Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Статті і корисна інформація » Методика навчання аудіювання на початковому ступені ЗОШ » Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

Сторінка 3

З метою наближення умов формування аудитивних навичок до природних можна використовувати відеозаписи мультфільмів та дитячих фільмів-казок. Т.К. Полонська пропонує використовувати для аудіювання фабульні тексти (казки), які подобаються дітям. Такі фабульні тексти повинні характеризуватися невеликими розмірами, стійкістю сюжету, простотою. Їх бажано супроводжувати яскравими ілюстраціями. В ілюстраціях до фабульних текстів співвідношення зорового і звукового рядів має бути приблизно однаковим. Поряд з перекладом ілюстрації є важливим засобом семантизації.

Перед початком навчання аудіювання необхідно продумати послідовність його реалізації. Педагог повинен: 1. Підібрати матеріал для аудіювання. 2. Вибрати форму подачі відібраного матеріалу. 3. Відібрати опори для полегшення процесу сприймання (наочність, міміка, жести, інтонація). 4. Визначити кількість пред'явлень матеріалу. 5. Обрати форму контролю.

Аудіювання має на меті активізувати перцептивні органи чуття і моторні функції. У взаємодії із соціальним середовищем і в залежності від нього людина набуває перцептивних і моторних здібностей, які сприяють її розумовому розвитку. Для аудіювання, передусім, важливу роль відіграють сприймання акустичних сигналів і їх асоціації з експериментальними даними.

Біологічні передумови й соціальне оточення одночасно забезпечують розвиток загальних інтелектуальних передумов. Так, аудіювання сприяє:

узагальненню досвіду і накопиченню того, що є загально визнаним та осмисленим;

розширенню досвіду згідно із соціальними нормами;

здатності засвоювати або частково передбачати значення невідомих, або акустично неточних, недоступних для розуміння мовних одиниць на основі мовних та фонових знань, а також антиципації, і частково передбачати наступну інформацію;

здатності вибирати інформацію з акустично сприйнятого ряду, класифікувати її, ієрархічно упорядковувати та накопичувати;

здатності сприймати та оцінювати суттєву інформацію для виконання певного завдання або для особистих потреб.

Необхідною мотивацією розуміння акустичного сприймання інформації є фонові знання слухача − сума всього досвіду про об'єктивні реалії, включаючи абстракції, що засновуються в ній. Чим краще учні володіють темою, що знаходиться в центрі слухового сприйняття, тим більша ймовірність і гарантії розуміння обставин, які містяться в аудіотексті.

Фактичні знання, включаючи знання правил соціального спілкування, утворюються в тісній взаємодії з формуванням і застосуванням мовних знань та мовленнєвих умінь, перш за все рідної мови.

Знання рідної мови включає також знання мовних закономірностей і відношень. До них належать синтагматичні єдності, парадигматичні лексичні поля, причинні, локальні, тимчасові й інші відношення, засоби вираження модальності або виду. Знання цих мовних правил і залежностей підтримує розуміння мовних відношень у тексті. За умов іншомовного спілкування розуміння змісту, що вимагається від слухача, визначається іншомовними вміннями, обсягом і міцністю мовних знань, їх мобільністю, готовністю впізнавати в різноманітних звукових реалізаціях інваріантні ознаки, сприймати синтагматичні залежності .

Слухання, як будь-яка дія, визначається різними мотивами. До них відноситься інтерес, рівень і спрямованість уваги, впевненість в особистій та суспільній цінності інформації або іншомовної діяльності. Процес слухання обумовлюється також зовнішніми факторами: мовною та змістовою структурою аудіотексту, особливостями мовної реалізації, різними ситуативними факторами.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Форми виховної роботи
З метою висвітлення величі вкладу праці вчених у розвиток математики, вироблення стійкого інтересу до вивчення математики, підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, формування математичної культури учнів, надання можливості учням 10— 11 класів знайти собі взірець для наслідування, ...

Основні напрямки формування стресостійкості у майбутніх соціальних педагогів
Розв’язання різноманітних соціально-педагогічних завдань, спрямованих на забезпечення умов формування всебічно розвиненої, інтелігентної, духовно багатої, внутрішньо вільної та відповідальної особистості ускладнюється сьогодні загостренням суперечностей, які супроводжують перехідні періоди розвитку ...

Використання музично-ритмічних рухів на уроках музики в школі
Добре розвинута моторика дитини сприяє знайомству її з навколишнім світом і позитивно впливає на розумовий розвиток. Виконання і вдале завершення нового, складнішого руху сприяє формуванню позитивних рис характеру учня: уваги, наполегливості, сміливості. Про роль моторики в розвитку музичних здібно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com