Процес і результати експериментального дослідження

Наше дипломне дослідження проводилось у два етапи.

На теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) визначено сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувався масовий педагогічний досвід учителів фізичної культури у сфері фізкультурно-оздоровчої роботи; формулювалася мета, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження.

Експериментальний етап (2010-2011 навчальний рік) передбачав проведення формуючого експерименту на основі напрацьованої інформації. Формувальний експеримент передбачав організацію «посиленої» фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах, вивчалася його ефективність та практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1. Констатувальний етап передбачав виявлення стану системи фізкультурно-оздоровчої роботи в початкових класах.

2. Формувальний етап передбачав організацію на краєзнавчих основах фізкультурно-оздоровчої роботи.

3. Узагальнюючий етап був спрямований на аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення дослідження та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилось у ЗОШ № 3 м. Тернополя. Ним було охоплено 63 учні 3 класу. З метою проведення дослідження було обрано експериментальну (3-А клас) та контрольну (3-Б клас) групи.

Як уже зазначалось, з метою виявлення стану фізкультурно-оздоровчої роботи із краєзнавчою спрямованістю, нами був проведений констатуючий експеримент.

Провідними методами дослідження виступали:

вивчення масового і передового педагогічного досвіду;

аналіз навчальної літератури;

спостереження;

бесіда;

інтерв’ю;

анкетування.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Насамперед, нас зацікавило питання, на скільки вчителі фізкультури у початкових класах орієнтуються на краєзнавчу спрямованість фізкультурно-оздоровчої роботи, чи зорієнтована методична, навчальна і нормативна література на цей аспект. Задля цього нами була розроблена система, що дозволила з’ясувати низку цікавлячих нас запитань. Нами було опитано 18 учителів фізкультури м. Тернополя. З матеріалів опитування випливає, що шестеро з них стверджують доцільність краєзнавчої спрямованості фізкультурно-оздоровчої роботи і вважають, що оптимально її реалізують, значно підвищуючи цим ефективність фізкультурно-оздоровчого процесу; восьмеро вважають, що доцільно, але тільки епізодично практикують організацію фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчу основу; четверо – не вважають пріоритетною краєзнавчу спрямованість у фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами, тому рідко реалізовують її у своїй педагогічній практиці.

Крім того нам вдалося з’ясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед них: поверхнева обізнаність учителів у даному аспекті проблеми, недосконалість навчальної, методичної літератури щодо краєзнавчих можливостей фізкультурно-оздоровчої роботи, оскільки розраховані на користування в межах України, незнання або невдале застосування основних педагогічних умов організації фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах.

Актуально про педагогіку:

Країни Південної Африки
До регіону Південної Африки належить п'ять держав: Ботсвана, Лесото, Намібія, Південно-Африканська Республіка та Свазіленд. Це доволі специфічна частина Африки з дуже сильним впливом на усі сторони життя, насамперед на економіку, європейських поселенців. Хоча політична влада тут належить корінним ж ...

Види домашніх завдань та способи їх перевірки
Вид домашньої навчальної роботи, виконуваної учнем, значною мірою залежить від характеру завдання. Виходячи з певних ознак, можна виділити багато видів домашніх завдань. Розглянемо деякі з них. За способами виконання, які використовуються, розрізняють усні, письмові й предметно-практичні завдання. ...

Формування фонетико-фонетичної сторони мовлення в осіб з інтелектуальними порушеннями
Порушення звуковимови при розумовій відсталості трапляється значно частіше, ніж при збереженому інтелектуальному розвитку. Дослідження Р.І. Лалаєвої показали, що в учні молодших класів переважає поліморфне порушення звуковимови — дефекти вимови двох — трьох груп звуків (свистячих шиплячих, р або д) ...