Труднощі аудіювання

Сторінка 1

Фактори і умови, в яких протікає спілкування, обумовлюють особливості усного мовлення на всіх рівнях і, відповідно, труднощі сприймання на слух. У процесі оволодіння аудіюванням на іноземній мові учні зустрічаються з труднощами лінгвістичного плану: фонетичними, лексичними, граматичними. Їм важко сприйняти на слух різницю між звуками в словах eat − it, lion − line, three − tree, work − walk, form − from.

Існують також і інші труднощі, пов’язані з розумінням самого тексту, його тематикою, змістом, структурою, формою викладу (монологічна, діалогічна форма). Труднощі під час аудіювання текстів також викликані тим, що останні базуються на тому ж принципі, що і тексти для читання, тобто на принципі адаптації і їх стислості. Якщо адаптація, безумовно, полегшує сприймання усномовної інформації, або викликає мовні труднощі, то зайве стислий текст, навпаки, ускладнює його осмислення. Вилучення з тексту надмірної інформації призводить, по-перше, до того, що в одиницю часу подається значно більше інформації. Внаслідок цього учень не справляється з її переробкою. По-друге, виключення з тексту семантичних повторів, пояснень, тематичних елементів призводить до труднощів в осмисленні деяких особливостей складних фраз і, як результат, до нерозуміння змісту і відмови від подальших зусиль.

Труднощі аудіювання, зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів, є суб’єктивними. Успішність подолання цих труднощів залежить від уміння слухача користуватися механізмом ймовірного прогнозування, переносити аудитивні навички та вміння рідної мови на іноземну. Значну роль відіграють такі індивідуальні особливості учня як кмітливість, уміння слухати і швидко реагувати на сигнали усної мовленнєвої комунікації (паузи, наголоси, риторичні запитання, фрази зв’язку), вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко розуміти тему повідомлення, співвідносити її з широким контекстом. Ці вміння розвиваються у процесі навчання багатьох предметів, у тому числі й іноземної мови. У процесі навчання аудіювання іншомовних повідомлень вирішальну роль відіграють такі індивідуально-психологічні особливості учнів, як рівень розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам’яті, механізму ймовірного прогнозування та рівня концентрації уваги. Увага виникає залежно від емоцій i розвивається за їх рахунок, проте у людини емоції завжди проявляються в сукупності з вольовими процесами. Успішність аудіювання залежить від потреби учнів дізнатись щось нове, від наявності інтересу до теми повідомлення, від усвідомлення об'єктивної потреби вчитися, тобто від спрямованості на пізнавальну діяльність i мотивацію цієї діяльності. Проте ця спрямованість може зумовити як позитивний, так i негативний результат аудіювання. В залежності від індивідуально-психологічних особливостей слухача у сприйманні інформації, її ідентифікації, групуванні i диференціації вона може зробити сприйняття точнішим i глибшим або, навпаки, помилковим, якщо слухач під впливом очікуваного приписує явищам, що сприймаються, неіснуючі ознаки.

Обсяг мовних i позамовних знань суттєво впливає на ступінь розуміння аудіотексту. Для розуміння змісту почутого необхідні не тільки лінгвістичні, а й екстралінгвістичні знання та acoцiaції, а також врахування різноманітних факторів мовленнєвої ситуації. Наявність екстралінгвістичних знань та уявлень, властивих слухачу (його так званий тезаурус), впливає на процес інтерпретації тексту як на рівні значення, так i на piвні смислу. Неадекватність розуміння сприйнятої інформації, а також відмінності в осмисленні одного i того ж повідомлення різними слухачами зумовлюються нетотожністю тезауpyciв автора тексту i слухачів та неоднорідністю їх досвіду. Такі розбіжності особливо відчутні за умови недостатнього запасу „фонових” знань, пов'язаних з особливостями соціально-історичного досвіду народу, культури i традицій країн, мова яких вивчається, країнознавчих реалій. Все це зумовлює необхідність збагачення i формування тезаурусу учнів.

Мовні труднощі аудіювання є об’єктивними труднощами. У процесі навчання аудіювання вони визначаються такими об'єктивними параметрами:

обсягом наявних продуктивних знань, що мають принципове значення для рецептивної мовленнєвої діяльності;

обсягом наявних акустичних рецептивних іншомовних знань;

діапазоном розуміння різних фонетичних реалізацій.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Молодший шкільний вік: індивідуальність та її розвиток
Навчальна діяльність дитини розвивається так само поступово, через досвід входження в неї, як і всі попередні діяльності. Навчальна діяльність являє собою діяльність, спрямовану на самого учня. Дитина вчиться не тільки знанням, але й тому, як засвоїти ці знання. Навчальна діяльність, як і всяка дія ...

Вікова характеристика розвитку фізичних здібностей у старшокурсників
На всіх етапах індивідуального розвитку людини м’язова діяльність значною мірою впливає на процес її фізичного розвитку. Фізичні вправи , які використовуються з цією метою, були емпірично відібрані протягом багатьох століть. Вони представляють собою довільні рухи, в основі яких лежать рефлекторні м ...

Основні вимоги до уроку
До уроку ставляться такі вимоги. Чіткість дидактичної мети. Виділяють три основні ознаки дидактичної мети: загальноосвітня, виховна і розвивальна. Навчальна (загальноосвітня) мета передбачає конкретизацію того розділу навчальної програми, у якому йдеться про те, що учень повинен знати і що — вміти. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com