Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Статті і корисна інформація » Методика навчання аудіювання на початковому ступені ЗОШ » Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Сторінка 4

Незнайомі мовні елементи, які містять ключову інформацію, ускладнюють розуміння тексту. Слухач повинен вчитися ігнорувати такі одиниці, якщо вони несуттєві, і сконцентрувати увагу на інформації, яка піддається розкриттю. Точно визначити в тексті обсяг незнайомих мовних елементів досить складно, оскільки учні, навіть навчаючись разом, мають різні індивідуальні можливості. При відсутності опор на ситуацію можна допустити не більше 2% незнайомої лексики (кількість слів у кожному реченні не повинна перевищувати десяти, щоб не перевантажувати короткочасну пам'ять).

При аудіюванні такі зорові опори, як жести, міміка, кінесика та інші підкріплюють слухові відчуття, полегшують внутрішнє промовляння і розуміння повідомлення. Внутрішнє промовляння відіграє значну роль у розумінні почутого. Навіть за ускладнених умов (маються на увазі експерименти із застосуванням внутрішніх перешкод) воно дає можливість сприймати мовленнєві повідомлення, прогнозувати і узагальнювати їх .

При аудіюванні фраза виступає однією з основних одиниць сприймання для розпізнавання інформативних ознак. Однією з таких інформативних ознак є інтонація, оскільки вона виступає в ролі „якості сприймання”, завдяки якій аудитор може сегментувати мовлення, розуміти зв'язки між частинами і розкривати зміст повідомлення.

Аудіювання є процесом пошуку та вибору інформативних ознак, що залежить від наявності у слухача асоціативних зв’язків, встановлених в результаті мовного досвіду. Деякі з цих зв’язків міцно закріпились і їх поява має велику ймовірність. Разом з тим відбувається „гальмування” появи неіснуючих ознак, тобто зв'язків, які не відносяться до контексту. При сприйманні рідної мови вибірковість зв'язків здійснюється досить легко. Щодо іноземної мови, слухач повинен оперувати не лише активним словником (обсяг якого в учнів середньої школи невеликий), а й пасивним, набутим, в основному у процесі навчання.

Пасивний і потенційний словники актуалізуються слухачем суб’єктивно, в залежності від теми, умов сприймання, від співвідношення між відомими і невідомими лексемами, від уміння користуватися миттєвим вибором рішення з цілого ряду ймовірних гіпотез.

Прогнозування на рівні тексту пов’язане з додатковими труднощами. Навіть досвідчений слухач не завжди здатен утримувати всю інформацію, поєднувати різні факти в загальний контекст, розуміти мотиви і скритий зміст повідомлення. Для цього необхідні спрямованість уваги, інтерес до теми повідомлення, певна швидкість мисленнєвої переробки інформації.

Аудіювання мовних повідомлень пов’язане з діяльністю пам'яті (оперативної і довготривалої) . Оперативна пам’ять забезпечує утримання інформації на всіх фазах процесу сприймання, аж до її обробки та переносу частини інформації в довготривалу пам’ять. Остання зберігає слухо-артикуляційні образи слів, словосполучень і синтаксичних конструкцій, правил і схем їх з’єднання. Завдяки цьому відбувається розуміння фразової структури і комунікативного типу припущення. Оперативна пам’ять необхідна також для порівняння сприйнятої інформації з тією, яка постійно надходить з деякими інтервалами.

Для того, щоб мовне повідомлення було правильно сприйнятим, слухач повинен утримувати в оперативній пам’яті почуті слова і фрази, пов'язувати те, що чується в даний конкретний момент з тим, що чув раніше, переводити послідовний ряд отриманих сигналів в одномоментний. Ці функції виконує оперативна пам’ять, яка відрізняється низькою точністю і слабкою стійкістю до перешкод.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Зміст та організація експериментального дослідження та перевірка його ефективності
Дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На першому етапі (2006/2007 навчальний рік) була визначена проблема дослідження, вивчалась педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів у сфері навчання дітей усному пер ...

Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнів
В сучасній педагогіці виникло таке поняття, як „духовний потенціал особистості”. Це поняття необхідно розуміти , як здатність інтегрувати дії, спрямовані на внесення гармонійної впорядкованості в оточуючий світ. Духовність - це індивідуальний прояв двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби піз ...

Обернені тригонометричні функції
Функції, обернені функціям на відповідних інтервалах, називаються оберненими тригонометричними. Вони позначаються Тригонометричні функції не є монотонними у всій області їх визначення. Тому для утворення обернених функцій виділяють інтервали монотонності. а) Функція та її графік Функція на відрізку ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com