Особливості розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів

Сторінка 2

Успішність самостійного формування і оформлення змісту висловів розумово відсталими дітьми багато в чому визначається особливостями їх пізнавальної діяльності. Про те, що усна мова розумово відсталих учнів розвивається своєрідно і має ряд особливостей, які негативно впливають на успішність вчення, відомо завдяки дослідженням М.Ф. Гнєзділова, В.Г. Петрової, Е.І. Разувай, Р.І. Лалаєвої, К.A. Kpуглової та інш.

Мовлення учнів з розумовою відсталістю складається з простих, непоширених, часто неповних і неправильно побудованих речень. Висловлювання можуть бути однослівними і мати синкретичний характер — коли одним словом позначається ситуація чи подія. У такому випадку розповіді становлять ланцюжок із граматично однозначних речень. У зв'язку з не вмінням диференціювати суб'єкт від дії, відокремити від дії об'єкт або знаряддя діти пропускають головні члени речення, не розуміють запитань до другорядних членів речення.

Мовна практика розумово відсталих дітей надзвичайно бідна і неякісна, але на перший план виступає недосконалість умінь, зв'язаних з використанням мови як засобу спілкування. Рівень мовного розвитку учнів спеціальної школи не лише не забезпечує успішного засвоєння програмного матеріалу будь-якого з учбових предметів, але навіть заважає їм успішно адаптуватися в шкільному колективі, активно включатися в доступні форми взаємодії в соціумі.

В спеціальних школах, в учнів, в основному не розвивається власне мовна складова комунікативних умінь. Це виражається в тому, що підлітки не проявляють самостійність у висловах: вони не можуть побудувати розповідь на тему, що обговорювалася. У спонтанному мовному спілкуванні старшокласники не самостійні: вони не можуть досягти поставленої мети, оскільки орієнтуються на умови мовної ситуації, що змінюються, відчувають дефіцит лексичних одиниць, обмежені у виборі граматичних конструкцій, адекватних невербальних засобів спілкування. Тому ситуації спілкування підлітків між собою часто можна визначити як непродуктивні (спілкуючись не реалізують потреб, заради яких починають комунікацію, і не отримують задоволення від неї).

Ті ж особливості має спілкування розумово відсталих школярів з дорослими, що не мають уявлення про особливості їх розвитку і не налаштовані допомагати дітям. Наприклад, неспроможними виявляються спроби дітей займатися в позашкільних кружках і секціях; виникають проблеми з фахівцями в літніх оздоровчих установах, де найчастіше працюють педагоги, що не мають дефектологічної освіти. Навіть відвідування театру або самостійний похід в магазин, спілкування з однолітком або з сусідкою у дворі не завжди бувають успішними.

Подібні невдачі ведуть в одних випадках до зниження потреби в спілкуванні, формуванню таких особистих якостей, як соромливість, боязкість, образливість; у інших випадках стають результатом агресивних спалахів, конфліктів і ін., які складаються в психологічний портрет дитини з порушеннями поведінки.

В результаті дослідження виявилось, що характерним для розумово відсталих школярів є дефіцит універсальних комунікативних умінь (слухати співбесідника, реагувати на його питання, починати, підтримувати і завершувати розмову, виражати власну точку зору, отримувати потрібну інформацію при читанні і слуханні, використовувати цю інформацію у власних висловах, спілкуватися у письмовій формі).

Комунікативна спрямованість навчання виявляється в постановці адекватних цілей при організації учбової діяльності даних дітей, у відборі змісту, виборі прийомів навчання, організації мовної діяльності учнів. Отже, спеціальне навчання у допоміжній школі сприяє подоланню вад граматичної будови мовлення дітей з розумовою відсталістю. Учні навчаються правильно будувати прості поширені речення, вживати різні граматичні конструкції. Проте самостійна вербалізація складних взаємовідношень залишається для них недоступною.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Діалектика розвитку колективу
Колектив — не застигла структура, він постійно розвивається, проходячи певні стадії. Стадійність розвитку колективу є вираженням внутрішньої діалектики його становлення, в основі якої — рівень взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу. Шкільний колектив у своєму розвитку п ...

Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо морально-правової соціалізації молодших школярів
Процес розбудови незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм співіснування на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад ж ...

Критерії відбору лексичних мінімумів
Сучасне навчання іноземної мови учнів передбачає їх спілкування на міжкультурному рівні в найбільш типових ситуаціях на основі комунікативного мінімуму, який повинен включати певний обсяг країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Тому відомі критерії відбору лексичних мінімумів (сполучуваність, с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com