Психологічні особливості молодших школярів

Сторінка 2

З вищезазначеного випливає, що за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової та пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам’ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, мовленнєві кліше, фрази, віршики, пісеньки, а й мікротексти та мікродіалоги.

Не менш важливу роль у навчанні іноземної мови відіграє увага. Основним видом діяльності дітей після 7 років є навчання у школі, яке значно впливає на увагу учнів. У молодшому шкільному віці в учнів цілеспрямована увага ще не розвинена. Дітей приваблює все нове, яскраве, незвичайне, тобто їхня увага носить мимовільний характер. У цьому віці учні легше та швидше звертають увагу на те, що характеризує зовнішні властивості предмета (колір, величина, форма). Діти частіше помічають у предметі те, що характеризує його з точки зору призначення, використання (наприклад: м'ячем грають, ручкою пишуть).

Увага учнів молодшого шкільного віку характеризується вузьким обсягом. Учні початкової школи не можуть одночасно розглядати малюнок і слухати вчителя. Кожного разу вони концентрують увагу на якомусь одному змістові своєї діяльності. Це пов’язано з особливостями вищої нервової системи учнів молодшого шкільного віку.

Вузький обсяг уваги пояснює відсутність уміння розподіляти її протягом довгого періоду: дивитися на дошку, слухати вчителя. Увага учнів часто переходить з одного предмета на інший, ніде не затримується надовго. Причиною нестійкої уваги найчастіше є недостатня розумова активність. Ось чому головним завданням учителя є зацікавити учнів, залучити їх до активної діяльності. Якщо ж діти ведуть активне спостереження, то їх увага має підтримку. Крім розумової активності, увага також підтримується мисленням. Якщо активне думання відсутнє, то не може бути й мови про стійкість уваги дітей, скільки б разів учитель не звертався до них з проханням бути уважними.

Експериментальне навчання у молодших класах ленінградських шкіл та досліди М.Н. Волокіної та Н.Ф. Добриніної продемонстрували, що навіть діти 1-го класу здатні на стійку увагу протягом уроку. Це можливо лише за певних сприятливих умов: цікавої теми уроку, доступності інформації, опори на активну розумову діяльність, різноманітних видів роботи, а також включення всіх учнів у роботу на уроці. Основою стійкої уваги є розумова активність, підтримана практичною діяльністю. Отже, учителю при навчанні аудіювання необхідно вдаватися до різноманітних форм та прийомів роботи, які б допомагали утримувати та розвивати увагу дітей. Слід так організувати слухання дітей, щоб цей процес із пасивного перетворився на активний, інтерактивний, тобто залучати дітей до повторення певних слів, мовленнєвих кліше, цілих фраз, до розмірковування та виконання певних дій, до підказок учителю, що може відбуватися далі і т.п.

Важливим аспектом ефективності навчання іноземної мови дітей молодшого шкільного віку є мислення. Воно у дітей 6-10 років має наочно-дійовий характер. Учень мислить, сприймаючи предмети і виконуючи дії з ними. Умовиводи дітей цього віку ґрунтуються переважно на безпосередніх спостереженнях. Діти не можуть уявити наочно колір, розміри та інші ознаки предметів, які повинні стати об’єктом їхньої думки. Ще К.Д. Ушинський писав, що „дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі, і той даремно й шкідливо силував би дитячу природу, хто хотів би примусити її мислити інакше”. Отже, мислення учнів цього віку характеризується як конкретне, таке, що спирається на наочні образи й уявлення. Абстрактні пояснення того чи іншого предмету для них не доступні. Для розуміння завжди потрібен реальний предмет чи його зображення.

Мислення молодших школярів розвивається від наочно-дійового до абстрактного у процесі навчальної діяльності. Діти цього віку часто сприймають предмети і ситуацію однобічно, на основі якоїсь однієї, часто незначної ознаки. Їхні умовиводи можуть ґрунтуватися не на логічних аргументах, а на основі прямого перенесення цієї ознаки на інші подібні явища чи предмети. Тому необхідно розвивати мислення учнів і постійно керувати їхньою розумовою діяльністю.

Навчаючи учнів молодшого шкільного віку іноземної мови, слід враховувати наочно-дійовий характер їх мислення, пов'язувати засвоєння мовного матеріалу з конкретними предметами та конкретними ситуаціями мовлення; обмежити використання рідної мови, оскільки у цьому віці легше формувати вміння учнів безпосередньо висловлювати думки іноземною мовою і розвивати мислення, навчаючи учнів робити правильні умовиводи, знаходити причинно-наслідкові зв’язки.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Роль меценатства у збереженні культурної спадщини
У сучасному світі такі явища як «благодійність» та «меценатство» трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається ...

Вікові особливості в сприйнятті вербальних у невербальних компонентів у спілкуванні
Соціально-перцептивні здатності, у структуру яких входить і здатність до психологічної інтерпретації невербального поводження, є однієї з основних складових усієї відбивно-поведінкової взаємодії людини з людиною, групою людей. Невербальна передача інформації з'являється в житті людини раніше, ніж в ...

Розвиток творчої особистості в позашкільній освіті
Діяльність Ровеньківського ЦНТТУМ має яскраво виражену специфіку формування творчої особистості вихованців. Це пов’язано з добровільністю вибору занять, свободою спілкування як з однолітками, так і з педагогами, диференціацією за інтересами, а також методичною спрямованістю педагогів-позашкільників ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com