Під час проведення формувального експерименту найбільш ефективними були методи опосередкованого опанування цінностей і відповідні форми виховного впливу: інформаційно-пізнавальні (диспути, керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, ринги); сюжетно-рольові та комунікативні ігри (“урок-мандрівка”, “урок-експедиція”, “конференція науковців”, “рада старійшин”, “суд”, “картинна галерея”, “у майстерні художника”); проблемно-дискусійні (бесіда, міжрольове спілкування, міжособистісне спілкування, “сократівський діалог”, “поліфонічний діалог”, “внутрішній діалог”, доручення, творчі завдання, задачі, моральні дилеми); діяльнісно-практичні (твори-роздуми, проблемні твори, акції, групи милосердя, тренінги); інтегративні (клуби, творчі виховні проекти); методи рефлексії, сугестії, методи психодрами і символдрами, прогнозування і моделювання моральних вчинків.
Результати формувального експерименту довели позитивні зрушення в рівнях морально-ціннісних орієнтацій підлітків. На кінець експерименту 9,3% підлітків знаходяться на індиферентно-репродуктивному рівні вихованості, 41,2% – на емоційно усвідомленому і 49,6 % учнів володіють активно-творчим рівнем вихованості морально-ціннісних орієнтацій. Найбільш значущими досягненнями дослідницької роботи є якісна трансформація смислозначущого ціннісного потенціалу мистецтва в реальні форми партнерських стосунків підлітків, їх моральної взаємодії і життєтворчості. Значне підвищення рівнів вихованості і статистично підтверджена тенденція до їх зростання дають підстави сподіватися на позитивну перспективу життєвого самовизначення підлітків і їхньої морально орієнтованої майбутньої лінії поведінки.
Порівняльну динаміку змін вихованості морально-ціннісних орієнтацій зображено в таблиці 1.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків (у %)
Критерії вихованості морально-ціннісних орієнтацій |
Рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій |
П’яті класи |
Шості класи | ||||||
Експерим. (106) |
Контр. (118) |
Експерим. (118) |
Контр. (120) | ||||||
К-сть |
% |
К-сть |
% |
К-сть |
% |
К-сть |
% | ||
Когнітивний |
Індиферентно-репродуктивний |
9 |
8,5 |
16 |
13,6 |
10 |
8,5 |
12 |
10 |
Емоційно усвідомлений |
37 |
34,9 |
77 |
65,3 |
38 |
32,2 |
75 |
62,5 | |
Активно-творчий |
60 |
56,6 |
25 |
21,1 |
70 |
59,3 |
33 |
27,5 |
Емоційно-мотиваційний |
Індиферентно-репродуктивний |
9 |
7,6 |
17 |
14,4 |
7 |
5,9 |
16 |
13,3 |
Емоційно усвідомлений |
49 |
46,2 |
79 |
67 |
52 |
44,1 |
82 |
68,3 | |
Активно-творчий |
49 |
46,2 |
22 |
18,6 |
59 |
50 |
22 |
18,4 | |
Діяльнісний |
Індиферентно-репродуктивний |
15 |
14,1 |
31 |
26,3 |
13 |
11 |
28 |
23,3 |
Емоційно усвідомлений |
48 |
45,3 |
82 |
69,5 |
52 |
44,1 |
75 |
62,5 | |
Активно-творчий |
43 |
40,6 |
5 |
4,2 |
53 |
44,9 |
17 |
14,2 |
Актуально про педагогіку:
Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки
Культурологічний підхід як комплекс методів пізнання соціальної дійсності є відносно новим. З другої половини XX століття він активно починає застосовуватися фахівцями різних галузей соціально-гуманітарного знання, а саме в наукових дослідженнях філософів, соціологів, культурологів, педагогів тощо. ...
Сучасна психологія традиційного навчання
Самостійні напрямки навчання почали виникати з середини ХХ ст. Розподіл їх має дихотомічний характер, наприклад, частина представників психології навчання розглядають його суть як управління; окремі представники дотримуються думки, що навчання має на меті формувати в учнів здібності самостійного зд ...
Проблемно-орієнтоване навчання
У різні епохи формувалися свої погляди на завдання і характер навчання, що визначали навчальний процес, специфічний для кожного суспільства, конкретних умов його життя, тенденції у теорії та практиці навчання. Так, у середні віки склався догматичний вид навчання. Суть навчання вбачали у механічному ...