2. Аналіз наукового фонду та педагогічного досвіду з означеної проблеми дав підстави нам стверджувати, що фізкультурно-оздоровча робота – один із напрямків упровадження фізичної культури в навчально-виховній сфері, яка спрямована на підтримання і зміцнення здоров’я та здійснюється в поєднанні з фізичним вихованням дітей та молоді з урахуванням стану їх здоров’я, рівня фізичного та психічного розвитку.
3. Систему фізкультурно-оздоровчої роботи слід розглядати в якості підсистеми фізичного виховання молодших школярів, ознаками якої виступали:
– структурність;
– ієрархічність;
– інтегративність;
– цілісність;
– оптимальність.
Організаційний компонент цієї системи згідно наказу Міністерства освіти («Система організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільний, загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних освітніх закладах») визначається обов’язковими фізкультурно-оздоровчими заходами: уроки фізичної культури, фізкультхвилинки і фізкультпаузи під час навчального процесу, «години фізичної культури» в групах продовженого дня; «дні здоров’я» і фізичної культури.
Враховуючи особливості фізичного розвитку учнів початкових класів систему фізкультурно-оздоровчої роботи доповнено: уроками у природному середовищі; гімнастикою до уроків; туристично-краєзнавчим гуртком.
4. Поглиблене вивчення краєзнавчого астекту організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами показало, що його реалізація виступає важливою ланкою системи фізичного виховання. Використання краєзнавчого матеріалу у фізкультурно-оздоровчій роботі сприяло поглибленню знань учнів, поширенню їх загального кругозору, вихованню патріотичних почуттів, сприяло оздоровленню учнів, в цілому фізичному розвитку.
5. У дослідженні визначено, що педагогічними умовами, які забезпечують ефективність розробленої системи фізкультурно-оздоровчих заходів є:
– посилення краєзнавчого компоненту фізичного виховання та використання засобів етнопедагогіки;
– систематичність, послідовність фізкультурно-оздоровчої роботи;
– врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;
– включення учнів у різноманітні види діяльності;
– створення емоційно-насичених ситуацій.
6. Розроблена експериментальна методика дозволила 20 % учнів 3 класу, одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 29 % збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня достатній. В абсолютній більшості учнів переважає високий та достатній рівні.
Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми фізкультурно-оздоровчої роботи. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми: вплив навколишнього середовища на методи і засоби фізичного виховання.
Актуально про педагогіку:
Сутність поняття «комунікативний бар’єр » та його види
В комунікаціях між викладачем і студентами в якості перешкод і бар'єрів можуть виступати статусні відмінності між ними, або бажання чути тільки те, що хочеться почути. У бесіді перешкодою можуть бути і відволікання, і неправильна інтерпретація отриманої інформації реципієнтом, і семантичні проблеми ...
Етапи навчання аудіювання
В методичному плані навчання аудіювання − це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є складовими компонентами аудіювання. Ці дії розглядаються я ...
Читання як вид мовленнєвої діяльності
В основу початкового курсу української мови покладено всебічний розвиток мовлення. Це одна з найактуальніших проблем шкільного навчання. Розвиток мовлення — це провідний принцип у роботі з читання, граматики, правопису. Саме він об'єднує всю мовленнєву діяльність учнів. Робота над правильною вимово ...