Процес і результати експериментального дослідження

Сторінка 1

Наше дипломне дослідження проводилось у два етапи.

На теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) визначено сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувався масовий педагогічний досвід учителів фізичної культури у сфері фізкультурно-оздоровчої роботи; формулювалася мета, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження.

Експериментальний етап (2010-2011 навчальний рік) передбачав проведення формуючого експерименту на основі напрацьованої інформації. Формувальний експеримент передбачав організацію «посиленої» фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах, вивчалася його ефективність та практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1. Констатувальний етап передбачав виявлення стану системи фізкультурно-оздоровчої роботи в початкових класах.

2. Формувальний етап передбачав організацію на краєзнавчих основах фізкультурно-оздоровчої роботи.

3. Узагальнюючий етап був спрямований на аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення дослідження та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилось у ЗОШ № 3 м. Тернополя. Ним було охоплено 63 учні 3 класу. З метою проведення дослідження було обрано експериментальну (3-А клас) та контрольну (3-Б клас) групи.

Як уже зазначалось, з метою виявлення стану фізкультурно-оздоровчої роботи із краєзнавчою спрямованістю, нами був проведений констатуючий експеримент.

Провідними методами дослідження виступали:

вивчення масового і передового педагогічного досвіду;

аналіз навчальної літератури;

спостереження;

бесіда;

інтерв’ю;

анкетування.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Насамперед, нас зацікавило питання, на скільки вчителі фізкультури у початкових класах орієнтуються на краєзнавчу спрямованість фізкультурно-оздоровчої роботи, чи зорієнтована методична, навчальна і нормативна література на цей аспект. Задля цього нами була розроблена система, що дозволила з’ясувати низку цікавлячих нас запитань. Нами було опитано 18 учителів фізкультури м. Тернополя. З матеріалів опитування випливає, що шестеро з них стверджують доцільність краєзнавчої спрямованості фізкультурно-оздоровчої роботи і вважають, що оптимально її реалізують, значно підвищуючи цим ефективність фізкультурно-оздоровчого процесу; восьмеро вважають, що доцільно, але тільки епізодично практикують організацію фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчу основу; четверо – не вважають пріоритетною краєзнавчу спрямованість у фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами, тому рідко реалізовують її у своїй педагогічній практиці.

Крім того нам вдалося з’ясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед них: поверхнева обізнаність учителів у даному аспекті проблеми, недосконалість навчальної, методичної літератури щодо краєзнавчих можливостей фізкультурно-оздоровчої роботи, оскільки розраховані на користування в межах України, незнання або невдале застосування основних педагогічних умов організації фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Зарубіжні психологи про проблему спілкування
Спілкування – це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, що породжується потребами спільної діяльності. Воно виступає як процес взаємодії між людьми, в ході якого відбувається обмін інформацією пізнавального і емоційно-оцінного характеру. Спілкування у психології досліджувало багато за ...

Види української народної іграшки, їх зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві гр ...

Проникнення гуманізму в університети
Розповсюдженню гуманізму сприяли кризові явища в пізній схоластиці і університетському викладанні. В перші роки XVI в. в Німеччині існували вже 15 університетів (не рахуючи Празького і Базельського на території імперії), з них 9 були засновані з середини XV в. "Молоді" університети зберіг ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com