Засоби розвитку комунікативних вмінь розумово відсталих школярів

Сторінка 1

Рівень мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів вимагає від корекційної освіти більш детального вивчення та розробки нових засобів корекції комунікативної сфери учнів спеціальної школи.

На сучасному етапі розвитку науки, відомі такі засоби корекції і розвитку комунікативної сфери розумово відсталих школярів як: засоби слухової наочності, наочно-слухові засоби, аудіовізуальні засоби, ситуативні завдання, аудіювання, читання, переказ, дидактичні ігри.

До засобів слухової наочності відносяться: компакт-диски і аудіокасети. Їх використання сприяє виробленню літературної вимови, наголосу, інтонації тощо. Ці засоби можна використовувати як допоміжні методи у полегшенні засвоєння складних щодо орфографії слів, виділених у підручнику для запам'ятовування. При їх компонуванні максимально використовується дидактичний матеріал підручника, озвучуючи тексти, вправи, пов'язані з формуванням навичок правильної вимови. У звукових посібниках використовується додатковий матеріал — вправи з наголошування і вимови, віршові тексти. Аудіозаписи найчастіше використовують при засвоєнні важких слів. Інколи для пояснення, закріплення матеріалу використовують навчальні радіопередачі.

До наочно-слухових (аудіовізуальних) засобів належать діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти.

Діафільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації — зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми. Це відрізняє їх від кінофільмів, розширює організаційно-методичні можливості для поєднання зорової та слухової наочності, особливо на уроках географії.

Звуковий супровід — це своєрідний еталон, орієнтуючись на який учні коригують свою вимову. Водночас він є своєрідним ключем, контрольним текстом, з яким можна співвіднести відповідь. Цю функцію реалізують фрагменти, які містять завдання, пов'язані з зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрів доручають учням з високою успішністю, розподіливши між ними ролі. Це допомагає тренувати окремих учнів у виразному читанні. Кінофільми і кінофрагменти забезпечують динаміку зображення, синхронну подачу зображення і звуку, доповнюють мовленнєвий ряд музичним супроводом. Розрізняють декілька типів навчальних кіноплівок: цілісні фільми, які складаються із декількох частин, і кінофрагменти (3—5 хвилин).

Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим. Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює учнів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму.

При використанні аудіовізуальних засобів навчання на уроках враховуються пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами. Забезпечується органічне поєднання їх зі словами вчителя, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням уроку, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей учнів.

Ситуативні завдання. Основна мета комунікативних завдань – використання певної мовної одиниці у процесі мовлення. Одним із комунікативно спрямованих видів робіт є ситуативні завдання. Метод моделювання висловлювання реалізується в ситуативних завданнях, які ґрунтуються на залежності висловлювання, його мовного оформлення від мовленнєвої ситуації. Розвиваючи в учнів уміння співвідносити зміст та форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією, ці завдання дисциплінують мислення, формують уміння обирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу відповідно до конкретної мовленнєвої ситуації.

Під час аудіювання застосовуються такі види роботи з дітьми: з'ясування вчителем конкретного завдання та повторення його учнями; складання плану почутого; виписування ключових слів; виписування ключових фраз; відповіді на питання; переказування, інтерпретація почутого; складання тез, конспектування; складання таблиць, схем; прослуховування на аудіо- та відеокасетах; мовний аналіз.

Під час читання, вчитель пропонує такі види діяльності учням: відповіді на питання за прочитаним; виділення у прочитаному нової і раніше відомої інформації; висловлювання свого ставлення до прочитаного; виявлення функціональних особливостей мовних одиниць; мовний аналіз тексту.

Види робіт з розвитку зв'язного писемного мовлення:

- робота з текстом;

- тема, основна думка;

- способи зв'язку речень у тексті (ланцюжковий, паралельний);

- цілісність тексту (смислова, граматична, структурна); композиційно-структурні особливості тексту (абзац, складне синтаксичне ціле);

- актуальне членування (дане й нове);

- засоби зв'язку речень у тексті (займенники, прислівники, синоніми, лексичні повтори тощо);

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Характерні ознаки дидактичної гри
Дидактична гра має свої ознаки. Характерними її ознаками є: · моделювання ситуацій навчально-виховного характеру та прийняття навчально-педагогічних рішень; · розподіл ролей між учасниками гри; · різноманітність рольових цілей при виробленні рішення; · взаємодія учасників гри, які виконують ті чи і ...

Ідеали і цінності національного виховання
Національне виховання — це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно ...

Особливості формування лексико-граматичної сторони мовлення
Повільне розширення словника розумово відсталих учнів пов'язане з тим, що вони, сприймаючи висловлювання, не помічають у ньому незнайомих слів. Нове слово вони часто уподібнюють зі значенням іншого, знайомого, близького за звучанням. Якщо діти з нормальним психофізичним розвитком можуть здогадатися ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com