Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Статті і корисна інформація » Методика навчання аудіювання на початковому ступені ЗОШ » Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Сторінка 4

Незнайомі мовні елементи, які містять ключову інформацію, ускладнюють розуміння тексту. Слухач повинен вчитися ігнорувати такі одиниці, якщо вони несуттєві, і сконцентрувати увагу на інформації, яка піддається розкриттю. Точно визначити в тексті обсяг незнайомих мовних елементів досить складно, оскільки учні, навіть навчаючись разом, мають різні індивідуальні можливості. При відсутності опор на ситуацію можна допустити не більше 2% незнайомої лексики (кількість слів у кожному реченні не повинна перевищувати десяти, щоб не перевантажувати короткочасну пам'ять).

При аудіюванні такі зорові опори, як жести, міміка, кінесика та інші підкріплюють слухові відчуття, полегшують внутрішнє промовляння і розуміння повідомлення. Внутрішнє промовляння відіграє значну роль у розумінні почутого. Навіть за ускладнених умов (маються на увазі експерименти із застосуванням внутрішніх перешкод) воно дає можливість сприймати мовленнєві повідомлення, прогнозувати і узагальнювати їх .

При аудіюванні фраза виступає однією з основних одиниць сприймання для розпізнавання інформативних ознак. Однією з таких інформативних ознак є інтонація, оскільки вона виступає в ролі „якості сприймання”, завдяки якій аудитор може сегментувати мовлення, розуміти зв'язки між частинами і розкривати зміст повідомлення.

Аудіювання є процесом пошуку та вибору інформативних ознак, що залежить від наявності у слухача асоціативних зв’язків, встановлених в результаті мовного досвіду. Деякі з цих зв’язків міцно закріпились і їх поява має велику ймовірність. Разом з тим відбувається „гальмування” появи неіснуючих ознак, тобто зв'язків, які не відносяться до контексту. При сприйманні рідної мови вибірковість зв'язків здійснюється досить легко. Щодо іноземної мови, слухач повинен оперувати не лише активним словником (обсяг якого в учнів середньої школи невеликий), а й пасивним, набутим, в основному у процесі навчання.

Пасивний і потенційний словники актуалізуються слухачем суб’єктивно, в залежності від теми, умов сприймання, від співвідношення між відомими і невідомими лексемами, від уміння користуватися миттєвим вибором рішення з цілого ряду ймовірних гіпотез.

Прогнозування на рівні тексту пов’язане з додатковими труднощами. Навіть досвідчений слухач не завжди здатен утримувати всю інформацію, поєднувати різні факти в загальний контекст, розуміти мотиви і скритий зміст повідомлення. Для цього необхідні спрямованість уваги, інтерес до теми повідомлення, певна швидкість мисленнєвої переробки інформації.

Аудіювання мовних повідомлень пов’язане з діяльністю пам'яті (оперативної і довготривалої) . Оперативна пам’ять забезпечує утримання інформації на всіх фазах процесу сприймання, аж до її обробки та переносу частини інформації в довготривалу пам’ять. Остання зберігає слухо-артикуляційні образи слів, словосполучень і синтаксичних конструкцій, правил і схем їх з’єднання. Завдяки цьому відбувається розуміння фразової структури і комунікативного типу припущення. Оперативна пам’ять необхідна також для порівняння сприйнятої інформації з тією, яка постійно надходить з деякими інтервалами.

Для того, щоб мовне повідомлення було правильно сприйнятим, слухач повинен утримувати в оперативній пам’яті почуті слова і фрази, пов'язувати те, що чується в даний конкретний момент з тим, що чув раніше, переводити послідовний ряд отриманих сигналів в одномоментний. Ці функції виконує оперативна пам’ять, яка відрізняється низькою точністю і слабкою стійкістю до перешкод.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку
У дітей молодшого шкільного віку, так само як і в дітей дошкільного віку розвивається абстрактне мислення, здатність до спілкування, діти молодшого шкільного віку також шукають відповіді на питання: «Навіщо люди живуть», «Звідки все з’явилось», але вже не так інтенсивно. У більшості дітей молодшого ...

Поняття про екологічне виховання, його принципи та завдання
Екологічна свідомість та культура є необхідними умовами для подолання глобальної екологічної кризи і відвернення глобальної екологічної катастрофи, яка загрожує підривом самих основ біологічного існування людини. Виникнення екосвідомості та екокультури є реакцією на виклик сучасної ситуації в систе ...

Корекційна програма розвитку самооцінки учнів
Для здійснення корекції розвитку (формування) самооцінки учнів ми пропонуємо ряд занять описаних далі. Заняття № 1. "Знайомство" Мета: Встановлення контакту з учасниками. Створення довірчої атмосфери. Досягнення взаєморозуміння в цілях роботи програми № t Етап Вміст Завдання Матеріал Прим ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com