексту, в) обсяг тексту.

Умови пред’явлень тексту можуть ускладнювати або полегшувати розуміння. До них слід віднести швидкість, або темп мовлення. Той, хто слухає, не може змінити темп, він заданий тим, хто говорить. Щодо темпу мовлення при навчанні аудіювання на іноземній мові існують різні точки зору. Одні висловлюються за нормальний темп мови з самого початку (100-120 слів за хвилину), інші − за дещо уповільнений темп з поступовим доведенням його до нормального. При цьому темп уповільнюється за рахунок пауз поміж смисловими блоками.

Об’єктивно заданий темп мовленнєвого повідомлення визначає швидкість i точність розуміння на слух, а також ефективність запам’ятовування. Загальний темп мовлення складається з двох величин — кількості слів за хвилину та кількості мовленнєвих пауз. Різниця між мінімальним та максимальним темпом досить велика. Вона залежить від багатьох факторів: типу i виду тексту (монолог, діалог; опис, розповідь, повідомлення; прозовий чи віршований); важливості інформації (більш важлива інформація подається повільніше, менш важлива — швидше); специфіки лексико-граматичної системи конкретної мови (в англійській мові буква несе більшу кількість інформації, i слова в ній мають в середньому 4-5 букв, тоді як у німецькій − 6-17). Середній темп мовлення англійською i французькою мовою − 140-150 слів за хвилину, німецькою − 110-130 слів за хвилину.

Успішність розуміння також залежить від числа пред’явлень тексту: один, два або три рази. Адже аудіювання − це складне вміння сприймати мовлення на слух при одноразовому пред’явленні. Одноразовість пред’явлення пов’язана зі специфікою умов перебігу природного усномовленнєвого повідомлення: в реальній комунікації аудіювання проходить синхронно з говорінням. Мовленнєве повідомлення не повторюється. У шкільній аудиторії залежність розуміння від кількості пред’явлень досить відчутна, особливо на початковому ступені навчання. Проте, методично обґрунтована кількість пред’явлень ставиться в залежність від нормальної роботи з аудіотекстом. Так, у випадках запам’ятовування форми мовленнєвого повідомлення (його мовних засобів) доцільне кількаразове повторення одного i того ж аудіотексту. Якщо ж метою буде запам’ятовування смислової сторони тексту, то для повторного пред’явлення слід давати трансформовані варіанти тексту з мовними замінами i новими завданнями для сприймання. На уроках дворазове пред’явлення одного i того ж аудіотексту доцільне в таких випадках: при наявності певних труднощів (мова повідомлення складна, завищений обсяг інформації, відсутній досвід сприймання мовлення в заданих умовах) та у зв’язку із завданням переказати текст (повторному слуханню в цьому випадку передує контроль розуміння i формулювання нового комунікативного завдання, яке мобілізує увагу учнів). На старшому ступені навчання дворазове прослуховування може розглядатися як одна із мовленнєвих вправ для взаємозв’язаного навчання аудіювання i говоріння, або аудіювання і письма.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Характеристика порушень писемного мовлення у молодших школярів
Порушення мовлення у дітей різноманітні за своїми проявами. Одні недоліки торкаються лише вимови, інші стосуються процесу утворення фонем і виявляються не тільки в дефектах вимови, але й в складностях звукового аналізу. Вивчення ряду праць (Б.Г.Ананьєв, К.П.Беккер, М.Зеєман, А.Н.Корнєв, А.Р.Лурія, ...

Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Аналіз основних законодавчих документів про освіту в Україні
Акредитація – процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забе ...

Телефонне інтерв'ю
Телефонне інтерв'ю — одна з форм опосередкованого опитування, що набула особливо широкого поширення в 2000р. у великих містах Росії. Телефонне опитування — це специфічний синтез анкетування і інтерв'ювання, що використовується, як правило, в рамках одного міста або іншого населеного пункту. Переваг ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com