Мотивація професійного розвитку педагога

Сторінка 2

Отже, дійсно, мотивація підвищення професійної класифікації педагогів найбільше пов'язана з двома вищими, за класифікацією Маслоу, рівнями внутрішнього мотивування особистості та з безпекою її життя.

Педагоги, задовольняючи свої особисті потреби, краще розуміють необхідність задоволення нових потреб. Водночас насичені потреби не завжди є стимулами (мотиваторами) для зростання зусиль до педагогічної праці. Незадоволені потреби, іноді, навпаки, створюють напружений стан. Якщо через певний час педагог відчуває, що задоволення потреби «Я» ( а тим паче реалізація у професійній діяльності) примушує його очікувати, то він або відчуває незадоволення, або ж знижує рівень своїх домагань. Так, у педагогів з високим рівнем підвищення професійної кваліфікації вищий рівень психічного здоров'я, задоволення роботою, ширші межі застосування різних засобів для підвищення професійної кваліфікації. Тому їх можна віднести до «здорових» людей, спроможних творити здорову цивілізацію. В цьому — неперехідне значення розвитку мотивації педагога до підвищення професійної кваліфікації. Підвищення професійної кваліфікації українського педагога постає для нас як поодинокий випадок «прагнення до самоактуалізації, що розуміється як безперервна реалізація можливостей, здібностей, талантів, повніше визнання первинної природи, як невтомне прагнення до єдності, інтеграції або внутрішньої синергії особистості».

Розвиток особистості педагога є не тільки прогресивне задоволення основних його потреб аж до їх «повного зникнення», а й специфічна форма мотивації зростання над цими потребами. Природно, в процесі професійного зростання педагога переважають різні потреби, які мають строкате мотивування, бо на різних етапах онтогенетичного розвитку особистості змінюється соціальна ситуація, нової якості набувають індивідуальні мотиваційні диспозиції, відбувається процес адаптації педагога до плинних умов праці. Від цього видозмінюється поведінка та діяльність людини. Мотивація педагога до професійного зростання динамічно реагує на всі зазначені чинники. Треба також зауважити: ієрархічні рівні мотивації педагога не є дискретними (перервними) ступенями, оскільки вплив потреб високого рівня на поведінку педагога не обов'язково пов'язаний із задоволенням потреб низького рівня.

Отже, можна зробити такий висновок, що за останні роки до проблеми мотивації професійної діяльності почали звертатися все більше психологів. У численних працях дослідників вказується на тісний зв’язок мотивації праці і показників, що характеризують професійну ефективність працівників.

психологічний педагог мотивація дошкільний

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів
Поняття «проблемне навчання» одержало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д’юї, що заснували експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку ...

Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики
Соціальна педагогіка як науковий напрям виникла у середині XIX ст., у період розквіту філософії, становлення соціології, коли педагогіка більш-менш “з’ясувала” свої внутрішні проблеми щодо самовизначення і могла звернутися до “зовнішніх”. Саме в той час людство шукало шляхів трансформації та вдоско ...

Психологічні особливості шестирічних першокласників як основна умова організації ігрової діяльності в умовах ГПД
В системі початкової освіти України відбуваються серйозні перетворення. Початкова школа перейшла на чотирирічне навчання. До першого класу прийшли шестирічні діти. Психологами встановлено, що вік від 6 до 7 років є перехідним між дошкільним і молодшим шкільним періодами. Важлива роль дошкільного пе ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com