Труднощі аудіювання

Сторінка 2

Мовні труднощі аудіювання обумовлюються також комунікативною метою цієї діяльності, яка характеризується такими параметрами:

рівнем розуміння наявної в аудіотексті інформації (повне розуміння, розуміння важливих ідей, цілеспрямований вибір інформації);

видом аудіотексту (опис, розповідь, повідомлення, монолог, діалог);

тематикою, темою;

обсягом аудіотекстy (кількістю слів у ньому);

способом контролю, оцінювання (рідною мовою, іноземною мовою, відповіді на запитання, вибіркові відповіді, тести множинного вибору, узагальнюючі повідомлення, розповіді i т. п.).

Мовні труднощі аудіювання зумовлюються характером мовних засобів i структурно-композиційними характеристиками аудіотекстів. У галузі граматики ці труднощі пов’язані як із синтаксисом, так i з морфологією. Сприймаючи фразу, учень повинен розчленувати те, що сприймається на окремі елементи, встановити зв’язок між ними та їх роль у висловлюванні.

Труднощі аналітико-синтетичної діяльності, що лежать в основі сприймання, збільшуються пропорційно довжині мовного повідомлення. Оперативна пам’ять з труднощами утримує слова, реалії, і послідовність викладу матеріалу. Ряд граматичних труднощів пов’язаний з наявністю аналітичних форм, що не властиві українській мові. До складних явищ слід віднести граматичну омонімію, особливо у службових словах.

Що стосується лексичних труднощів, відомо, що вони виникають не тільки у зв’язку з кількісним збільшенням словникового матеріалу і його різноманітністю (характерної для старшого ступеню навчання), але і з вживанням слів у переносному значенні, наявність службових слів, що не несуть великого інформативного навантаження, використання аморфних, невмотивованих слів і фразеологічних зворотів.

Особливого розуміння в контексті вимагають багатозначні слова-пароніми (звучання яких відрізняється лише одним звуком), антоніми і синоніми. При сприйманні таких слів на слух необхідно утримувати в пам’яті весь контекст або ситуацію, інакше, замість правильного варіанту, чується те слово, що було засвоєне раніше і краще.

Слова, які є близькими за звучанням із словами рідної мови, але мають різні значення, також сприймаються з труднощами, хоча міжмовна інтерференція на лексичному рівні при сприйманні на слух проявляється значно менше, ніж у внутрішньому мовленні.

Фонетичні труднощі сприймання усного мовлення інколи вважаються основними, якщо не одиничними. Погано розвинений фонетичний слух, відсутність вимовних навичок, недостатня сформованість акустично-артикуляційних образів відволікає увагу слухача на мовну форму повідомлення, в результаті чого не розпізнаються слова і синтагми. Далі формуються та розвиваються навички розрізняти фонетичні варіанти слів за певними ознаками, навіть при деяких відхиленнях від норми.

Основними фонетичними труднощами аудіювання є труднощі, пов’язані з інтонацією, логічним наголосом i темпом мовлення. Емоційна інтонація не створює великих труднощів, тому що вона має близькі, а інколи аналогічні ознаки в усіх мовах. Складною для сприймання є логічна інтонація, яка членує фрази на закінчені смислові відрізки, служить для виділення основної думки i визначає комунікативний тип фрази.

Велике значення для адекватного розуміння має логічний наголос, оскільки він несе змістове навантаження, підкреслює і уточнює мовлення того, хто говорить. Значно полегшує вивчення іноземної мови використання транскрипцій, що сприяє, в свою чергу, кращому запам’ятовуванню.

Стосовно складності аудіотекстів велике значення для сприймання на слух має їх композиційно-змістова структура, спосіб викладення думок і міжфразові зв'язки. Особливо складним для сприймання на слух є діалогічне мовлення (у порівнянні з монологічним) через необхідність диференціювати мовленнєвих партнерів i додатково виконувати аналітико-синтетичні дії. Проте надавати перевагу аудіюванню однієї з форм мовлення недоцільно. Важливо вчити учнів сприймати обидві форми говоріння.

Ускладнює розуміння і недостатнє знання предмета мовлення. Такі труднощі відносять до труднощів екстралінгвістичного порядку. Необхідно спеціально підбирати аудіотексти, в яких передбачається знання учнями предмета мовлення в цілому і одночасно включаються елементи новизни. При цьому слід враховувати фактори, що полегшують аудіювання: ритміка, паузація, мелодика − складники інтонації, можливість зорового контакту із співрозмовником, використання позамовних засобів та опори на ситуацію.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Психологічна діагностика стресостійкості та комунікативної компетентності соціальних педагогів
Для визначення рівня стресостійкості та комунікативної компетентності нами було проведено комплекс методик. Велике значення для розвитку стійкості до стресів молодих людей має адаптація до певних умов середовища. Тому особливо важливою для молодої людини є здатність пристосовуватися до стресових си ...

Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів
Самостійність учнів у навчанні є найважливішою передумовою повноцінного оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Самостійність – це одна з властивостей особистості. Характеризується двома факторами по-перше, сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє особистість, по-друге, ставлен ...

Загальна характеристика системи освіти Херсонщини
Система освіти України охоплює дошкільні, шкільні, позашкільні, професійно-технічні, вищі заклади освіти, наукові, науково-методичні, методичні установи, науково-виробничі підприємства, державні та місцеві органи управління освітою, а також самоврядування в галузі освіти. Дошкільна освіта. на Херсо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com