Виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури

Під час проведення формувального експерименту найбільш ефективними були методи опосередкованого опанування цінностей і відповідні форми виховного впливу: інформаційно-пізнавальні (диспути, керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, ринги); сюжетно-рольові та комунікативні ігри (“урок-мандрівка”, “урок-експедиція”, “конференція науковців”, “рада старійшин”, “суд”, “картинна галерея”, “у майстерні художника”); проблемно-дискусійні (бесіда, міжрольове спілкування, міжособистісне спілкування, “сократівський діалог”, “поліфонічний діалог”, “внутрішній діалог”, доручення, творчі завдання, задачі, моральні дилеми); діяльнісно-практичні (твори-роздуми, проблемні твори, акції, групи милосердя, тренінги); інтегративні (клуби, творчі виховні проекти); методи рефлексії, сугестії, методи психодрами і символдрами, прогнозування і моделювання моральних вчинків.

Результати формувального експерименту довели позитивні зрушення в рівнях морально-ціннісних орієнтацій підлітків. На кінець експерименту 9,3% підлітків знаходяться на індиферентно-репродуктивному рівні вихованості, 41,2% – на емоційно усвідомленому і 49,6 % учнів володіють активно-творчим рівнем вихованості морально-ціннісних орієнтацій. Найбільш значущими досягненнями дослідницької роботи є якісна трансформація смислозначущого ціннісного потенціалу мистецтва в реальні форми партнерських стосунків підлітків, їх моральної взаємодії і життєтворчості. Значне підвищення рівнів вихованості і статистично підтверджена тенденція до їх зростання дають підстави сподіватися на позитивну перспективу життєвого самовизначення підлітків і їхньої морально орієнтованої майбутньої лінії поведінки.

Порівняльну динаміку змін вихованості морально-ціннісних орієнтацій зображено в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків (у %)

Актуально про педагогіку:

Психологічні особливості підліткового віку
Підлітковий вік характеризується значним розвитком психіки, пізнавальних процесів. Навчання залишається основним видом діяльності, проте зазнає значних змін в організації, змісті. Воно характеризується довільністю, зростанням активності й самостійності, зміною пізнавальних і соціальних мотивів навч ...

Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям
Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага ві ...

Сутність групової форми навчання
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності учнів на занятті, що характеризується розбиттям учнів на групи; це така форма організації навчального процесу у школі, коли учні, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а вчит ...