Труднощі аудіювання

Сторінка 2

Мовні труднощі аудіювання обумовлюються також комунікативною метою цієї діяльності, яка характеризується такими параметрами:

рівнем розуміння наявної в аудіотексті інформації (повне розуміння, розуміння важливих ідей, цілеспрямований вибір інформації);

видом аудіотексту (опис, розповідь, повідомлення, монолог, діалог);

тематикою, темою;

обсягом аудіотекстy (кількістю слів у ньому);

способом контролю, оцінювання (рідною мовою, іноземною мовою, відповіді на запитання, вибіркові відповіді, тести множинного вибору, узагальнюючі повідомлення, розповіді i т. п.).

Мовні труднощі аудіювання зумовлюються характером мовних засобів i структурно-композиційними характеристиками аудіотекстів. У галузі граматики ці труднощі пов’язані як із синтаксисом, так i з морфологією. Сприймаючи фразу, учень повинен розчленувати те, що сприймається на окремі елементи, встановити зв’язок між ними та їх роль у висловлюванні.

Труднощі аналітико-синтетичної діяльності, що лежать в основі сприймання, збільшуються пропорційно довжині мовного повідомлення. Оперативна пам’ять з труднощами утримує слова, реалії, і послідовність викладу матеріалу. Ряд граматичних труднощів пов’язаний з наявністю аналітичних форм, що не властиві українській мові. До складних явищ слід віднести граматичну омонімію, особливо у службових словах.

Що стосується лексичних труднощів, відомо, що вони виникають не тільки у зв’язку з кількісним збільшенням словникового матеріалу і його різноманітністю (характерної для старшого ступеню навчання), але і з вживанням слів у переносному значенні, наявність службових слів, що не несуть великого інформативного навантаження, використання аморфних, невмотивованих слів і фразеологічних зворотів.

Особливого розуміння в контексті вимагають багатозначні слова-пароніми (звучання яких відрізняється лише одним звуком), антоніми і синоніми. При сприйманні таких слів на слух необхідно утримувати в пам’яті весь контекст або ситуацію, інакше, замість правильного варіанту, чується те слово, що було засвоєне раніше і краще.

Слова, які є близькими за звучанням із словами рідної мови, але мають різні значення, також сприймаються з труднощами, хоча міжмовна інтерференція на лексичному рівні при сприйманні на слух проявляється значно менше, ніж у внутрішньому мовленні.

Фонетичні труднощі сприймання усного мовлення інколи вважаються основними, якщо не одиничними. Погано розвинений фонетичний слух, відсутність вимовних навичок, недостатня сформованість акустично-артикуляційних образів відволікає увагу слухача на мовну форму повідомлення, в результаті чого не розпізнаються слова і синтагми. Далі формуються та розвиваються навички розрізняти фонетичні варіанти слів за певними ознаками, навіть при деяких відхиленнях від норми.

Основними фонетичними труднощами аудіювання є труднощі, пов’язані з інтонацією, логічним наголосом i темпом мовлення. Емоційна інтонація не створює великих труднощів, тому що вона має близькі, а інколи аналогічні ознаки в усіх мовах. Складною для сприймання є логічна інтонація, яка членує фрази на закінчені смислові відрізки, служить для виділення основної думки i визначає комунікативний тип фрази.

Велике значення для адекватного розуміння має логічний наголос, оскільки він несе змістове навантаження, підкреслює і уточнює мовлення того, хто говорить. Значно полегшує вивчення іноземної мови використання транскрипцій, що сприяє, в свою чергу, кращому запам’ятовуванню.

Стосовно складності аудіотекстів велике значення для сприймання на слух має їх композиційно-змістова структура, спосіб викладення думок і міжфразові зв'язки. Особливо складним для сприймання на слух є діалогічне мовлення (у порівнянні з монологічним) через необхідність диференціювати мовленнєвих партнерів i додатково виконувати аналітико-синтетичні дії. Проте надавати перевагу аудіюванню однієї з форм мовлення недоцільно. Важливо вчити учнів сприймати обидві форми говоріння.

Ускладнює розуміння і недостатнє знання предмета мовлення. Такі труднощі відносять до труднощів екстралінгвістичного порядку. Необхідно спеціально підбирати аудіотексти, в яких передбачається знання учнями предмета мовлення в цілому і одночасно включаються елементи новизни. При цьому слід враховувати фактори, що полегшують аудіювання: ритміка, паузація, мелодика − складники інтонації, можливість зорового контакту із співрозмовником, використання позамовних засобів та опори на ситуацію.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Форми і методи формування екологічних понять
У наш час будь-яка наука має свій понятійний апарат. Без системи понять розвитку науки не відбувалося б. Що ж таке поняття? З психологічної точки зору поняття - це результат узагальнення властивостей одиничних, конкретних предметів і явищ. Найабстрактніші поняття пов'язані з відчуттями, які виникаю ...

Соціальний педагог: особистість і професія
Соціальні педагоги проклали дорогу професії соціального працівника. І це є закономірним не лише тому, що базову основу професійної компетентності будь-якого фахівця з соціальних питань становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні характеристики, а тому, що початком цього слугували прогресив ...

Організаційно-методичні основи практичного навчання студентів у процесі вивчення дисципліни “Механізація тваринництва”
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти вивчають будову, робочий процес та проведення регулювань таких машин і обладнання: Обладнання для напування тварин і птиці – 1 година; Машини для обробки коренебульбоплодів – 3 години; Машини для подрібнення стеблових кормів – ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com