Наше дипломне дослідження проводилось у два етапи.
На теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) визначено сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувався масовий педагогічний досвід учителів фізичної культури у сфері фізкультурно-оздоровчої роботи; формулювалася мета, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження.
Експериментальний етап (2010-2011 навчальний рік) передбачав проведення формуючого експерименту на основі напрацьованої інформації. Формувальний експеримент передбачав організацію «посиленої» фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах, вивчалася його ефективність та практична значущість.
Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:
1. Констатувальний етап передбачав виявлення стану системи фізкультурно-оздоровчої роботи в початкових класах.
2. Формувальний етап передбачав організацію на краєзнавчих основах фізкультурно-оздоровчої роботи.
3. Узагальнюючий етап був спрямований на аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення дослідження та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.
Експериментальне дослідження проводилось у ЗОШ № 3 м. Тернополя. Ним було охоплено 63 учні 3 класу. З метою проведення дослідження було обрано експериментальну (3-А клас) та контрольну (3-Б клас) групи.
Як уже зазначалось, з метою виявлення стану фізкультурно-оздоровчої роботи із краєзнавчою спрямованістю, нами був проведений констатуючий експеримент.
Провідними методами дослідження виступали:
вивчення масового і передового педагогічного досвіду;
аналіз навчальної літератури;
спостереження;
бесіда;
інтерв’ю;
анкетування.
Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.
Насамперед, нас зацікавило питання, на скільки вчителі фізкультури у початкових класах орієнтуються на краєзнавчу спрямованість фізкультурно-оздоровчої роботи, чи зорієнтована методична, навчальна і нормативна література на цей аспект. Задля цього нами була розроблена система, що дозволила з’ясувати низку цікавлячих нас запитань. Нами було опитано 18 учителів фізкультури м. Тернополя. З матеріалів опитування випливає, що шестеро з них стверджують доцільність краєзнавчої спрямованості фізкультурно-оздоровчої роботи і вважають, що оптимально її реалізують, значно підвищуючи цим ефективність фізкультурно-оздоровчого процесу; восьмеро вважають, що доцільно, але тільки епізодично практикують організацію фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчу основу; четверо – не вважають пріоритетною краєзнавчу спрямованість у фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами, тому рідко реалізовують її у своїй педагогічній практиці.
Крім того нам вдалося з’ясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед них: поверхнева обізнаність учителів у даному аспекті проблеми, недосконалість навчальної, методичної літератури щодо краєзнавчих можливостей фізкультурно-оздоровчої роботи, оскільки розраховані на користування в межах України, незнання або невдале застосування основних педагогічних умов організації фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах.
Актуально про педагогіку:
Форма організації ігрової діяльності в режимі ГПД
У контексті теми слід розглянути ГПД, як важливу форму ігрової діяльності, оскільки, група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час ...
Методи навчання
Метод - шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання - шлях навчально - пізнавальної діяльності студентів до результатів, визначених завданнями навчання. В навчальному процесі вони виконують функції: освітню, виховну, розвиваючу, стимулюючу (мотиваційну), контрольно - коректуючу. Освітня функція ...
Використання гнучких технологій та технологій
модульно-рейтингового навчання слухачів та курсантів ВНЗ МВС України
Поява гнучких технологій навчання стала розвитку технологічного підходу до навчання. Першим етапом цього процесу стало широке впровадження в освіту програмованого навчання, що призвело до суттєвих змін у моделі пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Завдяки програмованому підходу воно стало і ...