Формування творчої активності та мислення на уроках математики

Статті і корисна інформація » Активізація навчально-пізнавальної діяльності на уроках алгебри » Формування творчої активності та мислення на уроках математики

Сторінка 2

Приклад 5.

Задачі на кмітливість.

1. Півень на одній нозі важить 4 кг. Скільки важить півень , якщо він стоїть на двох ногах ?

Відповідь. 4 кг.

2. Половина числа дорівнює третині числа . Яке це число ?

Відповідь. 0.

3. У сім’ї п’ять синів і у кожного є сестра . Скільки дітей в сім’ї?

Відповідь. 6.

Велику цікавість викликає у дітей розв’язування старовинних задач .

Приклад 6.

Господар найняв робітника з такою умовою: за кожен робочий день буде платити йому 20к., а за кожен неробочий – вираховувати 30 к. Після того як пройшло 30 днів, робітник нічого не зробив. Скільки було робочих днів? Відповідь: 18 днів.

Приклад 7. «Спортивні змагання»

Микола, Борис, Вова і Юрко зайняли перші чотири місця в спортивних змаганнях. На запитання , які місця вони зайняли, вони чітко відповіли: «Микола не зайняв ні першого ні четвертого місця, Борис зайняв друге місце, Вова не був останнім». Яке місце зайняв кожен хлопчик?

Розв’язання

Хлопчики

Призові місця

1

2

3

4

Микола

0

0

1

0

Борис

0

1

0

0

Вова

1

0

0

0

Юрко

0

0

0

1

Відповідь: Вова зайняв 1 місце , Борис – 2 місце , Микола – 3 місце, Юрко – 4 місце. Наприклад, щоб викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовувати змагання «Учитель – клас» на обчислення значень числових виразів. Ми виконуємо обчислення швидко і усно, діти – довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так обчислювати. Можна дати учням практичне завдання: як, маючи лише мотузку, перевірити, чи має шматочок дощечки прямокутну форму?

Колективну та індивідуальну увагу учнів активізують такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв'язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран, «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв'язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

Можна періодично проводити математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів.

Ще один прийом активізації уваги учнів. Під час розв'язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред'являти заготовлений на зворотньому боці дошки запис умови задачі та розв'язування з пропусками. Завдання учням – заповнити пропуски. В цей час є можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають труднощі. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Процес виховання естетичної культури підлітків, як основа експериментального дослідження
Сучасний соціокультурний, економічний розвиток країни, процеси глобалізації, інформатизації суспільства не применшують, а навпаки, поглиблюють значимість морально-естетичного виховання людини. Прояви негативних явищ у підлітковому й молодіжному середовищі, подвійність моралі в певній його частини, ...

Організація та зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
Дослідно-експериментальна робота проводилася у 4-х класах Голо- гірської СЗШ І-ІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 46 учнів початкових класів. Педагогічним експериментом було охоплено 24 школярі. Робота проводилася у три етапи пр ...

Формування комунікативних умінь і навичок з розвитку зв’язного мовлення
У лінгводидактиці під поняттям „зв’язне мовлення” прийнято розуміти таку мовленнєву діяльність, яка становить єдине самостійне ціле, передає закінчену думку і членується на складові частини. Окремі методисти під поняттям „зв’язне мовлення” іноді розуміють формування монологічних навичок. Однак, на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com