Виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури

Під час проведення формувального експерименту найбільш ефективними були методи опосередкованого опанування цінностей і відповідні форми виховного впливу: інформаційно-пізнавальні (диспути, керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, ринги); сюжетно-рольові та комунікативні ігри (“урок-мандрівка”, “урок-експедиція”, “конференція науковців”, “рада старійшин”, “суд”, “картинна галерея”, “у майстерні художника”); проблемно-дискусійні (бесіда, міжрольове спілкування, міжособистісне спілкування, “сократівський діалог”, “поліфонічний діалог”, “внутрішній діалог”, доручення, творчі завдання, задачі, моральні дилеми); діяльнісно-практичні (твори-роздуми, проблемні твори, акції, групи милосердя, тренінги); інтегративні (клуби, творчі виховні проекти); методи рефлексії, сугестії, методи психодрами і символдрами, прогнозування і моделювання моральних вчинків.

Результати формувального експерименту довели позитивні зрушення в рівнях морально-ціннісних орієнтацій підлітків. На кінець експерименту 9,3% підлітків знаходяться на індиферентно-репродуктивному рівні вихованості, 41,2% – на емоційно усвідомленому і 49,6 % учнів володіють активно-творчим рівнем вихованості морально-ціннісних орієнтацій. Найбільш значущими досягненнями дослідницької роботи є якісна трансформація смислозначущого ціннісного потенціалу мистецтва в реальні форми партнерських стосунків підлітків, їх моральної взаємодії і життєтворчості. Значне підвищення рівнів вихованості і статистично підтверджена тенденція до їх зростання дають підстави сподіватися на позитивну перспективу життєвого самовизначення підлітків і їхньої морально орієнтованої майбутньої лінії поведінки.

Порівняльну динаміку змін вихованості морально-ціннісних орієнтацій зображено в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків (у %)

Актуально про педагогіку:

Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки
Культурологічний підхід як комплекс методів пізнання соціальної дійсності є відносно новим. З другої половини XX століття він активно починає застосовуватися фахівцями різних галузей соціально-гуманітарного знання, а саме в наукових дослідженнях філософів, соціологів, культурологів, педагогів тощо. ...

Сучасна психологія традиційного навчання
Самостійні напрямки навчання почали виникати з середини ХХ ст. Розподіл їх має дихотомічний характер, наприклад, частина представників психології навчання розглядають його суть як управління; окремі представники дотримуються думки, що навчання має на меті формувати в учнів здібності самостійного зд ...

Проблемно-орієнтоване навчання
У різні епохи формувалися свої погляди на завдання і характер навчання, що визначали навчальний процес, специфічний для кожного суспільства, конкретних умов його життя, тенденції у теорії та практиці навчання. Так, у середні віки склався догматичний вид навчання. Суть навчання вбачали у механічному ...