Процес і результати експериментального дослідження

Наше дипломне дослідження проводилось у два етапи.

На теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) визначено сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувався масовий педагогічний досвід учителів фізичної культури у сфері фізкультурно-оздоровчої роботи; формулювалася мета, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження.

Експериментальний етап (2010-2011 навчальний рік) передбачав проведення формуючого експерименту на основі напрацьованої інформації. Формувальний експеримент передбачав організацію «посиленої» фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах, вивчалася його ефективність та практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1. Констатувальний етап передбачав виявлення стану системи фізкультурно-оздоровчої роботи в початкових класах.

2. Формувальний етап передбачав організацію на краєзнавчих основах фізкультурно-оздоровчої роботи.

3. Узагальнюючий етап був спрямований на аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення дослідження та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилось у ЗОШ № 3 м. Тернополя. Ним було охоплено 63 учні 3 класу. З метою проведення дослідження було обрано експериментальну (3-А клас) та контрольну (3-Б клас) групи.

Як уже зазначалось, з метою виявлення стану фізкультурно-оздоровчої роботи із краєзнавчою спрямованістю, нами був проведений констатуючий експеримент.

Провідними методами дослідження виступали:

вивчення масового і передового педагогічного досвіду;

аналіз навчальної літератури;

спостереження;

бесіда;

інтерв’ю;

анкетування.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Насамперед, нас зацікавило питання, на скільки вчителі фізкультури у початкових класах орієнтуються на краєзнавчу спрямованість фізкультурно-оздоровчої роботи, чи зорієнтована методична, навчальна і нормативна література на цей аспект. Задля цього нами була розроблена система, що дозволила з’ясувати низку цікавлячих нас запитань. Нами було опитано 18 учителів фізкультури м. Тернополя. З матеріалів опитування випливає, що шестеро з них стверджують доцільність краєзнавчої спрямованості фізкультурно-оздоровчої роботи і вважають, що оптимально її реалізують, значно підвищуючи цим ефективність фізкультурно-оздоровчого процесу; восьмеро вважають, що доцільно, але тільки епізодично практикують організацію фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчу основу; четверо – не вважають пріоритетною краєзнавчу спрямованість у фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами, тому рідко реалізовують її у своїй педагогічній практиці.

Крім того нам вдалося з’ясувати причини, що утруднюють даний процес. Серед них: поверхнева обізнаність учителів у даному аспекті проблеми, недосконалість навчальної, методичної літератури щодо краєзнавчих можливостей фізкультурно-оздоровчої роботи, оскільки розраховані на користування в межах України, незнання або невдале застосування основних педагогічних умов організації фізкультурно-оздоровчої роботи на краєзнавчих засадах.

Актуально про педагогіку:

Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя
Середньовіччя (VI – XV ст. н.е. ) є останнім етапом традиційного суспільства, проте не розвитку його культури, а скоріше її відтворення в Європі на грунті християнських цінностей. У культурі середніх віків Європи виокремлюють етапи її розвитку: VI-XI ст. – раннє Середньовіччя, XI-XIII ст. – Середнь ...

Методика вивчення нумерації п’ятицифрових чисел
Тематика вивчення нумерації п’ятицифрових чисел така: читання і записування п’ятицифрових чисел в межах 20 000 (вихід за межі 10 000); утворення числа 20 000 і лічба десятками тисяч до 100 000 (називання розрядних чисел другого розряду другого класу); утворення, читання і записування будь-яких п’ят ...

Формування художніх здібностей учнів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі
У будь-якій країні великого значення надається роботі позашкільних закладів, передусім студій і гуртків образотворчого мистецтва. Основне завдання цих закладів, як і загальноосвітніх шкіл – зацікавити дітей мистецтвом, залучити до творчої діяльності не тільки всіх тих, хто бажає, а й тих, які не ви ...