Психологічні особливості молодших школярів

Сторінка 1

Запровадження іноземної мови в початковій школі потребує більш детального вивчення ефективності процесу раннього шкільного навчання цього предмета і можливостей його реалізації.

Як відомо, сучасні нормативні документи орієнтують учителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому ступені (відтепер це 2-4 класи загальноосвітньої школи) мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку у курсі вивчення іноземної мови в середній школі, іншими словами, саме навчання іноземної мови на початковому ступені забезпечує фундамент для подальшого поглибленого або спеціалізованого навчання іноземної мови, а також створює сприятливу базу для оволодіння другою або навіть третьою іноземною мовою.

Багато факторів впливає на ступінь оволодіння учнями іноземною мовою та ефективність організації навчального процесу. Одним з перших факторів висувається необхідність вивчення психологічних особливостей дітей раннього шкільного віку. Методика навчання іноземної мови головною мірою має базуватися на них.

Як зазначають Дж. Брунер, Л.С.Виготський, Д.Б. Ельконін, В. Пенфілд, Ж.Піаже, Л.С. Рубінштейн та інші, дитина засвоює іноземну мову легше, ніж доросла людина. Так, за В. Пенфілдом і Ж. Піаже, розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови безпосередньо пов'язаний з чинниками фізіологічного порядку. Він припадає на період від 4-х до 10-ти років, за даними інших учених – від 5-ти до 9-ти років. На цей період уже визначилась функціональна локалізація мозку, насамперед, локалізація мовних функцій як у лівій, так і частково у правій півкулі. Саме у цей час помітне найінтенсивніше збільшення мозку – до 95% усієї маси мозку дорослої людини. Дитина засвоїла рідну мову, але її мозок ще досить пластичний для створення нових зв'язків. Така оптимальність нейронної бази забезпечує високу сензитивність молодших школярів: сенсорну чутливість до явищ мовного характеру взагалі й артикуляційну гнучкість, зокрема. Точність наслідування, як зазначають І.О. Зимня, С.В. Роман та О.О. Коломінова, цілком захоплює дитину, приносить їй насолоду, викликає приємні емоції, чого не можна вже сказати про підлітків.

На думку фізіологів, мозок дитини здатний „дивуватися”, зустрічаючись із новизною. Внаслідок цього активізується велика кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками мозку, збільшується обсяг пізнавальної корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем.

Слід зазначити, що молодші школярі мають потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Пам'ять є основним компонентом пізнавальної діяльності дитини. Вивчаючи пам'ять школяра, слід враховувати типи, види, сам матеріал, характер запам'ятовування з огляду на відповідну мету. Як доведено дослідженнями В.П. Зінченка та О.М. Леонтьєва, запам’ятовування є наслідком діяльності і залежить від спрямування цієї діяльності, активності процесів мислення і від вікових особливостей тих, хто навчається.

Дослідження психологів доводять, що існують певні відносини між пам’яттю, швидкістю та стійкістю запам'ятовування та їх змінами на різних вікових ступенях розвитку дітей. П.П. Блонський вважає, що розвиток пам’яті у дітей відбувається нерівномірно. Словесна пам'ять у дитини починає функціонувати після 2-х років і досягає найбільшого розквіту у 7-8-річному віці.

У молодшому шкільному віці пам'ять дуже вибіркова. Зазвичай діти краще запам’ятовують той матеріал, який дається їм конкретно, наочно, оскільки продуктивність мимовільного запам'ятовування у них вища за довільне запам’ятовування. З 4 класу, починає переважати довільне запам’ятовування. Відомо, що практичне оволодіння навичками і вміннями усного мовлення ґрунтується в основному на мимовільному запам’ятовуванні, продуктивність якого залежить від інтересу, який учні виявляють до того чи іншого виду мовленнєвої діяльності, від тих емоцій, які супроводжують сприймання матеріалу. Отже, навчаючи аудіювання, учитель повинен використовувати різноманітну наочність, яка б допомагала дітям не тільки краще зрозуміти те, про що говориться, а й тренувати запам’ятовування.

Відомо, що у комунікативно-ігровій методиці раннього навчання іноземної мови яскрава наочність, ритм та рима, ефективні види мнемотехніки використовуються цілеспрямовано як психологічні опори для пам’яті і мають підсилюючий ефект для запам'ятовування, що необхідно обов’язково враховувати при навчанні. Це, зазвичай, активізує позитивні емоції і підвищує працездатність. Активна діяльність значно підвищує рівень запам’ятовування . Як правило, діти краще запам'ятовують зв'язні тексти, ніж ізольовані слова. Таким чином, учителю бажано якомога більше використовувати римованого матеріалу та казок як психологічної опори для розширення дитячого обсягу пам’яті і можливостей кращого запам’ятовування виучуваного матеріалу.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Методологічною зас ...

Загальна характеристика учбової дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка»
Навчальна дисципліна «Інформатика і комп'ютерна техніка» є нормативною і входить до циклу професійної та практичної підготовки бакалавра у ВНЗ України. Головна мета навчання студентів дисципліни – забезпечити знання теоретичних та практичних засад у галузі обробки інформації та вміння використовува ...

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, р ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com